В Україні відбулася подія, про яку знає лише вузьке коло науковців, але вона має велике значення для посилення ролі держави в соціальному захисті населення: на базі Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова створено і акредитовано Міжнародну академію соціальної роботи. Один з ініціаторів проекту — директор Інституту соціальної роботи та управління НПУ ім. М. П. Драгоманова Алла ЯРОШЕНКО.
— Алло Олександрівно, яка мета новації?
— Суспільству й державі необхідна допомога вищих навчальних закладів, що працюють в системі соціального захисту. Тому слід було знайти форму співпраці не тільки з вітчизняними науковцями, викладачами й практиками, а й із зарубіжними колегами.
Необхідність такого кроку обумовлена й тим, що економічна криза в державі спонукає до пошуку альтернативних форм та методів фінансування наукових розробок, написання підручників і посібників. Недержавна структура, якою є академія, дасть змогу залучати спонсорів, меценатів до фінансування наукових розробок, видавництва підручників і посібників, а також матеріального стимулювання їхніх авторів.
— У зв’язку з підписанням Угоди про асоціацію з ЄС Україна має орієнтуватися на зміни й вдосконалення соціальних стандартів життя громадян. Чи враховують це, коли готують спеціалістів?
— Ми працюємо над розробкою концептуальних засад управління закладами системи соціального захисту. Моніторинг проблем управління соціальними закладами уможливить внесення відповідних змін у базу загальнодержавного та місцевого рівнів і створення умов для подальшої системної роботи щодо розробки гнучких механізмів управління закладами.
Системних досліджень з управління соціальними закладами раніше, на превеликий жаль, не проводили. Цю нішу й заповнюємо.
— Нині чуємо чимало нарікань на роботу соціальних служб. Водночас там працюють віддані справі люди. Таке роздвоєння від того, що матеріально-технічна база системи не відповідає потребам дня. Через низьку зарплату бракує кадрів. Чи кажете про це студентам?
— Звісно, вони мають знати, що їх чекає в майбутньому. Найголовніше — бути підготовленими для роботи по становленню галузі на вищому рівні. Наше завдання — посилити дієвість соціальної служби. Тому навчальний процес побудовано з урахуванням реалій життя.
— Вашим вихованцям, мабуть, важко зрозуміти, чому, приміром, під одним дахом у будинку престарілих проживають заслужені ветерани і вчорашні ув’язнені з порушеною психікою та букетом хвороб?
— Справді, все це є в нашому житті. Тому й вчимо студентів не лише працювати зі знедоленими, а й орієнтуємо на активну громадянську позицію. Керівник соціального закладу мусить організовувати процес і відстоювати права підопічних. Не обставини мають ним керувати, а він — спрямовувати їх у потрібне русло.
— Ви готуєте управлінців. Відомо, що найкращий керівник той, хто вміє показати, як робити, сказавши: «Роби, як я!» Чи приділяєте цьому увагу?
— Так, усе, що зобов’язаний знати і вміти соціальний працівник, студент має змогу засвоїти. Для цього проводимо різноманітні творчі конкурси, фестивалі, майстер-класи тощо. Один із них — Всеукраїнський студентський фестиваль «APT-PRAKTIK student».
— Що ускладнює підготовку спеціалістів?
— Навчальний процес передбачає для студентів кілька практик. Не буду говорити про їхню важливість. Це розуміють громадські організації, які охоче дають нашим вихованцям змогу набути практичного досвіду.
На жаль, державні установи з великою неохотою погоджуються на співпрацю. При цьому ще й плату вимагають від інституту, а грошей у нас немає.
— Але ж і ви — державна установа?..
— Виходить, інструкції, які часто заперечують одна одну, сильніші за здоровий глузд.
ДОСЬЄ «УК»
Алла ЯРОШЕНКО. Народилася на Полтавщині. Закінчила Київський національний університет ім. Т. Г. Шевченка. Автор понад ста наукових праць. Доктор філософських наук. Професор. Інститут очолює з 2010 року.
Микола ПЕТРУШЕНКО,
«Урядовий кур’єр»
Ми в Google+