За інформацією головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, понад 60% посівів озимини на ланах області збереглися у задовільному стані. Всього  озимих посіяли  на площі  понад 600 тис. га.  Але через несприятливі погодні умови, вочевидь, доведеться пересівати площі, де мали б зійти  здебільшого озимі ячмінь і пшениця. Стурбовані аграрії й станом  озимого ріпаку. Така ситуація виникла через  тривалу посуху восени, а взимку — сильні морози з вітрами. Найбільше постраждали  посіви у Михайлівському, Василівському, Вільнянському та Запорізькому районах.  

Нещодавно розпочався суворий піст. Проте не всі українці його дотримуються, тож багато хто, як і раніше, продовжує споживати страви з м’яса. Тому цих споживачів цікавить, а чи не здорожчає воно найближчим часом. Звісно, доречно було б припустити, що в піст яловичина, свинина та курятина мають здешевшати, але ж наша споживацька логіка відрізняється від логіки виробників. Яскравий тому приклад — недавнє подорожчання яєць з 7-8 грн до 11-15 грн за десяток. До речі, яйця під час суворого посту, як і м’ясо, не можна споживати. Тож скільки коштуватиме кілограм м’яса найближчим часом, з’ясовував «Урядовий кур’єр».  

Аж не віриться, але вже до кінця нинішнього року з Харківського метро зникнуть усі пластмасові жетони, якими  користувалося не одне покоління жителів та гостей міста. Натомість пасажирам міської підземки запропонують користуватися паперовими білетами. Головна перевага цієї новації, як запевнив  генеральний директор комунального підприємства «Харківський метрополітен» Михайло Карамшук, в її економічності. Вартість виготовлення одного жетона становить 0,68 грн, у той час як паперового квитка в кілька разів менше. Крім того, за рік на обслуговування жетонів метрополітен витрачає 25 млн грн, а ось обслуговування паперових квитків обійдеться в п’ять разів дешевше. Отож завдяки впровадженню оплати за проїзд паперовими квитками метрополітен зможе істотно заощадити.  

Примара децентралізації державної влади блукає нашими теренами вже тривалий час. Вона стукає в двері, нагадує про себе численними  фактами неефективності, а то й неможливості існувати по-старому, коли за величезної подрібненості бюджетних коштів (а в нас нині понад 12 тисяч місцевих кошторисів!) до конкретної людини,  яка живе в маленькому селі, потрапляє хіба що ламана копійка.  

На тлі гучних заяв про те, що людство входить в епоху дефіциту прісної води, і що саме вода, а не газ і нафта, може стати причиною війн на планеті в найближчі кілька десятиліть, звичайнісінький водяний кран у міській квартирі видається неабияким благом цивілізації, а заодно і предметом суперечки — пити чи не пити з-під нього воду.

«Той факт, що в Україні фірми з реалізації фасованої артезіанської води успішно розвиваються останні два десятиліття, свідчить, що люди розуміють, що таке якісна вода, і готові за неї платити», — підкреслив в інтерв’ю «УК» Володимир Кобилянський — фахівець у сфері новітніх технологій водопідготовки та контролю якості води, керівник харківського Науково-дослідного центру водопостачання та якості води. 

21 березня — день весняного рівнодення. За давньою традицією він вважається першим днем весни і є символом нового життя, нових починань. Ідею відзначати Всесвітній день лісу було подано 1971 року на загальних зборах Європейської конфедерації сільського господарства — з метою широкого обговорення важливості вміння цінувати власні лісові ресурси. Її відразу ж підтримала організація ООН з питань продовольства та сільського господарства (ФАО), у зверненні якої наголошувалось: «Всесвітній день лісів слід використовувати для поширення інформації щодо всіх аспектів багатства лісу, представлених із трьох точок зору — виробництво, захист і відновлення, зв’язок із заповіданням».  

Минулого тижня суспільство відсвяткувало Всесвітній день захисту прав споживачів. Хоч свято вже минуло, однак усі ми були, є і будемо споживачами. Тож питання щодо якості і безпечності як промислових, так і  продовольчих товарів не втрачає актуальності. Тим паче, що сьогодні це — болюча тема. Не секрет, що виробники під час виготовлення продуктів харчування частенько підміняють якісніші, а отже, і дорожчі інгредієнти дешевшими, подекуди небезпечними. Водночас є на наших теренах виробники, які можуть пишатися своєю продукцією.

Про те, як відрізнити справді якісну продукцію від не дуже, «Урядовий кур’єр» попросив розповісти Олександра Пічугіна — генерального директора ДП «Укрметртестстандарт», організації, яка вже багато років перевіряє та сертифікує не тільки продуктові, а й промислові товари.  

Майстер декоративно-ужиткового мистецтва — запорізька художниця Лариса Булигіна, яка спеціалізується на підлаковому  розписі у живописній та графічній техніках, віднедавна відкрила для себе японське мистецтво живопису пелюстками — ошибана. Цей різновид художньої творчості  народився у східній країні понад шість століть тому. Тоді разом із мистецтвом каліграфії та володіння мечем він був обов’язковим у формуванні  досконалої особистості воїна-самурая. В наш час японська ошибана набула неабиякої популярності в Європі.  

Біля прохідної одного із луцьких заводів, що здає вільні площі в оренду підприємцям, — десятки автомобілів. Це власники дрібних бізнесів з’їхалися на роботу і поставили своїх робочих «конячок» перед входом до підприємства.  

Прочитавши на одному з київських інтернет-сайтів замітку із заголовком «Найздоровіші українці живуть в Черкасах», я зрадів і, можна сказати, відчув гордість за рідну область. Проте чомусь непокоїло запитання: хто ж ці українці та скільки їх?