Кабінет Міністрів схвалив Бюджетну декларацію на 2027—2029 роки, яка зокрема передбачає виважене підвищення соціальних стандартів. Про це повідомила Прем’єрміністр Юлія Свириденко.
Очільниця уряду наголосила, що мінімальна заробітна плата 2027 року підвищуватиметься випереджальними темпами порівняно з рівнем інфляції.
Прожитковий мінімум зростатиме на рівень інфляції плюс 2 відсоткові пункти впродовж усіх трьох років (2027—2029).
«Продовжуватимемо підтримувати ветеранів та осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії, а також створюватимемо умови для повернення вимушених мігрантів і відновлення людського капіталу», — зазначила Юлія Свириденко.
Бюджетну декларацію узгоджено з міжнародними партнерами та зобов’язаннями України за програмами зовнішньої фінансової підтримки.
Її розроблено на основі базового сценарію, який передбачає поліпшення безпекової ситуації з 2027 року. Водночас передбачено сценарій стійкості у разі тривалішої активної фази бойових дій.
Пришвидшення зростання реального ВВП очікують на рівні 4,5% 2027 року, 5,3% — 2028го та 6,7% — 2029 року.
Середня заробітна плата, за прогнозом, зросте з 35 010 грн до 44 083 грн, а інфляція сповільниться з 8,9% до 5,1%.
«Це виважена та послідовна бюджетна політика уряду, яка закладає фундамент макроекономічної стабільності й сталого відновлення економіки», — наголосила Прем’єрміністр.
Виважена та послідовна бюджетна політика уряду спрямована на забезпечення поступової фіскальної консолідації та закладає фундамент макроекономічної стабільності і сталого відновлення економіки України.
Базовий сценарій передбачає перехід економіки від етапу відновлення до стійкого зростання з розширенням виробничих можливостей, нормалізацією функціонування інфраструктури та поступовим відновленням ринку праці. Саме цей сценарій покладено в основу показників Бюджетної декларації.
Сценарій стійкості враховує більш тривалий перебіг воєнних дій. У цьому сценарії передбачено необхідність перегляду видатків сектору безпеки та оборони.
Прогнозні макроекономічні показники свідчать про послідовне зміцнення економіки України у 2027—2029 роках. Зокрема прогнозують, що номінальний ВВП зростатиме з 11,53 трлн грн у 2027 році до 14,95 трлн грн у 2029му; середньомісячна заробітна плата зростатиме з 35 010 грн 2027 року до 44 083 грн 2029го; інфляція поступово сповільнюватиметься: з 8,9% (грудень 2027 р.) до 5,1% (грудень 2029 р.); експорт товарів і послуг зростатиме з 60,4 млрд дол. США у 2027му до 77,5 млрд дол. США у 2029 році.
Показники Бюджетної декларації узгоджені з міжнародними партнерами та відповідають зобов’язанням України, зокрема у межах: програми розширеного фінансування МВФ (Extended Fund Facility — EFF); нового інструменту ЄС «Позика на підтримку України на 2026—2027 роки» обсягом 90 млрд євро (Регламент ЄС 2026/467); інструменту підтримки ЄС Ukraine Facility на 2024—2027 роки.
2027 року очікують одержання підтримки від ЄС обсягом 45 млрд євро в межах відповідного інструменту.
Один із пріоритетів Бюджетної декларації — планомірне скорочення дефіциту державного бюджету з 18,5% ВВП 2026 року до 5,5% ВВП 2029го. Це підтверджує курс уряду на боргову стійкість та відновлення довіри міжнародних партнерів.
Дохідна частина, сформована в умовах базового сценарію, формується на основі стабільної та справедливої фіскальної системи. За умови істотного поліпшення безпекової ситуації з 2027 року доходи державного бюджету, зокрема завдяки пакету додаткових заходів, зростатимуть:
2027 року — 3,01 трлн грн (+107,1 млрд грн до плану 2026 року);
2028 року — 3,42 трлн грн (+409,4 млрд грн до 2027 року);
2029 року — 3,73 трлн грн (+304,5 млрд грн до 2028 року).
