Чи потрібен окремий фахівець з розвитку аграрного виробництва у складі ОТГ? Хто аналізує сьогодні, скільки землі обробляють і чи з усієї сплачують податки? Чи вистачає інформації про державні програми для аграріїв у ситуації, коли на багатьох територіях скасовано колишні районні управління сільського господарства?

З усіх цих питань немає єдиної думки у посадовців і представників об’єднаних громад. Тож хоча дискусію ще не розпочато, але замислюватися над проблемами вже почали.

«У нас і так є землевпорядники, які працюють на наших територіях. І є людина, яка відповідає за економічний розвиток громади. Постає питання: що робитиме фахівець, який працюватиме з фермерами?» — розмірковує голова Лозно-Олександрівської ОТГ на Луганщині Олексій Леонов. Громада нечисельна, утворена півтора року тому. Тут тільки-но створили свій відділ освіти, культури, молоді та спорту. У громаді понад 17 фермерів разом з одноосібниками. Уже працює спеціальна комісія, яка виявляє факти незаконного використання землі, і за останній час тут передали в поліцію відомості про сірі 170 гектарів.

«Про державні програми ми знаємо — може, й не про всі. Та йдеться про те, наскільки фермери та одноосібники працюватимуть в інших напрямах: переробка олійних або зернових культур. Головне зробити так, щоб кінцевим продуктом для продажу, який виходить з громади, була не сировина (зерно), а власний продукт», — каже Олексій Леонов.

За його відомостями, навіть деякі райдержадміністрації на Луганщині (годі й говорити про об’єднані територіальні громади!) вже прибрали таку структуру, як управління агропромислового розвитку, і перевели отих фахівців до управлінь економіки. Бо «ті управління останнім часом стосовно аграріїв виконували виключно функції статистики та обліку».

Тож і в себе, каже голова ОТГ, «якщо побачимо, що такий фахівець потрібен, то подумаємо, як оплачувати його роботу».

Дещо інша думка у голови Привільської ОТГ Мирослави Ляшенко:

«Основний дохід у нас від землі. Вона нас годує. Але поки що не можемо зі своїх бюджетів надати кошти навіть на генеральний план території, провести інвентаризацію землі. Для чого нам контроль від управління сільського господарства — які саме культури слід вирощувати фермерам. Ви, мабуть, помітили, що поля засаджено соняшником, а він виснажує землю. Це паї людські. Відтоді як ми віддали їх в оренду, там сіють постійно соняшник. Але коли настане час забирати землю, наскільки буде виснаженою ця земля? Має бути контроль за цільовим використанням земель!»

І хоча Олексій Леонов вважає, що «такий контроль повинен бути від держави», обидва голови ОТГ зійшлися на думці:«Коли забагатіємо, буде у нас і такий фахівець в управлінні громадою».

Іванка МІЩЕНКО
для «Урядового кур’єра»

КОМЕНТАРІ

 Ігор Агібалов, 
директор Луганського обласного центру
сприяння розвитку
місцевого  самоврядування:

— Не треба розглядати громаду як спадкоємця району або міста. Ми маємо дуже багато прикладів громад і маленьких, і великих. Якщо це громада-район (як у Біловодську), то вона успадкувала всі підрозділи, і там уже є всілякі управління. Решта громад стадії становлення проходять не одразу. Тобто рік-два триває визначення власних пріоритетів.

Так, інформація про програми, які реалізує уряд, нині частіше доходить до аграріїв саме через райдержадміністрації. А відомості про грантові програми надходять безпосередньо. Тож, на мою думку, в такій ситуації можна спробувати зробити гнучкий підхід: там, де на весь район сформувалося кілька громад, напевно, перехідний період потрібен, але не більше. Та й для реалізації державної політики в аграрній галузі є обласна адміністрація, потужні департаменти економіки та агропромислового комплексу. Вони цілком впоралися б із цими завданнями.

Але й цим структурам треба навчитися спілкуватися з фермерами. Як на мене, останнім часом втрачено нормальну систему взаємодії влади з ними. Аграріям потрібно підказувати дещо, скажімо стосовно сівозміни та розвитку тваринництва. Адже нині всі захопилися зароблянням грошей, і це сприяє розвитку території.

Любов Безкоровайна,
заступник директора
обласного  департаменту
агропромислового  виробництва:

— Коли створюється об’єднана територіальна громада, там не думають про те, які повинні бути підрозділи в управлінні. Але ж подальший розвиток території найчастіше прямо залежить від сільського господарства. Структура або фахівець агропромислового профілю потрібен, бо його головні функції — це впровадження державної політики на селі. Тим більше, що наша область, яка раніше була радше промисловою, тепер стає дедалі більш аграрною. І валютну виручку забезпечують саме підприємства аграрної галузі. Наприклад, у колишньому Троїцькому районі, там уже створено громади, а інформації про впровадження державних програм, можливості державного фінансування для аграріїв бракує. Про це йшлося на колегії ОДА, яка відбулася на цій території. Наша область має особливу потребу навіть в обліку того, як обробляють землі. Ми й тепер не можемо сказати, що повністю розібралися, скільки взагалі у нас тут, на підконтрольній території, землі в обороті. Адже статистику перервано, і після 2014 року не відомо достеменно, скільки землі залишилося на тій території і скільки на цій. Тобто висновок такий: нині ми говоримо про те, що керівники ОТГ мають продумувати в структурних підрозділах обов’язковий розвиток сільських територій. Мусить бути фахівець, обізнаний з тим, що таке рослинництво, тваринництво, переробка. Адже саме якщо такий ланцюжок повний, стає можливим створення додаткової вартості, і це пряма користь для ОТГ.