У ці дні тисячі школярів області проводять літні канікули в різних таборах — пришкільних, профільних, освітянських, праці та відпочинку. Тут вони відпочивають, набираються сил. А як при цьому обійтися без повноцінного і безпечного харчування? Не випадково батьки, готуючись відправити сина чи доньку на оздоровлення, неодмінно цікавляться харчуванням. Якщо воно буде сяким-таким, то навряд чи й вирядять туди дитину. А якщо калорійним, якісним — з овочами, фруктами, м’ясними і молочними продуктами,  і на всі 100 — безпечним, то це вже зовсім інша річ. 

В українців ставлення до імпортних рослинних жирів усе ще неоднозначне. Адже цей продукт, не пристосований для нашого організму, який його «не розуміє», тобто відмовляється повністю розщеплювати. Тож до чого може призвести постійне споживання такої екзотики, дізнався «Урядовий кур’єр». 

Однак у командному підсумку наші спортсмени не потрапили навіть до трійки призерів. Чотири золотих, 7 срібних та 6 бронзових нагород вистачило, аби фінішувати лише на четвертому місці. 

У XXI столітті піддані королівства, якому близько півтора тисячоліття (я про Іспанію), навчилися поважати себе і короля, якому не дозволяють бути «голим», особливо тепер, коли в демократичній президентській Іспанії він, як у Великобританії, є особою суто представницькою, уособленням історичної традиції, поваги до неї, свого минулого і сьогодення. 

Сьогодні «Урядовий кур’єр» підбиває підсумки європейської першості. Протягом трьох тижнів ми відслідковували перебіг подій, аби впевнитися: Іспанія — чемпіон! 

Україна високо цінує продемонстровану до нас довіру щодо підготовки та проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року. «Я вдячний за те, що Україні була надана така велика честь —  разом із Польщею організувати Євро-2012. Мені здається, що свято вдалося», — сказав Президент України Віктор Янукович під час зустрічі з президентом Міжнародної федерації футбольних асоціацій Йозефом Блаттером. 

Вирішення газового питання у відносинах з Російською Федерацією залишається важливою темою для України. Про це Президент Віктор Янукович заявив під час зустрічі з Головою Уряду Російської Федерації Дмитром Медведєвим, який перебував з візитом у Києві. 

Те, що відбувається нині на дорогах, можна порівняти з бойовими діями. Щоденно на трасах гинуть та одержують поранення десятки людей. Це лише в Україні. Тому й не дивно, що у всьому світі вимоги до учасників дорожнього руху стають дедалі суворішими. Зокрема з 1 липня в Росії  за деякі порушення правил дорожнього руху штрафи збільшено в десятки разів, оскільки там цілком справедливо вважають, що саме таке покарання є найдієвішим засобом впливу на недисциплінованих водіїв. Відтепер за зупинку чи стоянку на пішохідному переході чи ближче ніж за 5 метрів від нього доведеться заплатити 1000 рублів замість 300, як це було раніше. Паркування на трамвайних коліях коштуватиме водієві 1500 рублів замість нинішніх 100. При цьому авто буде затримано і перевезено на спецстоянку, що обійдеться його власникові також у кругленьку суму. Окрім того, у 5 разів підвищено штрафи за різні порушення пішоходами. 

У матеріалі під промовистою назвою «Коли небезпека до лампочки» («Урядовий кур’єр» від 19 січня 2011 року) йшлося про загрозливу ситуацію, що склалась на Житомирщині з утилізацією відпрацьованих люмінесцентних ламп. Варто нагадати, що вони належать до першого класу відходів — надзвичайно небезпечні. Обумовлено це тим, що в кожній із компактних люмінесцентних ламп міститься до 4 мг парів ртуті. У випадку розгерметизації цього вистачить для перевищення максимально допустимої концентрації небезпечної речовини у шкільному класі вчетверо (!) або на формування у 20 кубометрах повітря «атмосфери», достатньої для гострого отруєння людини. Та головна небезпека ртуті в її здатності акумулюватися в живих організмах. Причому навіть невеликі дози цього важкого металу здатні викликати в людей гострі фізичні та психічні розлади, навіть божевілля, та катастрофічно позначитись на здоров’ї дітей, народжених від постраждалих від отруєння ртуттю батьків. 

Сучасники небагато знають про цю драматичну подію, яка стала завершальним етапом депортаційних процесів, що відбувалися з вересня 1944 по серпень 1946 року на території Закерзоння (Лемківщина, Посяння (Надсянння), Підляшшя, Холмщина). З теренів, що, відповідно до політичних домовленостей, перейшли до сусідньої Польщі, за твердженням істориків, лише у «довіслянський період» виселили 480 тисяч українців, а в наслідок операції «Вісла» — ще понад 170 тисяч. Тож кожній другій українській родині західних земель випало пережити депортацію протягом 1944—1947 років.