Попри складні умови воєнного часу, уряд підвищуватиме соціальні гарантії:
мінімальну заробітну плату 2027 року підвищуватимуть з урахуванням випереджальних темпів порівняно з рівнем інфляції;
прожитковий мінімум підвищуватимуть на рівень інфляції плюс 2 відсоткових пункти впродовж усіх трьох років (2027—2029);
триватиме підтримка ветеранів та осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії;
забезпечуватимуть умови для повернення вимушених мігрантів і відновлення людського капіталу.
Реформа публічних інвестицій та управління держборгом
Бюджетна декларація передбачає продовження реформи управління публічними інвестиційними проєктами — цифровізацію циклу управління, впровадження єдиних стандартів прозорості та підвищення ефективності використання ресурсів.
Підвищення ефективності управління державним боргом, переважна частина якого складається з довгострокових пільгових позик, сприятиме поступовому відновленню боргової стійкості.
Кабінет Міністрів затвердив Середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій держави на 2027—2029 роки. Документ набирає чинності одночасно зі схваленням Бюджетної декларації на 2027—2029 роки.
План має на меті оптимізацію використання бюджетних ресурсів, підвищення прозорості у витрачанні публічних коштів і посилення інтеграції інвестицій у систему бюджетного планування. Такий підхід дасть змогу зосередити фінансування на пріоритетних проєктах і програмах для громадян.
Затвердження нового плану — послідовний крок реформи управління публічними інвестиціями, що забезпечує безперервність процесу середньострокового планування інвестицій у тісному зв’язку зі стратегічними пріоритетами. Під час реалізації попереднього плану на 2026—2028 роки було узгоджено пріоритети інвестицій із документами стратегічного планування, запроваджено єдині підходи до оцінки проєктів, сформовано Єдиний проєктний портфель публічних інвестицій держави та введено відповідний ресурс на реалізацію проєктів у державний бюджет на 2026 рік.
План на 2027—2029 роки охоплює 18 пріоритетних галузей для публічного інвестування, зокрема транспорт, освіту і науку, охорону здоров’я, енергетику, муніципальну інфраструктуру, соціальну сферу, протимінну діяльність та цифрову трансформацію. У межах цих галузей визначено 44 підсектори та 67 основних напрямів публічного інвестування, узгоджених із документами стратегічного планування.
Також визначено чотири наскрізні стратегічні цілі здійснення публічних інвестицій: енергоефективність, цифровізація, реагування на зміни клімату, гендерна рівність та безбар’єрність. Ці цілі є обов’язковою умовою сталого розвитку та зміцнення соціальної справедливості.
Загальний обсяг публічних інвестицій на 2027—2029 роки становить 270,9 млрд грн, зокрема: 123,7 млрд грн — 2027 року; 82,3 млрд грн — 2028го; 64,9 млрд грн — 2029го.
Публічні інвестиції 270,9 млрд грн на 2027—2029 роки буде забезпечено за рахунок: 150,8 млрд грн — загального фонду державного бюджету (зокрема 6,0 млрд грн — Державний фонд регіонального розвитку); 114,5 млрд грн — коштів міжнародних фінансових організацій та урядів іноземних країн (зокрема 14,6 млрд грн — міжнародна технічна допомога та гранти); 4,9 млрд грн — державних гарантій; 0,7 млрд грн — спеціальних державних фондів.
Найбільший обсяг інвестицій спрямовано на: освіту і науку — 78,5 млрд грн; транспорт та послуги поштового зв’язку — 73,0 млрд грн; муніципальну інфраструктуру та послуги — 46,5 млрд грн; охорону здоров’я — 25,3 млрд грн; енергетику — 17,1 млрд грн.
