Цьогоріч систему надання безоплатної правової допомоги буде розширено, і вона отримає функції органів юстиції на місцях. Так, у структурі 100 центрів, які працюють, з 1 липня цього року передбачається утворення понад 400 бюро правової допомоги — у кожному районному центрі та місті (крім тимчасово окупованих територій). Таким чином, місцеві центри і бюро функціонуватимуть за принципом єдиної точки доступу до всіх послуг Мін’юсту.
Про які саме послуги йдеться й чи допоможе безоплатний адвокат у спорі про межу, кореспондентові «УК» роз’яснив директор Координаційного центру з надання правової допомоги Андрій ВИШНЕВСЬКИЙ.
.jpg)
Правила співпраці
— Що зміниться для звичайних українців після того, як центри з надання безоплатної правової допомоги переберуть на себе роль управлінь юстиції на районному рівні?
— І місцеві центри, і бюро функціонуватимуть за принципом єдиної точки доступу до всіх послуг Мін’юсту, забезпечуючи доступ до державних електронних сервісів. Центри та бюро буде обладнано комп’ютерами, під’єднаними до інтернету, де за допомогою електронних сервісів Мін’юсту людина зможе, наприклад, онлайн подати заяву про одруження чи отримати витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно. Якщо людина не має навичок користування комп’ютером, роботу з електронними сервісами допоможуть організувати працівники бюро.
— Кому і яку допомогу надають нещодавно запроваджені мобільні виїзні консультаційні пункти?
— Восени минулого року було відкрито одразу кілька мобільних консультаційних пунктів правової допомоги для внутрішньо переміщених осіб та учасників АТО. Вони відкриваються й цьогоріч і вже працюють у Черкасах, Полтаві, Житомирі, Вінниці, Одесі, Львові та інших містах. Ці пункти утворено на базі медичних закладів, у яких перебувають на лікуванні чи проходять реабілітацію військові. На практиці це відбувається згідно з графіком кілька разів на місяць, коли юристи центрів з надання БВПД у регіонах виїжджають до таких закладів і надають консультації з правових питань. У разі потреби — приймають звернення щодо представництва інтересів у суді.
Мобільні консультаційні пункти для внутрішньо переміщених осіб працюють за тим самим принципом на базі місць компактного проживання вимушених переселенців чи освітніх закладів, що переїхали з окупованих територій. Також передбачено виїзди мобільних консультаційних пунктів до геріатричних пансіонатів, гуртожитків, інтернатів тощо.
— Деякі адвокати нарікають на безоплатну правову допомогу, нібито нині цю систему повністю контролює держава, що створює умови для її зловживань. Це справді так?
— Згідно з рекомендаціями ООН, держави повинні розглядати надання правової допомоги як свій обов’язок та відповідальність. Стаття 59 Конституції України визначає, що «кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно». Тобто право на таку допомогу — це основоположне право кожного українця, що закріплене в Основному Законі держави. Керуючись принципами Ради Європи, Закон України «Про безоплатну правову допомогу» визначає безоплатну правову допомогу саме як державну гарантію.
Щодо звинувачень від адвокатів можу сказати, що ми дотримуємося принципів невтручання у правову позицію адвоката та адвокатську таємницю. За понад три роки роботи системи безоплатної правової допомоги нам не відомо про жоден факт скарги від адвоката, який надає безоплатну правову допомогу, на втручання в його правову позицію службових осіб з центрів надання БВПД.
— Кого захищали безоплатні адвокати під час Революції гідності?
— Тоді система безоплатної правової допомоги була однією з небагатьох державних інституцій, що захищала затриманих активістів, а наші адвокати успішно добивалися звільнення з-під варти учасників мирних акцій протесту.
Як відомо, призначення адвоката відбувається через центри, які від імені держави виступають замовником послуг адвокатів в інтересах клієнта. Нагадаю, що адвокати не є штатними працівниками центрів, тому немає жодних підстав говорити про будь-який контроль чи втручання держави в їхню роботу. Центр і адвокат, по суті, партнери, співпраця між ними дуже гнучка, адже адвокат сам визначає, скільки часу він готовий витрачати на надання безоплатної правової допомоги, а скільки — на приватну практику.
