Міський голова Лебедина
Сумської області
Анатолій ТРОЯН
Місто Лебедин на Сумщині належить до населених пунктів, де роль місцевого самоврядування особливо відчутна. За кілька останніх років тут зуміли організувати ефективну модель управління, збалансувавши увагу і підтримку різних галузей і сфер. Про стиль роботи місцевої влади та стандарти життєдіяльності райцентру кореспонденту «Урядового кур’єра» розповідає міський голова Лебедина Анатолій ТРОЯН.
— Анатолію Григоровичу, як ви оцінюєте минулий рік для громади міста?
— Як складний, непростий, однак доволі результативний. Незважаючи на численні негаразди різного плану, нам усе-таки вдалося втримати основні соціальні та економічні параметри, не допустити зниження показників, а на багатьох напрямах добитися хороших результатів. Насамперед це стосується промислового виробництва, впровадження енергоефективних технологій, заощадження електроенергії, природного газу, інших паливних ресурсів. А вже на основі цього регулювати рівень соціальних та економічних стандартів. Не варто їх переоцінювати, однак і применшувати також. Згадуючи відомий вислів про троянди і виноград, підкреслю: і насущний, і духовний хліб для нас однаково важливі. Тому вони під посиленою щоденною увагою і контролем.
— Першим ви назвали насущний…
— Однозначно, адже промисловий потенціал нашого міста доволі потужний і саме він залишається основною економічною опорою.
У Лебедині працюють 425 суб’єктів господарювання, в тому числі 12 крупних підрозділів. З-поміж них особливо вагомими є ТОВ «Укртранспневматика» і ПрАТ «Лебединський хлібозавод». Їх очолюють два тезки, Олександри Миколайовичі — Огієнко та Марченко — справжні організатори виробництва, які успішно поєднують якості менеджерів, економістів, стратегів.
Перше підприємство слугує прикладом успішної співпраці з російськими партнерами. Випускаючи гальмівне обладнання для рухомого складу залізничного транспорту, його робітники успішно освоїли відповідну нішу не тільки в Україні, а й у Росії, Литві, Латвії, Казахстані, Грузії. Гальмівні циліндри, авторегулятори, єднальні рукави та інші вироби з лебединською маркою знаходять ринки збуту. Директор товариства — Олександр Огієнко очолює колектив з 2005-го року (його загальний виробничий стаж понад 40 років). Це підприємство не тільки забезпечує постійною роботою багатьох городян, а й перераховує до бюджету левову частку коштів.
Друге — є одним з найбільших виробників хлібобулочної продукції в усій окрузі. Пекарі забезпечують насущним не тільки наше місто і район, а й мешканців інших районів — Охтирського, Тростянецького, Недригайлівського і навіть обласного центру. А все тому, що виготовляють десятки сортів і видів хліба, здоби, тортів тощо високої якості і реалізовують їх за прийнятними цінами.
А свого часу над заводом завис своєрідний Дамоклів меч — попередній власник хотів переплавити обладнання на металобрухт. Але гуртом удалося його врятувати. Олександр Марченко разом з колективом, у якому нині понад 50 працівників, вдихнули друге життя у виробництво. І сьогодні лебединські пекарі серед лідерів харчової галузі області.
Я навів лише два промислових приклади, хоча їх значно більше. Таким чином нам вдається не тільки триматися на плаву, а й реалізувати ті чи ті проекти у різних галузях.
— Недавно в місті почав працювати центр позашкільної освіти, створений завдяки об’єднанню центру дитячої та юнацької творчості і станції юних техніків. Чому зважилися на таку реорганізацію?
— Перефразовуючи відому народну приповідку, скажу, що не було б щастя, так демографічна ситуація допомогла. Справді, Лебединська ЗОШ I-II ступенів №2 припинила своє існування, оскільки впродовж останніх десяти років дитяча народжуваність у місті зменшилася ледь не вдвічі. Тож прийшов час, коли неукомплектованими залишилися кілька класів, а до першого і дев’ятого взагалі не могли набрати учнів. Тому й вирішили «вполювати» кількох зайців, що однозначно вдалося.
Насамперед, приєднавши другу школу до школи №1, створили якісний і потужний навчальний заклад. У ньому зараз 356 учнів та 50 педагогічних працівників. Тут є всі сучасні умови для навчання, що дозволяє забезпечувати належну освіту школярам. До того ж це повноцінна ЗОШ, у якій учні навчатимуться з першого по одинадцятий класи, а не лише до дев’ятого.
Можна й далі перераховувати переваги такої реорганізації, наприклад, з другого класу хлопчики і дівчатка опановують комп’ютер та інформатику, тоді як у колишній школі такої можливості не було. У підсумку виграли всі: і діти, і батьки, і освітяни, і місто.
А у вивільненому приміщенні відтепер розташувався центр позашкільної освіти, про який запитуєте. Як відомо, Президент України оголосив 2013-ий Роком дитячої творчості, тож лебединські школярі одержали всі умови і можливості для розвитку і удосконалення своїх творчих здібностей.
Нині в центрі 109 гурткових груп різних напрямів — декоративно-ужиткового, художньо-естетичного, науково-технічного, еколого-натуралістичного, соціогуманітарного, туристсько-краєзнавчого, фізкультурно-спортивного та інших. Загалом – 1700 школярів, або понад 70 відсотків усієї кількості.
Вдалося відкрити відділення Малої Академії Наук, де 75 кращих школярів поглиблюють знання з улюблених предметів, займаються дослідницько-експериментальною роботою.
Словом, як у центру позашкільної освіти, так і в усього міста є перспективи й умови для зростання і розвитку.
Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Анатолій ТРОЯН. Народився 24 серпня 1962 року в селі Межирич Лебединського району Сумської області. Закінчив Глухівський педагогічний інститут та Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президенті України. Трудову діяльність розпочав майстром виробничого навчання в Лебединському СПТУ-34 (нині вище професійне училище лісового господарства), де пройшов шлях до директора закладу.
З квітня 2006-го року – міський голова Лебедина.
Ми в Google+