Терористи з рф, на жаль, продовжують тероризувати жителів мирних міст, постійно атакуючи цивільну інфраструктуру ракетами і дронами. А наші рятувальники й пожежники завжди намагаються якнайшвидше дістатися до місць ударів, щоб допомогти людям. За це Прем’єр-міністр Денис Шмигаль висловив велику вдячність рятувальникам і пожежникам у промові перед черговим засіданням уряду.

 У фейсбуці активно працює закрита спільнота «Ми разом!», яка об’єднує 1,5 тисячі жінок, що втратили на війні коханих і чоловіків. Про історію створення спільноти, її завдання «Урядовому кур’єру» розповідає її співзасновниця полтавка Тетяна Ваценко­Бондарева.

 Цієї літньої пори на територіях оздоровчих та відпочинкових таборів Сумщини панує незвичне затишшя. Як і торік, коли повномасштабне російське вторгнення зруйнувало плани на найтриваліші шкільні канікули. Однак, на щастя, завдяки максимальній організаційній роботі обласної влади, освітян, спонсорів, батьків, усіх, хто переймається турботою про підростаючу зміну, вдається створювати умови, за яких учні й малята можуть відпочити, оздоровитися, з користю провести вільний час. Звісно, питання безпеки завжди на першому плані, бо головне — життя і здоров’я. 

 На відкритті звучали думки і спогади, які нагадали про трагізм масового знищення ромів, привернули увагу до нинішнього становища цієї спільноти в українському суспільстві. Промовисту, хоч і невелику за розмірами композицію встановили на території ужгородської гімназії №14 поблизу місця розташування в часи Другої світової війни гетто для ромів. Ще раніше там діяла найстаріша в Європі ромська школа, заснована 1926 року.

 2017-го народна артистка України професор Рівненського державного гуманітарного університету Наталія-Марія Фарина подала заявку на участь у громадському бюджеті музичного проєкту «Рівне — місто унікальних подій».
Проєкт переміг, його активно підтримали рівняни. А вже 2018 року пані Фарина втілила ідею: в найакустичнішій залі обласної філармонії зібрала  талановитих вокалістів з різних куточків України на «Бурштинові солоспіви». 

 Україна разом із цивілізованими державами активно рухається в пошуках рішень, які б забезпечили мир у світі. На цьому наголосив керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак під час п’ятої зустрічі із представниками іноземних дипустанов, акредитованих в Україні, що відбулася в Києві. 
Підтвердженням надзвичайної зацікавленості світу у відновленні стійкого миру шляхом практичної реалізації формули миру, запропонованої Україною, став список послів і представників дипмісій, яку оприлюднив Офіс: на цій зустрічі налічувалося 58 учасників, тобто порівняно з попереднім заходом до такого формату спілкування вперше долучилися представники ще 16 країн.

 Форум має на меті об’єднання молодіжних рухів та організацій, їх скоординоване залучення до реалізації молодіжної політики під час війни та у процесі відновлення.
У виступі глава держави зазначив, що в умовах повномасштабного російського вторгнення українці щодня переживають важкі випробування. Того дня внаслідок чергової ракетної атаки росії на Івано-Франківщині постраждало троє людей, загинув восьмирічний хлопчик. 

 Днями під час свого традиційного «ВечірньогоК стріму» Укрінформ говорив з Еллою ЛІБАНОВОЮ — директоркою Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, фахівцем із соціоекономіки, демографії та економіки праці. Ведучий стріму Василь Самохвалов зачепив складну тему, що цікавить усіх: якими будуть Україна й українське суспільство після перемоги, після війни. Навіть тоді певних загроз і криз не уникнути, вважає професор.

 29 липня цього року  набрав чинності Закон України № 3249-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань провадження та застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану». Його було розроблено задля спрощення доступу до процедур банкрутств і підвищення ефективності їхнього застосування в умовах воєнного та післявоєнного стану, для уточнення процедурних питань і усунення неузгодженостей  та недоліків, виявлених під час практичного застосування положень Кодексу України з процедур банкрутства.

 Тут старшокласники почуваються військовими: розбирають і збирають автомати, стріляють із пневматичної гвинтівки, надають першу медичну допомогу. Усе роблять під пильним оком учителя із «Захисту Вітчизни» Анатолія Вабіщевича з Берестівського ліцею Дубровицької територіальної громади на Рівненщині. Саме ця сільська школа має найкращу матеріальну базу для військово-патріотичного виховання молоді, і створили її не сьогодні.