Міністр аграрної політики
та продовольства України
Микола ПРИСЯЖНЮК

Серйозні виклики сьогодення потребують принципово нового підходу до реформування аграрного сектору економіки України. Для того щоб він став ключовим сектором економіки, а країна повернула собі імідж житниці Європи, потрібно спільними зусиллями держави, учасників ринку, експертної спільноти та звичайного селянина створити дієву державну стратегію -Аграрну стратегію України.

Житниця Європи проти глобальної продовольчої кризи

Майже на всіх зустрічах з представниками інших країн та міжнародних фінансових установ чути одне: від розвитку аграрного сектору України залежить не лише продовольча безпека українських громадян - від цього залежить можливість або неможливість подолання світової продовольчої кризи.

Раніше іноземним інвесторам були потрібні українські землі та можливість купівлі діючого сільськогосподарського бізнесу. Сьогодні питання стоїть по-іншому: в умовах глобальних природних катаклізмів і монопольної політики міжнародних корпорацій весь світ визнав, що ми є одними із небагатьох, хто зможе забезпечити населення інших країн продуктами харчування. Ми чітко усвідомлюємо, що ці чинники не лише дають можливість вітчизняному виробнику стати повноправним гравцем міжнародного продовольчого ринку, а й ставлять перед нами серйозні зобов'язання.

Головне з них - це проведення земельної реформи, яка вперше за останні десятиліття легалізує землевласників та створить прозорий ринок обігу земель сільгосппризначення. По-друге, це насичення аграрного сектору грошима (інвестиції, кредити, страхування). По-третє, забезпечення продовольчої безпеки як фундаменту аграрної стратегії. По-четверте, визначення та підтримка пріоритетних галузей АПК. По-п'яте, адаптація освітянської та наукової мережі до викликів сучасності та закінчення реорганізації міністерства. По-шосте, просування та захист українських виробників на ринках світу.

Як бачимо, що саме робити сьогодні, - зрозуміло. Але, на нашу думку, робити це треба виключно з урахуванням інтересів України та її громадян. Саме для цього я за дорученням Президента ініціюю всеукраїнське обговорення та формування Аграрної стратегії України. Це буде принципово новий документ, який втілить бачення розвитку аграрного сектору економіки на найближчі десятиліття. А головне - він буде узгоджений усім суспільством.

Водночас я усвідомлюю, що неможливо почати обговорення без розуміння базових напрямків, над впровадженням яких активно працює нині міністерство. При цьому впровадження аграрної стратегії повинно забезпечити комплексність та системність державної сільськогосподарської політики.

Із зернини - хліб, з реформ -земля

Пріоритетними завданнями на 2011 рік є зміна законодавчої бази та приведення її у відповідність не лише до викликів глобального ринку, а й до реалій економічного сьогодення.

З метою виконання розділу "Розвиток сільського господарства й земельна реформа" Програми економічних реформ Президента на 2010 - 2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава" в частині проведення системних реформ в агропромисловому комплексі, зараз триває законотворча робота, результатом якої має стати прийняття Верховною Радою України вже у червні-липні поточного року базових законодавчих документів.

Першочерговими завданнями для нас сьогодні є захист інтересів сільської громади, фермера у проектах законів України "Про ринок земель", "Про державний земельний кадастр", "Про консолідацію земель", Державної цільової програми розмежування та інвентаризації земель.

У рамках реформування законодавчої бази планується наповнення електронного загальнодержавного кадастру землі, зменшення часу на реєстрацію прав власності на землю до 14 днів, проведення інвентаризації земельних ресурсів та затвердження паспортів агропромислового виробництва.

Закон "Про ринок земель" вкрай потрібний для розвитку земельних відносин, оскільки включає земельні ресурси до економічного обігу. Міністерство наполягатиме на тому, щоб земля сільгосппризначення набувалася у власність виключно фізичними особами - громадянами України та державою. Іноземні держави та громадяни не матимуть такого права.

Пропоновані зміни законів у сфері земельних відносин забезпечать створення прозорого ринку землі сільськогосподарського призначення на основі єдиної системи державного земельного кадастру. Також зміни законодавчої бази гарантуватимуть раціональне використання землі сільгосппризначення, оскільки буде чітко визначений її реальний власник. Тільки з допомогою земельної реформи можна забезпечити дієвий механізм реалізації права власності на землю. Позиція Президента і наша в тому, аби не допустити обезземелення українського селянина.

