Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви» потопає у вишиванках: такого їх розмаїття не зустрінеш, здається, більше ніде.

Дев’ятої п’ятниці після Великодня Україна вшановує героїв-козаків, які поклали свої голови за її волю на легендарному острові Журавлиха під Берестечком у 1651 році.

Цього чоловіка зустріла на святі талантів у Рівненській українській гімназії: він особисто вітав кожного переможця олімпіади чи Малої академії наук і вручав йому грошову премію. Так громадянин Канади, успішний бізнесмен Ераст Гуцуляк щороку повертається в своє дитинство. Адже і його життєва стежина починалася з Рівненської української гімназії, де працював професором географії та історії його батько Михайло Гуцуляк. 

На сьогодні в Україні готові прийняти дітей понад 16,8 тисячі оздоровчих закладів. З них 180 дитячих санаторіїв, 269 спортивно-оздоровчих таборів, 689 заміських закладів, 714 таборів праці та відпочинку і майже 15 тис. таборів з денним перебуванням. 

Втім, якщо до державних закладів можна отримати путівку безкоштовно або з батьківською доплатою (у середньому від 600 до 1200 грн), то в приватних відпочинок дитини обійдеться 5 тис. грн і більше. Однак медики наголошують: щоб знати, куди краще відправити своє чадо, треба обов’язково пройти медичний огляд у поліклініці за місцем проживання. На численні запитання читачів «УК» під час «прямої лінії» відповідає директор департаменту материнства, дитинства та санаторного забезпечення МОЗ України Світлана ОСТАШКО.

Звичайний вечір після напруженого робочого дня. Вмикаю телевізор — і від жаху починає ворушитися волосся на голові. На екрані — пенсіонер, що з’їв хліб із запеченою в ньому мишею і через сильне отруєння позбувся голосу. Нещасна людина через якісь страшні мікроби повністю втратила обличчя (показують крупним планом). Все це коментує металевий голос за кадром, який врізається у свідомість, немов Фредді Крюгер у сни своєї жертви. 

Давно відшуміло свято Перемоги. Але на Пагорбі Слави в Черкасах ще й досі відчувається святковий дух, турбота нащадків про те, щоб не згасала пам’ять про тих, хто ціною власного життя захистив сьогоднішній мирний день. Про них нагадує й монумент «Батькіщина-мати», встановлений тут на честь визволителів ще в 1977 році.  

Король Йорданії Абдалла ІІ Ібн Аль Хуссейн вперше прибув із офіційним візитом до України. Під час переговорів у розширеному складі Президент Віктор Янукович говорив із ним про зміцнення політичної довіри та взаєморозуміння.

Впровадження реформ в Україні, безумовно, відбуватиметься з урахуванням точки зору інвесторів. Про це заявив Президент Віктор Янукович під час зустрічі з президентом Європейського банку реконструкції і розвитку Томасом Міровим, яка відбулася перед початком засідання Ради вітчизняних та іноземних інвесторів. 

«Цивілізований ринок землі — це єдиний спосіб відібрати ефективного власника і залучити інвестиції, які принесуть на українські лани найуспішніші агротехнології та забезпечать всім селянам достойний рівень життя», — наголосив на черговому засіданні уряду Прем’єр-міністр Микола Азаров, представляючи схвалений напередодні Кабінетом Міністрів законопроект «Про ринок землі», розроблений Міністерством аграрної політики та продовольства. Фактично він дав старт початку земельної реформи, і стосується загальнонаціонального ресурсу, цінність якого, за влучним висловом глави уряду, «визначається не тільки грошовим еквівалентом». 

 Добре відомо, що на Україну припадає майже третина світових запасів чорнозему й четверта частина придатної для оранки землі в Європі. Це 0,69 га орної землі на одну людину. У Європі цей показник становить усього 0,25 га, в т.ч. у Польщі — 0,30, Франції — 0,31 гектара. Йдеться не лише про найбільш цінне національне багатство, а й про, мабуть, найбільш важливу (за своїм потенціалом) конкурентну перевагу нашої економіки, якою треба скористатись. Як це планує зробити уряд і які новації передбачені у законопроекті «Про ринок земель» — наша розмова з міністром аграрної політики та продовольства Миколою Присяжнюком.

Влада зважилася на одну з найсерйозніших реформ — земельну. Її завдання — підняти добробут села, перетворити аграрну галузь на прибутковий бізнес, а фермерські господарства — на успішні підприємства зі сталим доходом. Це можливо за умови, якщо селяни стануть справжніми власниками паїв, а земля буде не лише родючим чорноземом, а й фінансовою цінністю, котра, як кажуть економісти, «приведе у село гроші».