Інтереси бізнесу і території, де він вкладає кошти, зазвичай збігаються. Бо обоє зацікавлені розвиватися. Водночас приватний капітал, і передусім іноземного походження, надто чутливий до виникнення непередбачуваних обставин. Як зміни, що відбуваються в нашій державі, позначаються на залученні інвестицій, зокрема в економіку Вінниччини? Про це «УК» розповів директор департаменту економічного розвитку облдержадміністрації Андрій ГИЖКО.
— Андрію Петровичу, як останні події в Україні впливають на інвестиційні настрої у Вінницькій області?
— Якщо говорити про інвестиційну політику та інвестиційні настрої, то до нас не надходило жодного сигналу про наміри зупинити проекти. Це позитивний чинник. Водночас на 15 об’єктах активність зменшилася. Маю на увазі ведення будівельних робіт та інвестиційні вкладення. Це пов’язано з суспільно-політичною напругою, яка є в державі та в області.
З 24 лютого по 3 березня цього року на промислових підприємствах, у тому числі з іноземним капіталом, з’являлися невідомі люди, які представлялися незрозумілими організаціями та хотіли ввійти до керівних органів підприємства тощо. Такі факти спостерігалися щодо цілої низки підприємств, наприклад таких, як «Українська каолінова компанія», Гніванський кар’єр, завод «Біолік». Це дуже насторожило інвесторів і, зрозуміло, не сприяло притоку нових коштів. Для нас було дуже важливим, щоб, скажімо, основний інвестор (німецький) компанії з виробництва каоліну спокійно на це відреагував. Зрештою, невідомих (хоча з ними і відбулися словесні конфлікти) з підприємств відправили.
А що таке «Українська каолінова компанія»? Це понад три сотні працівників, податки, які сплачуються. Торік на підприємстві заробітна плата у середньому становила 3900 гривень. Щороку воно інвестує 20-30 мільйонів гривень у свій розвиток. А в попередні роки, коли впроваджували нову технологію збагачування каоліну, інвестувалося значно більше. На Гніванському кар’єрі, до складу якого входить кілька підприємств, — 800 працівників…
Обласна влада провела нараду з силовими органами, з загонами самооборони. «Самооборона», яка допомагає правоохоронним органам і з якою склалася нормальна співпраця, відмежувалася від провокаторів. Ситуація стабілізувалася, підприємства нормально працюють.
Також дестабілізуючим чинником було стрімке зниження курсу національної валюти. Зокрема, фінансовий рік у європейських та американських бізнесменів починається з першого вересня. Тож станом на перше вересня 2013 року всі інвестиційні проекти у них були затверджені, а кошти зарезервовані. Однак різкі коливання валюти спричинили певну паніку, і це зрозуміло: вони вкладають у доларах чи євро, а продукція випускатиметься у гривнях і, відповідно, повертати кошти треба, конвертуючи валюту. Втім, заходи, яких вжив Національний банк, дали результат: гривня зміцніла. Звісно, говорити про те, що її курс до долара повернеться на стару позначку (8 гривень), поки що не доводиться. Але ажіотажу вже немає, що є позитивним сигналом для інвесторів.
Банки раптово призупинили будь-які кредитування як фізичних, так і юридичних осіб. Почали переглядати кредитні ставки у бік збільшення. Це теж налякало інвесторів. Ставки у 22—25 % річних і так були надто «важкі», бо треба мати величезну рентабельність, щоб їх можна було покрити. А тут ще збільшення. Та на сьогодні великі банки відновили кредитування українських підприємств, тож ситуація вирівнюється і стабілізується.
— Скільки наразі проектів реалізується в регіоні приватними інвесторами?
— Облдержадміністрація супроводжує 72 довгострокові інвестиційні проекти загальною вартістю понад 17 мільярдів гривень. Їх завершення дасть змогу створити майже 5 тисяч нових робочих місць. Минулого року у промисловості та суміжних секторах економіки реалізовано понад 20 проектів. Наприклад, у Вінниці збудовано олійноекстракційний завод, у трьох селах Тростянецького району введено в дію бригади з вирощування бройлерів (вартість кожного бригадного комплексу становить майже 95 мільйонів гривень), у 6 селах області запрацювали сонячні електростанції.
Важливим є не лише будівництво нових виробництв, а й відновлення роботи старих підприємств. Так, на площах колишнього заводу з виготовлення підшипників, який тривалий час стояв, торік почав працювати завод з виробництва оздоблювальних матеріалів. У цілому в минулому році завдяки реалізації інвестиційних проектів в області створено понад одну тисячу нових робочих місць.
— З огляду на потреби, в які галузі область хотіла б залучати капітал?
