На думку соціального і військового психолога Олега Покальчука, умовне око урагану у вирі воєнних, політичних і геополітичних стихій кожен з нас може знайти у своєму внутрішньому світі. Але для цього треба навчитися відокремлювати реальні проблеми від тих, які продукує віртуальний світ.
Укрінформ поговорив з Олегом ПОКАЛЬЧУКОМ про те, як це зробити, а також чи треба намагатися повернути наших співвітчизників з-за кордону, чи потрібна в Україні військова цензура та де нині шукати позитивні новини.

 Складну операцію виконали в обласній лікарні імені М.В. Скліфосовського за участі спеціалістів Інституту серця МОЗ України. Лікарі вилучили донорські органи для порятунку ще трьох важкохворих. Донором став пацієнт, якого після дорожньо-транспортної пригоди доставили в лікарню у вкрай тяжкому стані. Медики в реанімації кілька днів боролися за його життя, але стан погіршився, і було діагностовано смерть головного мозку.

 Скандал довкола можливої новобудови в історичній частині міста розгорівся в Черкасах ще три роки тому. Забудовник місцеве приватне підприємство «Надія» планував на місці історичної пам’ятки — особняка Кринського на вулиці Байди Вишневецького звести багатоповерховий будинок, а саму пам’ятку знести. Приводом збурення стало надання забудовникові містобудівних умов та зведення паркана довкола будинку.

 Нині патріотично-декларативне гасло «Схід і захід разом» — вже не теорема, яку потрібно доводити, а аксіома. Оскільки з визначення окремих подій відповідної географії, тематики й ідеології воно перетворилося на єдино можливе універсальне гасло життя всієї країни, інакше бути не може ні тепер, ні в майбутньому. 

 Рада Безпеки ООН потребує реформ, оскільки Організація Об’єднаних Націй зайшла у глухий кут в питанні протидії агресивним режимам. Про це, виступаючи на спеціальному засіданні РБ ООН, присвяченому війні росії проти України, заявив Президент Володимир Зеленський.
Право вето, яким маніпулює росія як постійний член РБ ООН, зробило цю організацію недієздатною.

 «Велика війна застала мене у квартирі на Олексіївці, яку я наймав. Через півтори години я пішки добрався до заводу. Три дні ми розбирали завали, ховали документацію, зокрема конструкторську. Я не сумнівався, що Харків не візьмуть, але непокоївся, що можуть усе розбомбити», — розповідає Володимир.
Авіапідприємство було розгромлене і фактично перестало працювати. Володимир Нікітченко взяв безстрокову відпустку з наміром вступити у Збройні сили України. Його кликали в компанію «Укроборонпром», але він відповів, що до перемоги буде зайнятий.

 Українці налаштовані на те, що наступна зима буде непростою: через агресора ми вже навчилися жити в умовах відімкнення електроенергії, тепла, зв’язку, інтернету, без звичного комфортного побуту. Найбільше занепокоєння у споживачів послуг і комунальників викликають не технічні чи організаційні питання, а можливі плани ворога. Передбачити їх складно, ми не можемо знати його тактики, але врахувати досвід попередніх холодних сезонів нам цілком до снаги.

 Із перших днів повномасштабного вторгнення росіян до захисту України долучилися й освітяни Полтавщини. Про те, який внесок в оборону зробили учні й педколектив Кременчуцького ВПУ №7, «Урядовому кур’єру» розповідає директор цього закладу Микола НЕСЕН.

 У закладах Сумської публічної бібліотеки авторові цих нотаток випадає бувати доволі часто. Воєнної пори бібліотекарям, як і працівникам інших  культурно-мистецьких закладів, доводиться докорінно змінювати формати роботи. Однак як наголошує директор Сумської публічної бібліотеки Юлія Заговора, колектив уже напрацював щоденний алгоритм, завдяки якому  заклади стали надійним культурно-духовним щитом громади, де користувачі-відвідувачі не тільки почуваються зручно і комфортно у світі книжок, а й займаються корисними та потрібними справами в цей складний воєнний час. 

 Як по закінченні війни, впроваджуючи інноваційні підходи, зробити Україну успішною, процвітаючою європейською країною, йшлося під час презентації нової книжки Ярослава Романчука в Ужгородському пресклубі.
Ярослав Романчук має польське походження, але народився і ще донедавна жив у білорусі.  2010 року навіть балотувався на виборах президента цієї країни і, за офіційними даними, зайняв третє місце. 2021-го через політичні переслідування, який розгорнув авторитарний режим лукашенка, змушений був виїхати із країни. Нині мешкає в Києві.