Минулий рік став випробуванням для аграріїв Харківської області, частина яких опинилася в окупації. Та попри бойові дії й ворожі обстріли вони обробляли землю, зібрали врожай та будують плани нової посівної кампанії.

Унаслідок повномасштабного вторгнення російських військ на територію нашої держави 2022 року на Харківщині не змогли в повному обсязі провести весняно-польові роботи та зібрати врожай озимих культур. За інформацією Харківської обласної військової адміністрації, посівні площі сільськогосподарських культур торік становили тільки 884 тисячі гектарів, що вдвічі менше від наявних площ. Аграрії мали змогу провести польові роботи лише на підконтрольних Україні частинах регіону.

Торік восени сільськогосподарські товаровиробники посіяли озимі зернові культури на площі 186,8 тисячі гектарів, що на 68,4% менше порівняно з показником 2021 року. Складні погодні умови восени 2022 року вплинули на проведення осінньої посівної кампанії. Аграрії не змогли вчасно і в повному обсязі зібрати пізні сільськогосподарські культури — кукурудзу, соняшник, сою та підготувати ґрунт для посіву озимих. Також на зменшення посівної площі під озимими вплинуло те, що ворог немилосердно замінував сільськогосподарські землі на деокупованій території Харківщини.

Окупанти завдали великої шкоди полям та інфраструктурі

Від початку широкомасштабного російського вторгнення значна частина території Харківської області, яка перебувала в тимчасовій окупації або зоні бойових дій, потребує обстеження та розмінування. За даними районних військових адміністрацій, нині 483,5 тисячі гектарів земель сільськогосподарського призначення потребують обстеження на наявність ділянок, забруднених мінами та вибухонебезпечними залишками війни. А на 72,3 тисячі гектарів землі сільськогосподарського призначення тривають активні бойові дії. Ці території теж потребуватимуть обстеження після їх завершення.

Через війну постраждала і промислова інфраструктура: елеватори, склади, великі сільгосппідприємства та малі фермерські господарства. Із початку повномасштабного вторгнення на Харківщині  постраждало більш як 70 сільськогосподарських підприємств. Пошкоджено та зруйновано понад 300 одиниць сільськогосподарської техніки та обладнання. Відомо, що більш як 30% сільськогосподарської техніки регіону викрали або знищили окупанти.

За словами заступника начальника Харківської обласної військової адміністрації Євгена Іванова, нині фіксують усі пошкодження об’єктів, але говорити про кінцеві цифри щодо завданих збитків поки що зарано, бо немає доступу до всіх територій  в області через небезпеку.

«Маємо весь спектр інфраструктурних пошкоджень. До того ж через обстріли та окупацію з небезпечних районів виїхала велика кількість людей. Це залишило галузь без достатньої кількості робочих рук. Наше першочергове завдання — створити всі умови для життєдіяльності громадян, щоб вони повернулися додому і відновили роботу галузі. Звичайно, це значною мірою залежить від швидкості розмінування територій», — зазначив Євген Іванов.

Руйнування не завадили експорту

Агропереробна галузь на Харківщині теж зазнала руйнувань. За інформацією районних військових адміністрацій та суб’єктів господарювання, внаслідок бойових дій та ворожих обстрілів приблизно 25 підприємств харчової та переробної промисловості зруйновано. Пошкоджено будівлі та споруди, виробниче обладнання, склади готової продукції, виробничий та технологічний транспорт. Однак попри бойові дії та небезпеку відновлення роботи цієї галузі почалося вже торік у квітні і триває нині. Галузь забезпечує потребу населення у продуктах харчування, продукція має попит у нашій країні, її експортують, а це істотний внесок у розвиток економіки держави під час війни.

Із січня по жовтень 2022 року Харківська область експортувала товарів на 694,4 мільйона доларів США. Із них понад половина коштів надійшла саме за товари сільгоспвиробництва. На понад 200 мільйонів доларів експортували продуктів рослинного походження. Живих тварин і продуктів тваринного походження — на понад 3 мільйони доларів. До переліку товарів увійшли: молоко та молочні продукти, курячі яйця й мед. Також експортували готові харчові продукти й олії.

Постраждала від ворожих злодіянь і галузь тваринництва. На деокупованих та ще окупованих територіях Харківської області перебувають 46 тваринницьких господарств, що становить 29,1% загальної кількості. Серед них 37 підприємств молочного скотарства, дев’ять свинарських, шість вівчарських та чотири птахівничих. У більшості з них зруйновано тваринницькі об’єкти та зафіксовано загибель сільськогосподарських тварин. Загальний обсяг втрат поголів’я налічує десятки тисяч загиблих тварин.