— Якщо говорити про соціальну сферу, то в модернізацію інфраструктури ЖКГ. Це проблема всієї України. Внаслідок Другої світової війни в обласних центрах було зруйновано практично всю інфраструктуру. Відновлювали її одночасно. Тому тепер, у зв’язку із закінченням терміну експлуатації, часто виходять з ладу каналізація, водогони, електрика тощо. Масштабну реформу ЖКГ треба здійснювати у першу чергу. З цим також пов’язані інвестиції в енергозбереження. На жаль, з радянського періоду ми не навчені економити. Сьогодні в офісі будь-якої європейської фірми лампочки загоряються лише тоді, коли є рух в коридорі, вода включається лише тоді, коли до крана піднести руки і так далі. Там максимально економлять ресурси. Питання енергозбереження є надзвичайно важливим та актуальним. Якщо ці соціальні проблеми розв’яжемо на першочерговому етапі, то вже далі вирівняємо всю економіку. Адже це позначиться на тарифах, зменшиться споживання імпортованого російського газу.
Якщо вести мову про інвестиції у виробництво, то насамперед потрібно відродити переробну промисловість. У цьому напрямку вже рухаємося. Раніше такі підприємства працювали в кожному районі. Десь були молокозаводи, десь м’ясокомбінати, десь плодоовочеві комбінати. А це ті підприємства, на яких виробляється валова додана вартість: продаємо не сировину, а перероблений продукт, який вже більш вартісний, бо на його виготовленні люди заробили зарплату, сплачено податки тощо. Тому відродження переробної промисловості в кожному районі — це першочергове завдання, над яким працює обласна влада.
Важливим також є відродження тваринницьких ферм та овочівництва як фактора зайнятості населення. Вирощувати зернові ми навчилися. Україна на третій позиції в світі з експорту зерна кукурудзи, на четвертій — насіння соняшнику. Ця продукція дала змогу вітчизняним аграріям швидко заробити інвестиційний капітал. Сьогодні сільськогосподарські підприємства оновили техніку та мають вільні обігові кошти. Тому наступний крок — вкладати в зайнятість населення: щоб на великому підприємстві працювали не 20 осіб (і лише механізаторів), а 200 чоловік — на фермі, в овочівництві та садівництві. Цього року в області в стадії реалізації перебуває 46 тваринницьких об’єктів: це — будівництво нових комплексів та реконструкція діючих ферм з виробництва молока, м’яса яловичини та свинини.
— Які галузі найпривабливіші для іноземних грошей?
— Насамперед закордонних інвесторів цікавлять харчова і переробна галузь, що збігається з інтересами області щодо розвитку цих галузей. Водночас, ми зацікавлені в більш глибокій переробці. Також інвестори вкладають кошти у виробництво побутової хімії та лікарських препаратів. А загалом іноземний капітал присутній у багатьох галузях.
— В економіці краю переважають вливання вітчизняні чи закордонні?
— Переважають вітчизняні, і — у десятки разів. За минулий рік іноземних інвестицій надійшло на суму 30 мільйонів доларів, а українських — на 5 мільярдів гривень. Чому ж акцент робимо на іноземному інвесторові? Це ж не лише фінансові вливання. Це культура виробництва і ставлення до нього. Якщо зайти на будь-яке підприємство з іноземним капіталом (немає значення, створене воно 20 років чи кілька років тому), то вони не економлять на питаннях пожежної сигналізації, зменшення викидів у повітря, очищення стоків тощо. Це системна робота, до якої вони звикли у себе вдома. Наші ж інвестори на деяких речах ще економлять, що потім іноді виходить боком.
Насамкінець зауважу, що Вінниччина є привабливим регіоном для інвестування. Обласна влада проводить активну роботу в напрямку залучення прямих іноземних коштів та створення позитивного іміджу регіону. Презентуємо економічний потенціал на різних рівнях, у тому числі серед бізнес-кіл іноземних держав. Офіційні делегації від області беруть участь у міжнародних економічних заходах. В облдержадміністрації працює робоча група з супроводу інвесторів, що дає змогу питання щодо залучення інвестицій якомога швидше переводити у площину їх реалізації.
Олег ЧЕБАН,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Андрій ГИЖКО. Народився у 1978 році у Вінниці. Освіта вища. Закінчив Академію державного управління при Президентові України. З вересня 2006 року — директор департаменту регіонального економічного розвитку Вінницької облдержадміністрації. Нагороджений медаллю «За працю і звитягу», Премією Кабінету Міністрів України «За внесок молоді у розбудову незалежної України».
ДОВІДКА «УК»
На Вінниччині у цьому році заплановано завершити реалізацію 58 інвестиційних проектів, що дасть змогу створити майже 2300 нових робочих місць. Зокрема передбачається збудувати молочноконсервний комбінат, молочнотоварний комплекс на понад 3 тисячі голів, свинокомплекс на 7 тисяч голів, завод з виробництва пелет.
Обсяг прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу), спрямованих в економіку області з початку інвестування становить понад 278 мільйонів доларів.
Переважна більшість інвестицій (81%) надійшла з ЄС, з країн СНД — 4,6%. У розрахунку на одного жителя області обсяг прямих іноземних інвестицій становить 172,5 долара. Найбільше іноземці вклали коштів у харчову галузь — 81 мільйон доларів. Торік в економіці області наростили обсяги капіталу інвестори з Кіпру, Австрії, Франції, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Данії та інших країн.
Ми в Google+