Прийняття цих законів забезпечить введення в дію ринку землі з початку наступного року. Крім того, воно гарантуватиме встановлення порядку продажу земельних ділянок на відкритих торгах та конкурсах. Водночас, закон запобігатиме спекулятивним операціям та монополізації ринку земель сільськогосподарського призначення.

Зазначену законотворчу роботу ми плануємо завершити протягом першого півріччя поточного року.

Стратегічними напрямами реформування аграрного сектору у 2011 році має стати розробка заходів щодо приведення фінансово-економічного забезпечення АПК у відповідність до технологічних потреб та реформ аграрної освіти і науки.

Сьогодні вже розпочато роботу щодо створення нової системи кредитування агропромислового комплексу під іпотеку землі або заставу права довгострокової оренди при обов'язковому страхуванні виробництва сільськогосподарської продукції. Важливо, що селяни, які не бажають займатися сільськогосподарською діяльністю, зможуть продати свою землю за реальними цінами, одержавши в такий спосіб початковий капітал для підприємництва. Зважаючи на це, велике значення має створення Державного земельного фонду як інституту контролю за обігом землі і управління землею державної власності.

Продовольча безпека - гарантія цінової стабільності

Головним завданням Міністерства аграрної політики і продовольства є гарантування продовольчої безпеки держави. Тому до кінця нинішнього року передбачається розроблення та прийняття рамкових проектів законів України "Про продовольчу безпеку України" та "Про сільське господарство України". Останній затвердить паспорт агропромислового виробництва регіонів у частині визначення оптимальних показників обсягів виробництва продукції сільського господарства в кожному регіоні. Крім того, ми плануємо зробити все для того, аби була відроджена система "Укоопспілки", яка стане важливим елементом продовольчої безпеки країни.

При цьому надзвичайно важливим є чітка співпраця усіх без винятку органів державної влади для формування об'єктивних продовольчих балансів економіки.

Результатом науково обгрунтованого та фахового підходу при складанні продовольчих балансів має стати недопущення ажіотажного попиту на стратегічні товари продовольства, стрімкого та раптового зростання цін на окремі продукти харчування та регулювання зовнішньоекономічної рівноваги на ринках аграрної продукції.

Переконаний, що Мінагропрод має забезпечити виробництво не максимальної, а оптимальної кількості продовольства. Ми плануємо створити такі умови, за яких, з одного боку, Україна буде повністю забезпечена продуктами харчування, а з іншого - сільськогосподарська продукція отримає нові ринки для реалізації надлишкового виробництва, яке в жодному разі не має загнивати в засіках та коморах виробників і реалізаторів.

Адже в Україні виробляється приблизно втричі більше продовольства, ніж споживається населенням. На сьогодні наша держава повністю забезпечує себе всією сільгосппродукцією, окрім поки що м'яса та деяких екзотичних видів фруктів.

При значних надлишках виробництва велике значення сьогодні мають Національний проект "Розбудова мережі оптових ринків сільськогосподарської продукції". Спорудження овочесховищ забезпечить країну продуктами харчування першої потреби. Створення мережі оптових ринків також допоможе залучити інвестиції в інфраструктуру аграрного ринку понад 10 млрд грн та додаткові надходження від експорту с/г продукції понад 200 млн євро в рік. На сьогодні шляхом конкурсу були визначені компанії з будівництва оптових ринків у п'яти областях: Львівській, Київській, Донецькій, Харківській та Запорізькій, а в липні цього року вже розпочнуть роботу три оптові ринки: у Києві, Львові та Донецьку.

Наше завдання - до жовтня цього року Україну забезпечити системою продуктової логістики шляхом завершення спорудження оптових ринків, яка зробить заможними сільгоспвиробників. При цьому кінцеві споживачі, серед яких вагома частина -жителі великих міст, отримають високоякісну продукцію за доступною ціною.

Важливим питанням є також якісні натуральні продукти власного виробництва та створення логістичної мережі для їх реалізації.

Моє бачення аграрної реформи на сьогодні є однозначним у питанні збереження родючості грунтів. Проведення системних змін в агропромисловому комплексі та перетворення його на конкурентоспроможний сектор економіки не можливі без ефективного використання земельних ресурсів.

