Цікаво спостерігати за депутатами — «героями» події, коли добре знаєш її передісторію та істинну ціну тієї перемоги, яку вони святкують… Не став винятком і нещодавній лютневий четвер, коли 276 картками було ухвалено законопроект, який без перебільшення можна назвати найактуальнішим для атомної енергетики країни. Його назва специфічна, але по суті — «Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом щодо розміщення, проектування та будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП. — Авт.) реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних станцій». 

Як кажуть у народі, старість не радість. Адже у поважному віці багатьом співвітчизникам важко себе обслуговувати. А коли нікого немає поруч? У такому разі держава не залишає їх наодинці й завдяки низці  заходів розв’язує проблеми літніх людей. Про надання соціальних послуг стареньким та хворим дітям наша розмова – з директором Департаменту соціальних послуг Мінсоцполітики ІриноюТАРАБУКІНОЮ.  

Урок математики у другокласників полтавської школи № 24 минув швидко. Навіть після дзвінка діти не поспішали на перерву, а залишалися в класі, оскільки не висиділи 45 хвилин за партою, а впродовж усього уроку перебували в русі: ходили босоніж по дерев’яних килимках, клали на голови мішечки із сіллю, стояли за партами-конторками, виконували вправи для очей, здійснювали інші маніпуляції, через кожні 10 хвилин змінюючи позу.

Законопроект про податок на бездітність, як кажуть, за живе зачепив наших читачів. На публікацію Л. Коваль («УК» № 47 від 15  березня ц. р.) сайт «Урядового кур’єра» одразу заряснів першими відгуками. Юрій, приміром, «повністю згоден з автором». А донеччанин запропонував допомогу при народженні дитини надавати не циганам, а простим людям, як в Угорщині. Там один із близьких родичів має відпрацювати на державному підприємстві не менше 5 років. Тоді й допомогу при народженні дитини отримає. Про що думають наші депутати? — риторичне  запитання.  

Кілька років тому літнього дня випало побувати в одному з глибинних сіл Роменського району. Оскільки стояла немилосердна спека, разом із товаришем підійшли до колодязя, аби втамувати спрагу. Не встигли взятися за корбу, як із двору вийшла бабуся: мовляв, якщо хочете свіженької води, заходьте на подвір’я — тут обладнана окрема криниця. А з колодязя люди давно беруть воду лише для господарських потреб.

Послухалися стареньку і таки справді скуштували смачної й прозорої, як сльоза, водиці, за що щиро подякували. А як же колодязь? Та дуже просто. Пусткою хоч і не стоїть, однак люди не ризикують постійно пити з нього. Свого часу воду в ньому досліджували епідеміологи, й результати виявилися такими, що краще триматися якнайдалі від можливої біди.

Причина слабкості будь-якої держави не в нестачі коштів, а в нестачі людей і талантів. Це зауваження відомого французького філософа-просвітителя Вольтера, висловлене ним понад два століття тому, залишається актуальним і донині. А надто тоді, коли з трибун лунають скарги щодо надто повільних змін зокрема і в нашому суспільному бутті, в розпочатих чинною владою реформах — економічній, медичній, соціальній, правовій.  

Ранок. Метро. Напівсонні пасажири куняють в очікуванні потрібної зупинки. Я їду стоячи, отож дрімати не ризикую й натомість розглядаю  рекламу. І тут прокидаюся остаточно: в око впадає наліпка розміром 10 на 15 з рекламою прискорених курсів англійської мови: «А ви підготувалися до Євро?» Найцікавіше в цій рекламі — ілюстрація.  

У селищі Солотвино, що в Тячівському районі Закарпаття, сіль видобували століттями, що відобразилось і в його назві. Тут знаходиться державне підприємство «Солотвинський солерудник». Через нестачу коштів на технічне переозброєння, зниження обсягів солевидобутку підприємство поступово занепадало. Від 930 тис. тонн солі, які видавалися на-гора в кращі часи, воно скотилося до 10 тис. і менше. У 2007 році виробництво зупинилося, близько півтори тисячі людей втратили роботу.  

Вітаючи підлеглих із другою річницею спільної роботи, Прем’єр-міністр не став привселюдно підбивати гучні підсумки і сипати на голови журналістів статистичні дані та цифри з багатьма нулями. Певну стриманість глави уряду можна пояснити, мабуть, усвідомленням того, що країна перебуває лише на початку великого шляху перетворень.
«Хочу підкреслити, що все це не є кінцевим підсумком роботи, —  уточнив Прем’єр. — Це процес, який вже дав певні позитивні результати. Але до «завершення будівництва» працювати ще дуже багато». 

Обговорити подальші кроки із Віктором Януковичем прийшли Голова Верховної Ради Володимир Литвин, його перший заступник Адам Мартинюк, голови фракцій Партії регіонів Олександр Єфремов, Народної партії Ігор Шаров, КПУ Петро Симоненко, голова депутатської групи «Реформи заради майбутнього» Ігор Рибаков. На зустрічі також були присутні перший віце-прем’єр-міністр Валерій Хорошковський, який відповідає в уряді за зв’язки з ВР, і Глава Адміністрації Президента Сергій Льовочкін.