На початок 2014 року в Україні функціонувало 180 банків, з них на 19 червня тимчасові адміністрації введено у 52. Для невеликої банківської системи це багато. Проте в ній за останній місяць навіть намітився приплив гривневих вкладів, тому не втратили сенсу рейтинги надійності депозитів. «УК» поспілкувався про результати Х Рейтингу надійності банківських депозитів із директором рейтингового агентства «Стандарт-Рейтинг» Андрієм НІКІТІНИМ.
— Пане Андрію, вважаєте, криза у банківській системі вже закінчилася?
— Про її закінчення говорити зарано. Ми пройшли черговий етап кризи, і сьогодні починають діяти інші чинники. Якщо у лютому на банківські нормативи негативно впливала девальвація, тепер якість банківських активів знижується через погіршення ділової активності. Цей чинник впливатиме на сектор до кінця року. Виживуть банки, які мають якісні активи чи високий рівень їхньої диверсифікації або акціонери яких можуть надати їм додатковий капітал для компенсації ризиків в Україні.
— Як розпізнати високу якість кредитного портфеля банку або його здатність давати дохід, адекватний зобов’язаннями?
— Якість активів без спеціальної освіти порахувати складно. Але є непрямі ознаки, які вказують на можливості банку отримувати зі свого кредитного портфеля достатньо коштів для обслуговування депозитів. Один з таких показників — чистий процентний дохід (ЧПД). Наприклад, за I квартал цього року «Альфа-Банк» продемонстрував приріст ЧПД на 8,66% — до 468,610 мільйонів гривень, при цьому банк підтримував норматив поточної ліквідності на початку квітня на рівні 67,78%, а до червня поліпшив його до 88,34%. Отже, в банку під управлінням перебуває портфель, здатний давати доходи, що перевищують його витрати на виплати за депозитами та іншими підпроцентними активами, а ліквідність, яка зростає, свідчить, що зароблені гроші залишаються у банку.
Промінвестбанк у І кварталі цього року показав великий приріст ЧПД на 78,99% — до 630,284 мільйонів гривень. Наприкінці квітня банк оголосив про намір збільшити статутний капітал на 9,2 мільярда гривень. У цій ситуації кредитний портфель адекватний зобов’язанням. При цьому акціонери банку дають кошти в капітал для компенсації ризиків, з якими фінустанова зіткнулася в минулому.
— Якщо ризики, що призвели до збитків банків, повинні компенсувати акціонери, чи є банки, які витримали кризу без їхньої допомоги?
— Не зовсім так. Акціонери зазвичай відповідають за зобов’язаннями банку в межах свого внеску в статутний капітал. А якщо вони не хочуть позбутися свого банку, то, звичайно, поповнюють капітал. На жаль, макроекономічне середовище та ризики нині такі, що поповнення капіталу акціонерами банків стало звичною справою, і тут агентство оцінює ймовірність того, чи зможе акціонер упоратися з цим завданням. Зрозуміло, що наприклад у лідера рейтингу — ПАТ «КРЕДОБАНК», який перебуває під контролем уряду Польщі, можливості забезпечення капіталом більші, ніж у будь-якого з приватних банків. Такі самі великі можливості з підтримки свого бізнесу в Україні у BNP Paribas, Credit Agricole, Raiffeisen bank та інших міжнародних груп, присутніх у нашій країні.
Є банки, які увійшли у II квартал, маючи забезпечення капіталом. Приміром, АТ «ТАСКОМБАНК» на початок ІІ кварталу підтримував норматив адекватності регулятивного капіталу на рівні 18,42% за середнього значення у банківській системі 8,35% і нормативу не менш як 10%. Банк забезпечив приріст ЧПД на 22,91% — до 41,608 мільйона гривень і закінчив квартал із прибутком 2,076 мільйона гривень.
Здатність генерувати прибуток — особливо цінний чинник, який вказує на те, що у майбутньому банк зможе забезпечити себе капіталом. Навіть у важких умовах І кварталу такі банки в Україні є. Наприклад, Банк «Форвард» на початок ІІ кварталу забезпечив норматив адекватності регулятивного капіталу на рівні 23,44%, його чистий прибуток у І кварталі становить 1,83 мільйона гривень, а із січня по травень банк отримав чистий прибуток обсягом 2,57 мільйона гривень. І таких прикладів, коли з нормативами все гаразд, прибуток є, у І кварталі багато.
— Звичайно, фінансові можливості уряду Польщі або банківських груп, що входять до ТОП-5 банків ЄС, незаперечні. А як оцінюєте зовнішню підтримку українських держбанків на тлі розмов про дефолт?
— Українські держбанки залишаються острівцем стабільності завдяки зусиллям уряду, які я б поділив на дві частини: фінансова (підвищення капіталу держбанків) і нефінансова опіка над ними. Після того як Укрексімбанк і Ощадбанк успішно провели переговори про реструктуризацію своїх зовнішніх зобов’язань, наше агентство підвищило рівень зовнішньої підтримки цих банків і Укргазбанку до 4 балів. Ми бачили, що успішні переговори відбувалися за участю Мінфіну, і, мабуть, ця участь стала ключовим чинником успіху. Думаю, що і реструктуризація зовнішнього держборгу пройде успішно.
Вікторія КОВАЛЬОВА,
«Урядовий кур’єр»
Ми в Google+