Нещодавно в Українському фонді культури нагороджували цьогорічних лауреатів Міжнародної літературної премії ім. Володимира Винниченка. Серед відзначених був і донецький письменник Віктор Логачов. Всі, хто знайомий із творчістю прозаїка, переконані: це саме той випадок, коли заслужена відзнака знайшла героя — самобутнього письменника, який видав «на-гора» низку цікавих повістей та романів. 1 серпня Віктор Степанович святкуватиме своє 70-річчя, тож «УК» вдалося напередодні поспілкуватися з видатним ювіляром.  

Під час візиту на Житомирщину міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк закликав широко обговорювати законопроект «Про ринок землі», а також наголосив на потребі широкої роз’яснювальної роботи щодо впровадження ринку землі. Для цього, за його словами, в країні діятимуть штаби з вирішення земельних питань із залученням науковців-аграріїв, керівників сільгосппідприємств, фермерів, голів сільрад, представників ЗМІ.  

 Трохи більше місяця тому Руслан Жовтоніжко із села Комишанка Недригайлівського району Сумської області одержав атестат про середню освіту. А буквально кілька днів тому — направлення на навчання в Сумському національному аграрному університеті за спеціальністю «процеси, машини та обладнання в агропромисловому виробництві». Звісно, зарано загадувати, наскільки вдало складеться виробнича доля юнака, але достеменно зрозуміло — він одержав реальний шанс здобути вищу освіту завдяки фінансовій підтримці держави.  

Дедалі менше днів залишається до фінішу цьогорічної вступної кампанії — свої двері приймальні комісії зачинять завтра, 31 липня. На сьогоднішній день, за даними Міносвіти, абітурієнти подали до приймальних комісій українських ВНЗ уже понад 750 тисяч заяв. Як і минулого тижня, тут пальму першості тримають Національний університет «Львівська політехніка» та Львівський нацуніверситет ім. І. Франка. Наступні позиції дещо змінилися: на третьому місці за кількістю поданих заяв від вступників — Національний технічний університет «КПІ», далі — НАУ та КНУ ім. Т. Шевченка. І хоч цьогоріч майже вдвічі менше випускників шкіл, як бачимо, найпопулярнішими серед них є все ж таки топові виші країни. 

Ніжна блондинка Алла та рожевощоке немовля, семимісячна Скарлет, — не лише символи щасливого сімейного життя американця Бретта Услі, а й своєрідна реклама його бізнесу. Адже ось уже дев’ять років він керує одним з найуспішніших у столиці шлюбних агентств, які допомагають заокеанським женихам знайти наречену-киянку. У 2002 році він вирішив заснувати таке агентство, бо сам не раз звертався до послуг подібних агентств не лише в Україні, а й в Росії, аби щоразу бути обдуреним і ошуканим, проте не розчарованим у коханні. Тепер на рахунку його агентства близько 200 щасливо одружених пар. Про тонкощі шлюбного бізнесу і людської душі ми говорили з Бреттом Услі у його офісі, у самісінькому центрі Києва, під веселе чугикання маленької Скарлет. 

 У радянські часи картина, яку малювали новини на екранах телевізорів, була простою й ясною: «у нас» усе добре (за винятком окремих недоліків, які усуваються), «у них» —  усе погано. В часи перебудови ця картина почала давати тріщини. З’ясувалося (для глядача), що «там» не все й погано і, навпаки, в нас доброго не так уже й у достатку. Воно, це «добре», в такому ж дефіциті, як і товари на полицях магазинів.

Яскрава реклама на ескалаторі столичного метро ностальгічно кликала в… минуле. Бо уклінно запрошувала на базу відпочинку з назвою вже давно не існуючої держави. Рука мимохіть потягнулася до телефона, і приємний жіночий голос  задовольнив мою цікавість.

— Приїжджайте (йшлося про престижну, в грошовитому сенсі цього слова, заміську територію), не пошкодуєте!

Перші дні місяця нагадують нам про те, що красне літо добігає кінця, а осінь вже стукає у двері.  Хочете знати, якою вона буде, зверніть увагу на прикмети, пов’язані зі святом Мокрин (1). У народі кажуть: «Які Мокрини, така й осінь. Дощ зранку — початок осені з моквою; дощ по обіді — дощові будуть середина осені і кінець». Спостерігайте, яким буде Іллів день (2). «Пророк Ілля повертає літо на осінь», — каже народна мудрість. У  цей день справляють свято Зажинок.  

Суперечки щодо оцінки ролі легендарного розвідника розпочались відразу по війні. Так, видатний фізик, лауреат Нобелівської премії Жоліо Кюрі захоплено писав: «Якби мене запитали, кого я вважаю найбільш мужнім і привабливим серед плеяди борців з фашизмом, я без жодних сумнівів назвав би Миколу Кузнецова — великого гуманіста, який знищував тих, хто прагнув знищити людство». Натомість відомий письменник Улас Самчук у зверненні до співвітчизників на великій Україні наголошував: «Коли ви будете проходити біля того пам’ятника (Кузнецову. — Авт.), пам’ятайте, що його поставлено провокатору за знищення дуже вартісних ваших братів і сестер». Навіть у ці дні, коли відзначається вже сторіччя з дня народження «ліквідатора бонз фашистського окупаційного режиму на Україні», як зазвичай представляли розвідника у радянських довідниках, давня суперечка щодо його справжнього місця в історії не завершена.  

Я — мати-одиначка, виховую трьох неповнолітніх дітей. Щомісяця отримую допомогу на них 830 гривень. Проте не впевнена, що її мені нараховують правильно. Я працюю, проте зарплата невелика. Ні земельного паю, ні городу ми не маємо. Намагалася подати документи на отримання державної допомоги для малозабезпеченої родини, але мені відмовили.

Тож хочу достеменно дізнатися, яку саме допомогу щомісяця держава має виплачувати матері-одиначці на трьох неповнолітніх дітей?

Т. КРИТЮК,
с. Пісковино Запорізької обл.