Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) під час заходу, організованого спільно з Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК) та Офісом віцепрем’єрміністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, презентувала результати оцінювання України в Огляді антикорупції та доброчесності за 2026 рік (OECD AntiCorruption and Integrity Outlook 2026) для представників міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, органів державної влади, громадянського суспільства, експертного середовища та медіа.
Огляд охопив дані від 37 країнчленів та 25 країнпартнерів. Він ґрунтується на даних, зібраних у межах Індикаторів публічної доброчесності ОЕСР, та надає аналіз антикорупційних стратегій, інститутів лобіювання, конфлікту інтересів, політичних фінансів та прозорості публічної інформації. У документі також представлено нові оцінки механізмів забезпечення доброчесності у судовій та дисциплінарній системах, підходи до управління корупційними ризиками в публічних закупівлях.
«Трохи більше ніж рік тому ОЕСР уперше презентувала Огляд доброчесності для України. Сьогодні, аналізуючи результати нового звіту, ми бачимо, якого значного прогресу Україні вдалося досягти за цей час. Я дякую всім, хто зробив цей прогрес можливим, зокрема українським державним інституціям, за професіоналізм, відданість і готовність послідовно просувати реформи», — зазначив заступник директора Директорату з питань державного управління ОЕСР Янош Берток.
Методологію індикаторів та головні висновки огляду представила керівниця відділу боротьби з корупцією, доброчесності та відкритого урядування Директорату державного управління ОЕСР Елена Концевіціуте. Вона пояснила підходи до оцінювання та практичне значення отриманих результатів за кожною з оцінюваних сфер.
Основою огляду є індикатори публічної доброчесності (Public Integrity Indicators, PII) — інструмент ОЕСР, який оцінює ефективність державної політики та інституційних механізмів, спрямованих на запобігання корупції та забезпечення доброчесності. PII ґрунтуються на перевірених даних та дають змогу об’єктивно оцінити, наскільки ефективно працюють інституції, які механізми вже функціонують, а які потребують подальшого вдосконалення. Індикатори — не лише інструмент оцінювання, а й практична основа для вироблення державної політики, моніторингу реформ та їх незалежної оцінки громадянським суспільством.
Голова НАЗК Віктор Павлущик зазначив, що результати оцінювання ОЕСР підтверджують ефективність комплексного підходу України до формування системи доброчесності та водночас окреслюють напрями подальшої роботи.
«Україна отримала одні з найкращих оцінок серед країнучасниць дослідження за більшістю напрямів. Особливо показово, що за певними критеріями наша країна продемонструвала результати, які перевищують середні показники країнчленів ОЕСР. Це свідчить про те, що за останні роки нам вдалося створити сучасну архітектуру доброчесності, яка ґрунтується на стратегічному підході, цифрових рішеннях, прозорості та підзвітності. Оцінки ОЕСР підтверджують, зокрема, високу якість дизайну антикорупційної політики України та належний рівень імплементації стандартів доброчесного врядування розвинених країн. Наступним етапом має стати подальше посилення практичної реалізації цих стандартів, формування культури доброчесності та впровадження принципу integrity by default, коли доброчесність стає невід’ємною складовою щоденної роботи державних інституцій. Саме на це буде спрямовано нову Антикорупційну стратегію на 2026–2030 роки», — зазначив Віктор Павлущик.
На важливості цього системного прогресу для державного будівництва та виконання міжнародних зобов’язань України наголосив віцепрем’єрміністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка.
«Наша мета — увійти в Європейський Союз сильним та конкурентоспроможним членом, якому можна повністю довіряти. Це також надважливо для успішної відбудови України та залучення міжнародних інвесторів. Це неможливо без побудови сучасної системи врядування, заснованої на прозорості, підзвітності та довірі. Тож Україна послідовно імплементує рекомендації ЄС та ОЕСР і підтримує рішення, які посилюють незалежність та ефективність судової гілки влади, впроваджує комплексну антикорупційну політику. Презентовані індикатори публічної доброчесності допомагають перейти від суб’єктивних оцінок до вимірюваних результатів. Звіт продемонстрував, що Україна майже в усіх напрямах перевищує середні показники країнчленів ОЕСР. Для нас важливо працювати з даними, а не з враженнями, адже саме об’єктивна оцінка дає змогу бачити прогрес, визначати пріоритети реформ і зміцнювати довіру до державних інституцій», — наголосив Тарас Качка.
Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова наголосила, що результати оцінювання ОЕСР підтверджують важливість системного підходу до розбудови доброчесності, особливо в контексті європейської інтеграції України.
«Ми вдячні ОЕСР за те, що вона нагадує нам: міжнародна спільнота часто має схильність зосереджуватися на покаранні. Водночас справжня робота полягає у розбудові інституцій, систем і правил, які є сталими та передбачуваними. Саме без цього неможливо здобути довіру громадян та інвесторів. Україна проводить ці глибокі інституційні реформи в умовах повномасштабної війни, і це робить її досягнення ще більш визначними», — зазначила Катаріна Матернова.
Учасники також зосередилися на питаннях доброчесності як одному з головних чинників стійкості державних інституцій, економічного розвитку, відновлення країни та зміцнення довіри громадян до влади та ролі вимірюваних даних у формуванні державної політики, оцінці прогресу реформ та комунікації результатів, які часто залишаються малопомітними для суспільства.
Під час дискусії наголошували, що результати, яких досягла Україна, стали можливими завдяки взаємодії державних інституцій, громадянського суспільства та міжнародних партнерів. Водночас подальше зміцнення системи доброчесності потребує розвитку інституційної спроможності, вдосконалення механізмів підзвітності та послідовної імплементації вже ухвалених реформ.
Огляд антикорупції та доброчесності ОЕСР 2026 охоплює 37 країнчленів та 25 країнпартнерів, зокрема Україну. Документ ґрунтується на індикаторах публічної доброчесності та оцінює як якість нормативного регулювання, так і практичне впровадження стандартів доброчесності. За результатами оцінювання Україна продемонструвала показники, які майже за всіма напрямами перевищують середні значення країнчленів ОЕСР.
Стратегічна основа: Україна виконує 73% критеріїв з регулювання та 80% із впровадження, середні показники в ОЕСР — 38% та 32% відповідно.
Лобіювання: Україна — один з лідерів поряд з Канадою, Францією та Естонією. Регулювання — 80%, практика — 89%.
Конфлікт інтересів: 100% критеріїв з нормативної бази та 67% на практиці (ОЕСР — 80% та 45%).
Політичні фінанси: повна відповідність критеріям регулювання (100%) і 71% критеріїв з реалізації (ОЕСР — 76% і 58%).
Доброчесність судової влади: 97% стандартів щодо нормативноправової бази та 92% з практики (ОЕСР — 66% і 45%)
Доброчесність в органах прокуратури: 69% відповідності у сфері регулювання та 79% в імплементації (ОЕСР — 66% і 52%).
Система дисциплінарної відповідальності для державних службовців: Україна відповідає 92% критеріїв з нормативноправової бази й 33% — з практики (ОЕСР — 66% і 22%).
Україна стала однією з перших держав, яка не є членом ОЕСР, але долучилася до ініціативи «Індикатори публічної доброчесності». У березні 2025 року Кабінет Міністрів України також офіційно звернувся до ОЕСР із запитом щодо приєднання до Рекомендації Ради ОЕСР з питань публічної доброчесності, ініціатором чого виступило НАЗК.
Ми в Google+