Останнім часом Нацбанк України вводить різні обмеження, які так чи інакше впливають на пересічних українців. Частина з них доволі позитивно позначається на клієнтах банків як фізичних, так і юридичних особах, а частина — негативно.

22—23 вересня стали днями своєрідного «параду» перемін. Так, регулятор зменшив максимальну суму продажу готівкової валюти одній особі за один операційний (робочий) день в обсягах, які не перевищують еквівалент трьох тисяч гривень. Про це йдеться у постанові правління Нацбанку №591.

Про кредитоотримувачів  попіклувалися

На той же час регулятор у своєму ухваленому документі зазначає, що дія цього документа не поширюється на фізичних осіб-резидентів у разі закупівлі готівкової валюти з метою погашення зобов’язань за різними кредитними договорами. Добре, що Нацбанк  попіклувався хоч про цю категорію клієнтів фінансових установ, яким нині дійсно дуже важко сплачувати за такими позиками.

Варто зазначити, що голова правління Нацбанку Валерія Гонтарева вважає, що більш жорсткі правила купівлі валюти мають вплинути на зменшення її попиту серед населення.

За коментарем щодо введення такої норми кореспондент «УК» звернувся до економіста Олександра Охріменка. «Нацбанк знову і знову наступає на одні й ті ж самі граблі. Ці питання не можна вирішувати адміністративними методами, як це нині роблять», — заявив він.

І дійсно, це не розв’яже проблеми накопичення населенням валюти, яку вони ховають «у панчоху». А щодо її купівлі, коли, приміром, потрібно закупити в один день 1000 доларів, можна домовитися з п’ятьма своїми знайомими. Вони за власними паспортами і вирішать ваші питання.

Однак такі норми лише відвертають людей від банків та фінансової системи взагалі. А ми знаємо, як тяжко після тієї чи іншої кризи завойовувати авторитет і фінансовим установам зокрема, і державі в цілому.

Утім, екс-заступник голови правління Нацбанку Сергій Яременко, хоча і гостро критикує його політику, вважає, що масове скуповування населенням доларів дуже негативно впливає на всю фінансову систему країни, зокрема на курс гривні (і його рятують всіма адміністративними методами) до американського долара й інших твердих валют. За його словами, це також провокує відтік грошей з банків та вкрай негативно позначається на кредитуванні.

Деякі обмінники не рятують навіть обмеження: твердої валюти немає. Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

Ера міняйл  повертається?!

А президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко вважає, що подібні обмеження Нацбанку не вплинуть на курс твердої валюти до гривні. Хоча й не приховує, що за таких умов значна частина людей не вітатиме дії Нацбанку, уряду та Президента України. Проте експерт додає, що  нововведення від регулятора будуть вигідні тіньовому бізнесу.

З цим важко не погодися, бо біля обмінних пунктів українці вже запримітили так званих міняйл, які пропонують свої послуги, але вже за більш високим курсом, аніж у фінансових установах.

Чи корисно це державі?! Це запитання, мабуть, так і залишиться риторичним. Може статися так, що найближчими місяцями або навіть тижнями ми дочекаємося скасування цього рішення Нацбанку. Як це сталося з іншим нововведенням регулятора.

«УК» писав недавно, що з 11 вересня цього року набула чинності постанова Нацбанку №540 про обов’язкову конвертацію всіх валютних переказів  з-за кордону у гривню. Тоді експерти зазначали, що ця норма також дуже обтяжлива і для людей, і для держави. Вони прогнозували, що за місяць регулятор скаcує цей документ.

Так і сталося, але навіть раніше передбачуваного терміну — Нацбанк скасував цю норму 22 вересня тією ж постановою №591. Тож нашим заробітчанам за кордоном та їхнім родичам в Україні вже не варто перейматися цим.

Як заявив «УК» один з експертів ринку, який побажав залишитися невідомим, держава мусить зрозуміти, що такими діями не можна врятувати фінансову систему — за таких умов їй можна тільки нашкодити. Зокрема й у питанні курсоутворення.

Отож думки щодо цього дуже різняться. А істина, як завжди, десь посередині.

До речі, на одному з телеканалів глава  Нацбанку Валерія Гонтарева заявила: щедрий врожай зернових, який забезпечить надходження валюти від продажу продукції, дасть нам змогу зберегти курс гривні до американського долара на позначці 12,9. Ну що ж, поживемо — побачимо. Зокрема — як діятимуть нововведення регулятора, які зазвичай б’ють по кишенях пересічних людей, а не товстосумів.