Готуємося до нової посівної кампанії

Попри війну, бойові дії та постійні обстріли аграрії, ризикуючи власним життям, не зупиняли роботу. Завдяки їхній відвазі та відданості справі 2022 року в Харківській області зібрали 1 мільйон 898 тисяч тонн зерна. Озимими культурами засіяно 186,9 тисячі гектарів.

У непростих умовах аграрії шукають можливості, щоб в оптимальні строки посіяти сільськогосподарські культури. Але на строки проведення посівної кампанії впливатимуть такі чинники: близькість до лінії фронту, робочий стан підприємств, забезпечення матеріально-технічними ресурсами, наявність коштів і персоналу та погодно-кліматичні умови.

За оперативними даними, весняно-польові роботи 2023 року здійснюватимуть на площі 654 тисячі гектарів. Очікують, що відбудеться збільшення посівних площ під ярими зерновими культурами — пшеницею, ячменем, горохом, кукурудзою та олійними — соняшником і соєю.

Як зазначають у Харківській обласній військовій адміністрації, спрогнозувати цьогорічне валове виробництво сільськогосподарських культур на цей час дуже складно. Воно значною мірою залежить від погодно-кліматичних умов, а також фінансового і матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників. А через тривалі перебої в постачанні калійних і азотних добрив та засобів захисту рослин збільшився дефіцит та змінилося ціноутворення на ринку в бік зростання. Уже зараз можна спрогнозувати зменшення внесення мінеральних добрив до 50% науково обґрунтованих норм через їх здорожчання. Певною мірою це вплине на формування та якість урожаю, можливе зменшення виробництва основних сільськогосподарських культур. Але їх буде більше, ніж необхідно для внутрішнього споживання, тому проблем із продовольчим забезпеченням для України не передбачають.

Сільгоспвиробники сподіваються на підтримку

Підприємства, які вийшли з окупації, поступово починають відновлювати діяльність. Але проблем вистачає. Крім забруднених вибухонебезпечними предметами полів та постійної загрози обстрілу, ще додаються труднощі з  логістикою. Доставку кормів і ветеринарних препаратів, вивезення та реалізацію продукції з деокупованих територій нині ускладнено. Не вистачає коштів та виробничих ресурсів. Багато зруйнованих підприємств потрібно підіймати майже з нуля. Тому нині аграрії дуже сподіваються на підтримку держави. Звичайно, аграрний сектор не першочерговий, бо кошти спрямовують на оборону, забезпечення військових, соціальний захист та критичну інфраструктуру. Проте без підтримки аграрії не залишаться.

За інформацією Харківської обласної військової адміністрації, в Міністерстві аграрної політики та продовольства України триває робота на перспективу щодо забезпечення вітчизняних сільгоспвиробників необхідними коштами та виробничими ресурсами. У державному бюджеті на 2023 рік закладено кошти для продовження пільгової кредитної програми «5—7—9%», передбачено 16 мільярдів гривень.

2023 року державна підтримка передбачала такі програми:

— гранти на створення теплиць та підтримку садівництва, ягідництва і виноградарства;

— бюджетна субсидія на одиницю оброблюваних угідь сільськогосподарського призначення для провадження сільськогосподарської діяльності для надання підтримки фермерським господарствам та іншим виробникам сільськогосподарської продукції;

— спеціальна бюджетна дотація за утримання корів усіх напрямів продуктивності для надання підтримки фермерським господарствам та іншим виробникам сільськогосподарської продукції.

Підтримують аграріїв і ресурсами для виробництва. Нині триває видача рукавів для тимчасового зберігання зерна, яку реалізовує міністерство спільно з міжнародними партнерами через Продовольчу та сільськогосподарську організацію ООН. До проведення весняних польових робіт заплановано роздати насіння основних культур як гуманітарну допомогу фермерам. Розподіл проводитимуть через Державний аграрний реєстр. Усі ці заходи мають допомогти аграрному сектору не лише продовжити роботу, а й розвиватися.

Але самі аграрії на великі фінансово-економічні успіхи поки що не сподіваються. Однак вони впевнені, що зможуть вийти з нинішньої важкої ситуації. Головне — дочекатися перемоги і щоб ворог якнайшвидше пішов геть з української землі.

МОВОЮ ЦИФР 

 За інформацією Міністерства аграрної політики та продовольства України, через воєнне вторгнення посівні площі зменшилися на 25%. Очікувана посівна площа всіх категорій господарств на підконтрольній території України під урожай 2023 року має становити 21,8 мільйона гектарів, що на 6,8 мільйона гектарів менше від показника 2021 року.

Борис БРЕСЛАВЕЦЬ
для «Урядового кур’єра»