Формування плану здійснювали з урахуванням Плану України (Ukraine Facility) та результатів П’ятої швидкої оцінки збитків і потреб (RDNA5), за якою загальний обсяг потреб у відновленні та реконструкції України оцінюють у 587,7 млрд доларів США — більш ніж на 12% більше порівняно з попередньою оцінкою.
План створює основу для підвищення довіри міжнародних партнерів і приватних інвесторів завдяки визначенню чітких державних пріоритетів, прогнозованості державної політики та прозорості процесів планування. Це сприятиме ефективному залученню міжнародного фінансування та розвитку механізмів публічноприватного партнерства.
Отримати державне фінансування зможуть лише ті проєкти та програми, що відповідають основним напрямам публічного інвестування, визначеним у плані, та включені до Єдиного проєктного портфеля публічних інвестицій держави.
Довгострокові контракти на електроенергію
Український бізнес зможе заздалегідь фіксувати ціну на електроенергію на квартал, пів року або рік уперед і не залежати від різких коливань на ринку. Уряд ухвалив рішення про впровадження довгострокових контрактів на ринку електроенергії. Про це повідомила Прем’єрміністр Юлія Свириденко.
За її словами, непобутові споживачі зможуть купувати електроенергію за фіксованими умовами на тривалий період на прозорих конкурентних аукціонах. Перші торги мають відбутися вже найближчим часом. Для пілотного впровадження буде запропоновано 4% обсягів генерації державних виробників електроенергії — Енергоатому й Укргідроенерго: 2% — через квартальні контракти, 1% — через піврічні та ще 1% — через річні.
Юлія Свириденко пояснила, що це змінить на практиці. Сьогодні споживачі електрики залежать від короткострокового ринку на добу наперед, де ціни можуть істотно коливатися. Взимку через високий попит ціни зростають, а у весняні чи літні місяці падають. Новий механізм дає можливість заздалегідь зафіксувати ціну та обсяги постачання, планувати витрати, інвестиції й виробництво. Для виробників електроенергії це також прогнозовані доходи, зрозумілі умови роботи та захист від падіння цін у профіцитні місяці.
«Такі довгострокові контракти — звична практика в країнах ЄС. Вони допомагають залучати фінансування на нові енергетичні проєкти, адже банки охочіше кредитують, коли є гарантований покупець і зрозуміла ціна на майбутнє», — наголосила Прем’єрміністр.
Очільниця уряду додала, що для побутових споживачів нічого не змінюється: «Рішення стосується комерційного сегменту ринку електроенергії. Воно зробить ринок більш передбачуваним, допоможе енергетичним компаніям залучати інвестиції та будувати нові потужності».
«Для підприємств вартість електроенергії сьогодні стала одним із головних виробничих ризиків. Довгострокові контракти дадуть компаніям можливість планувати роботу на квартал, пів року або рік наперед. У Європейському Союзі такі контракти — звична практика для бізнесу та інвесторів на ринку електроенергії. Для запуску цього сегменту ринку уряд створив відкритий конкурентний аукціонний механізм зі зрозумілими правилами. Перші торги плануємо найближчим часом», — зазначив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев.
Кабінет Міністрів ухвалив рішення, яке визначає механізм тимчасового забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом у сільській місцевості.
Документ встановлює порядок придбання житла для потреб переселенців та використання коштів державної підтримки на ці цілі.
Зокрема громади зможуть отримувати субвенцію з державного бюджету для формування фондів житла. Таке житло використовуватимуть для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб.
Ухвалене рішення також визначає правила реалізації експериментального проєкту, який спрямований на розширення можливостей громад щодо тимчасового забезпечення переселенців житлом у сільській місцевості. Координатором цього проєкту виступає Мінсоцполітики.
«Для багатьох внутрішньо переміщених осіб житлове питання залишається одним із найскладніших. Ухвалене рішення дає громадам чіткий механізм для придбання житла та використання державної підтримки, щоб більше людей могли одержати безпечне місце для тимчасового проживання», — зазначив міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін.
Ми в Google+