ГУМАНІТАРНА РАДА

Президент разом із українською інтелігенцією окреслили масштаб святкування майбутнього ювілею від дня народження Кобзаря 
 

На засіданні Громадської гуманітарної ради, яка відбулася під головуванням Віктора Януковича, розглядали одне питання, пов’язане із підготовкою та відзначенням у 2014 р. 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка. Тож до процесу обговорення долучилися представники інтелігенції, центральної і місцевої влади.

«Для нас головне, яким чином ми просуватимемо в світі та в Україні цю визначальну дату. Я підписав листи до керівництва ООН та ЮНЕСКО з проханням оголосити 2014 рік Міжнародним роком Тараса Шевченка, — задав тон виступу Президент. — Щоб ці надзвичайно авторитетні організації почули голос України, зараз необхідна велика пропагандистська і лобістська кампанія, яка б досягла тієї мети, яку ми ставимо».

Насамперед він мав на увазі Міністерство закордонних справ, дипломатичні відомства, представників національної еліти, українську діаспору у світі та послів країн, історія яких тісно пов’язана з Тарасом Шевченком.

Важливо, що інтерес до ювілейних урочистостей вже проявили Росія, Казахстан, Литва і Польща. Та, на переконання глави держави, копітка робота ще попереду. По-перше, до 2014 року влада має передовсім визначити інструменти публічно-приватного партнерства там, де не вистачатиме можливостей держави.

По-друге, слід відродити дух і місію української інтелігенції як носія національної ідеї. Тут важливо ініціювати створення національного гуманітарного проекту «Шевченківські читання», які б перетворилися на постійно діючий національний діалоговий майданчик, що проходив би  у провідних наукових та навчальних закладах, інтегрував суспільство, спонукав до вироблення спільних позицій влади та гуманітаріїв.

Окрім цього, Віктор Янукович запропонував відродити в Україні Кирило-Мефодіївське братство. Мовляв, цей побудований на фундаменті Шевченкової духовної спадщини рух, ініційований студентством Києво-Могилянської академії, Національного університету ім. Т. Шевченка, оживив би наше суспільство.

По-третє, необхідно створити державну програму «Шевченківський Дім». «Це має бути система з одним центром, на зразок Інституту Гете, що буде комплексно керувати зберіганням, пропагандою та дослідженням Шевченківської спадщини», — пояснив Президент.

По-четверте, до святкування 200-річчя від дня народження Кобзаря варто долучити якомога більше людей, а для цього подати творчу спадщину видатного поета в сучасних культурних продуктах. А це й інтерактивний музей, відновлення фестивалю «Кобзар forever», поновлення інформації про всі пам’ятники, музеї Шевченка в світі та Україні, їх впорядкування та відновлення.

Міністр закордонних справ Костянтин Грищенко доповів Президенту про окремий план свого відомства. За його словами, пропозиції щодо святкування ювілею направлено до всіх дипломатичних установ. Тож тематичні конференції відбудуться в рамках ООН у США та інших країнах Центрального Заходу. У США, Китаї видаватимуть книжки з творами Тараса Шевченка. Зацікавлений у цьому і Кувейт. Тож чи не вперше твори Кобзаря розповсюджуватимуть арабською мовою.

А голова Черкаської облдержадміністрації Сергій Тулуб розповів про  підготовку області. Зокрема це будівництво доріг, у найближчій перспективі — відновлення аеропорту. Щодо Канева та Шевченкової гори він сказав таке: «Вже відреставрований будинок Шевченка — площу приміщення збільшено вдвічі, створено нову експозицію музею, відреставровано пам’ятник та могилу Кобзаря. Завершено й реконструкцію нижнього парку, тож до 21 травня там уже буде Співоче поле».

За результатами засідання стало зрозуміло, що Міністерство фінансів має забезпечити повне фінансування всіх заходів, які проводитимуться в рамках відзначення 200-річного ювілею Кобзаря. А віце-прем’єр-міністр — міністр охорони здоров’я Раїса Богатирьова та міністр культури Михайло Кулиняк мають підготувати до наступного засідання Громадської гуманітарної ради вже готову карту відзначення 200-річчя народження Тараса Шевченка з урахуванням усіх нинішніх зауважень.

Наостанок Президент висловив задоволення тим, що тема 200-річчя Кобзаря позбавлена політичного забарвлення: «Нас об’єднують державні інтереси і український народ, який чекає конкретних справ».