Протягом двох десятків років значна частина українських земель виснажувалася недобросовісними ділками, які зацікавлені лише в швидкому збагаченні, а не в збереженні родючості українських чорноземів. Саме тому сьогодні ми розробляємо комплексний підхід до посилення контролю за якісним станом земельних ресурсів, зокрема щодо якості грунтів сільськогосподарського призначення. За псування землі та неефективне її використання ми ініціюватимемо посилення адміністративної та кримінальної відповідальності. Проте це можливо лише за підтримки з боку всіх органів державної влади, в тому числі й з боку парламенту та правоохоронних органів.

Підтримка вітчизняного виробника

Сьогодні Міністерство аграрної політики та продовольства має чітке бачення, як надати ефективну підтримку виробникам сільгосппродукції. Бо для забезпечення стабільних і доступних цін на продукти харчування потрібно стимулювати розвиток аграрного сектору. Ми впевнені, що держава має зосередитися на пріоритетних галузях: ефективних посівах зернових, відродженні тваринництва та рибного господарства, створенні умов для розвитку овочівництва протягом усього року та збереженні українських лісів.

Держава вже зробила низку вагомих кроків назустріч виробникові. Цього року вперше виділено кошти на форвардні закупівлі. Таким чином, виробники отримають гарантію збуту продукції за домовленою ціною, а самі посіви будуть частково профінансовані.

Крім цього, в поточному році ми плануємо розробити програми розвитку базових галузей сільського господарства, в тому числі шляхом затвердження Національних проектів "Зерно України", "Ефективне тваринництво", приділивши велику увагу розвитку молочного скотарства.

Найближчим часом міністерство опікуватиметься інформаційним полем для чітких процедур попереднього замовлення. Адже саме державні замовлення гарантують виробникам реалізацію, а споживачам - доступні ціни. Для цього буде створено консультаційні центри для інформаційного забезпечення ведення домашнього господарства.

Для реалізації надлишкової продукції потрібно виходити на зовнішні ринки. У нашому стратегічному документі ми повинні передбачити комплекс заходів для того, щоб забезпечити доступ виробника до кінцевого споживача та присутність української продукції на світових, зокрема європейському, ринках. Це питання повинне грунтуватися саме на проукраїнській позиції.

Адже те, що було відомо вітчизняним аграріям десятиліття тому, підтвердили нові реалії міжнародного аграрного ринку: практика закупівлі іноземних товарів для зниження продовольчих цін є неефективною, тому що вона заважає розвитку українського товаровиробника.

Реалізація пропонованих реформ в аграрній галузі дасть змогу через п'ять років збільшити вдвічі обсяги сільськогосподарського виробництва і одержати близько 80 млн тонн зерна (45 млн тонн); до 15 млн тонн олійних культур; до 4 млн тонн м'яса (2,1 млн тонн), до 18 млн тонн молока (11,4 млн тонн), 20 млрд штук яєць (15,5 млрд штук) тощо.

На жаль, за останні десятиліття рядового селянина майже ніхто не питав, що йому потрібно для того, щоб він став повноцінним господарем своєї землі. Проте я чітко розумію, що кожен громадянин має своє бачення розвитку сільського господарства країни. Адже українську працьовитість та вміння ефективно трудитися на власному чорноземі знищити неможливо: це не вдалося зробити ані насильній колективізації, ані хаотичній і майже тіньовій приватизації.

Саме тому всі законодавчі акти у процесі розробки будуть розміщені у відкритому доступі на веб-сайті www. mіnagro. gov. ua. Протягом найближчого часу ми будемо готові консолідувати збір пропозицій та зауважень до них з усіх куточків України.

Таким чином, запропоновані до громадського обговорення документи стануть основою Аграрної стратегії України, яка буде схвалена і прийнята лише після врахування думок експертної спільноти, пересічних громадян і сільськогосподарських реалій.

Я впевнений, що розвиток аграрного сектору повинен стати найпотужнішим локомотивом усієї української економіки, адже при наявності фінансових можливостей у виробників розпочнеться відродження промисловості, яка забезпечує село технікою та іншими засобами виробництва.

ДОСЬЄ "УК"

Микола ПРИСЯЖНЮК. Народився 13 січня 1960 року у с. Ксаверів Малинського району Житомирської області. Закінчив Донбаський гірничо-металургійний інститут (спеціальність - промислове і цивільне будівництво) та Українську академію державного управління при Президентові України. Пройшов шлях від гірничоробочого на шахті "Oльховатська" до народного депутата, згодом - міністра аграрної політики. Кандидат технічних наук, магістр державного управління.