Із 17 Цілей сталого розвитку України на період до 2030 року (Указ Президента України від 30.09.2019 р. № 722/2019) освіта займає 4 місце, а саме: забезпечення всеохоплюючої і справедливої якісної освіти та заохочення можливості навчання впродовж усього життя для всіх.

За оцінкою Програми розвитку ООН в Україні (ПРООН),в нашій країні спостерігається тенденція до поступового покращення в сфері людського розвитку. Україна перебуває на 88 місці у рейтингу з 189 країн, для яких вираховується ІЛР (Індекс людського розвитку). Такий показник дозволяє Україні потрапити у вищу категорію людського розвитку. Проте «почивати на лаврах» не можна, попереду багато копіткої роботи щодо впровадження реформи освіти, зокрема нової української школи.

ІЛР є стандартним інструментом при загальному порівнянні рівня життя різних країн і регіонів. При підрахунку ІЛР враховуються три показники: очікувана тривалість життя; рівень грамотності населення країни (середня кількість років, витрачених на навчання) та очікувана тривалість навчання; рівень життя, оцінений через ВНД на душу населення.

Отже, очікувана тривалість навчання визнається одним із ключових індикаторів рівня людського розвитку.

В Україні освіта починається з дошкільного навчального закладу, зазвичай — дитячого садка. З 2001 року отримання дошкільної освіти є обов’язковим для дітей 5-річного віку. Загальна середня освіта є також обов’язковою і надається в різних типах освітніх закладів, здебільшого — в середній загальноосвітній школі.

Вивчення проблематики звернень, що надходять на урядову «гарячу лінію», дає можливість відстежувати соціально значущі проблеми, які є актуальними з огляду на потреби реформування в усіх сферах суспільного життя, у тому числі освітній. За повідомленням Урядового контактного центру, з початку 2019 року зареєстровано майже 8 тисяч звернень за напрямком освітньої діяльності.

Здебільшого заявники порушували питання:
-педагогічної етики;
-стосунків між вчителями;
-булінгу з боку дітей у загальноосвітніх навчальних закладах;
-організації діяльності груп подовженого дня;
-рівня володіння вчителями українською мовою.

Крім того, громадяни скаржилися стосовно відмови у зарахуванні їх дітей до дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів через відсутність вільних місць, щодо заниження оцінки, психологічного натиску на дітей,облаштування туалетів для учнів, незабезпечення підручниками та дидактичним матеріалом, відсутності шкільного автобуса. Також непокоїть батьків недопущення відвідування школярами навчальних закладів через відсутність щеплень.

Надходили пропозиції щодо організації інклюзивного навчання, виплати коштів на оздоровлення вчителям.

Ось декілька прикладів звернень.

Жителька Ізмаїльського району Одеської області звернулася на урядову «гарячу лінію» з приводу відмови у допущенні до навчального процесу у школі її дочки, 2011 року народження, дитини з інвалідністю. Дівчина навчалася в інклюзиві, проте з першого вересня цього року у навчанні було відмовлено, у зв’язку з тим, що відсутнє щеплення. Жінка стверджує, що щеплення дочці заборонено за станом здоров’я. Заявниця просила сприяння у допущенні дитини до навчання в інклюзиві, або надати вчителів для індивідуального навчання.

В Ізмаїльській районній державній адміністрації повідомили, що, дійсно, дитина заявниці не щеплена проти кору за календарним планом через медичні протипоказання, і згідно з Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб»та витягу з протоколу ЛКК № Д380/19 від 30.08. 2019 р. не може відвідувати організований дитячий колектив. Враховуючи, що колективний імунітет у школі становить 98,8 % і ситуація з кором в районі не носить загрозливих масштабів, прийнято рішення допустити дитину до навчання в інклюзивному класі школи.

Житель м. Бровари Київської області просив посприяти у зміні графіка навчання для учнів 6-го класу Броварської загальноосвітньої школи № 2. Навчання розпочинаються о 13:45 години та закінчується о 18:45. Учні після уроків не мають змоги відвідувати гуртки, які працюють з 17:00 години та з 18:00 години.

У Броварській міській раді Київської області поінформували, що збільшення кількості учнів та перевищення проектної потужності закладів освіти міста унеможливлює здійснення освітнього процесу лише у першу зміну. На сьогодні у Броварській ЗОШ І–ІІІ ступенів № 2 навчається 1517 учнів (при потужності закладу — 1176 учнів). Отже, для того, щоб охопити навчанням усіх дітей мікрорайону школи, заклад освіти змушений працювати у дві зміни.

Водночас, на прохання заявника, адміністрацією школи розклад занять учнів 6 класу було скориговано: у понеділок, вівторок, середу та п’ятницю уроки розпочинатимуться о 12.40 години.

Заявниця з м. Краматорськ Донецької області повідомила, що її дитина,2007 року народження, навчається у 6 класі ліцею міста. У ліцеї, на її думку, значно завищена норма навантаження дітей відповідного віку. З п’яти робочих днів двічі — 6 уроків та тричі —7 уроків. Додатково вона повідомила, що батьки дітей класу обговорювали це питання та прийшли до спільної думки, що навантаження зависоке: діти стомлюються, до пізнього часу сидять за уроками, навіть доросла людина не може фізично виконати всі домашні завдання якісно. У зв’язку з цим жінка просила сприяти у перегляді норм навантаження учнів 6 класу ліцею м. Краматорська.

У відповіді виконавчого комітету Краматорської міської ради зазначається, що робочий навчальний план ліцею для 6 класу складено на основі додатку 11 до типової освітньої програми — «Навчальний план закладів загальної середньої освіти з навчанням мовою корінного народу, національної меншини і вивченням двох іноземних мов» (наказ Міністерства освіти України від 20.04.2018 р. № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти II ступеня»). Згідно з цим наказом гранично допустиме навчальне навантаження складає 31 годину на учня. Фактично в 6-х класах навчальне навантаження у 2019-2020 навчальному році складає З0 годин. Три години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів. Дані типові плани були обрані батьками на батьківських зборах 16 травня 2018 року. Розвантажити учнів можна лише шляхом переведення класу на шестиденний навчальний тиждень за згодою батьків.

ДОВІДКОВО:

За період з 1 по 8 жовтня 2019 року на урядовій «гарячій лінії» зареєстровано 31 216 звернень, з них телефоном — 29 359, через інтернет — 1 857.

Отримати відповідь, роз’яснення чи довідкову інформацію громадяни можуть, звернувшись на урядову «гарячу лінію» за номером телефону 1545 цілодобово та безкоштовно з мережі фіксованого зв’язку Укртелекому, телефонів мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Lifecell.

Особи з порушенням слуху можуть звернутися на урядову «гарячу лінію» за допомогою Skype-зв’язку за таким іменем:
Урядова гаряча лінія 1545-1,
Урядова гаряча лінія 1545-2,
Урядова гаряча лінія 1545-3.

Працює «гаряча лінія» для кандидатів на посади фахівців з питань реформ:
(044) 284-19-64.

Для підприємців діє «гаряча лінія» за номером телефону:
0-800-503-045.

Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової «гарячої лінії»:
+38(044) 284-19-15.

Оформити звернення можна також через веб-сайт Урядового контактного центру за адресою: www.ukc.gov.ua.

Звертаємо увагу, що на веб-сайті Центру у розділі «Консультаційна та інформаційна база» можна ознайомитися з відповідями на запитання, з якими найчастіше звертаються громадяни на урядову «гарячу лінію».