Неполітична допомога
— Деякі громадяни вважають, що безоплатні адвокати — це представники певних політичних сил, які надають допомогу лише перед виборами. Тож аби не брати «подачки» в політиків, люди, потрапивши у скрутну ситуацію, за останні копійки наймають захисника.
— Складно коментувати такі думки, однак очевидно, що це не так.
Система безоплатної правової допомоги безперебійно працює з 1 січня 2013 року і за цей час довела, що її робота не залежить від політичної кон’юнктури і виборів. Роботу системи високо оцінюють і підтримують наші зарубіжні партнери. Повторюся, безоплатна правова допомога — це державна гарантія для всіх, хто не може залучити адвоката за власні кошти.
— Не можу оминути надання безоплатної правової допомоги у цивільних справах. Невже й справді ті, хто має затяжні конфлікти за межу, спадок, можуть отримати безкоштовного адвоката і поринути в судову баталію? Можна припустити, що охочих буде багато. Чи вистачить на всіх адвокатів?
— Так, можуть. Уже є достатньо прикладів виграних цивільних спорів. Наприклад, один зі столичних адвокатів, який надає БВПД, домігся позитивного для своєї клієнтки рішення суду у справі про визнання заповіту недійсним, судові спори в якій тривали майже 8 років.
Нині в реєстрі адвокатів, які надають БВПД, міститься понад 5 тисяч прізвищ. Поки що цього достатньо для закриття наявних потреб представництва в суді наших клієнтів. Хоча є проблема, про яку я вже сказав, у малих містечках і селах, де адвокатів просто немає або їх не вистачає. Із відкриттям бюро, де працюватимуть штатні фахівці-юристи, гадаю, ми цю проблему розв’яжемо. Ці юристи, до речі, матимуть добру мотивацію професійного розвитку: за 2—3 роки роботи в бюро вони набудуть практичного юридичного досвіду, необхідного для складання іспиту на отримання адвокатського свідоцтва.
— Потерпілі й свідки в кримінальному процесі теж отримали право на безоплатного адвоката. Поясніть, будь ласка, конкретніше, на кого воно поширюється.
— Якщо особа є потерпілою чи свідком у кримінальному провадженні, вона може звернутися до місцевого центру щодо призначення їй представника інтересів у суді. Центр перевірить статус такої особи і, якщо вона належить до визначених законом вразливих категорій, призначить адвоката.
Якщо ж особа, яку адвокат уже захищає в кримінальному процесі за призначенням, потребує одночасно представництва інтересів як свідок або потерпілий в іншому кримінальному провадженні, таке представництво забезпечує цей самий адвокат.
— Вважається, що адвокати беруть надто велику платню, не завжди добросовісно виконують обов’язки. Тож хтозна, чи є необгрунтованими сумніви: якщо адвокат працюватиме, як у нас кажуть, задурно, то загалом користі буде небагато.
— Говоритиму лише про систему БВПД. «Задурно» — це міф. Безоплатна — не означає безкоштовна. Так, послуги адвокатів безкоштовні для клієнтів, які згідно із законом мають право на БВПД, але не безоплатні для адвокатів. Послуги адвокатів оплачує держава, по суті, ми з вами як платники податків. Розмір винагороди адвоката за надання БВПД залежить від деяких чинників, як-от складність справи, досягнутий адвокатом результат для клієнта тощо.
Щодо якості роботи адвокатів, то, по-перше, у системі БВПД нарешті в Україні запроваджено стандарти якості надання правової допомоги. По-друге, здійснюється регулярний моніторинг дотримання адвокатами цих стандартів. По-третє, усі адвокати, які надають БВПД, підвищують кваліфікацію за єдиною програмою обсягом не менш ніж 30 годин на рік.
Ірина ПОЛІЩУК,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Андрій ВИШНЕВСЬКИЙ. Народився 1977 року в Харкові. У 1999-му закінчив з відзнакою Харківський державний університет, отримав кваліфікацію викладача біології та хімії. У 2005 році закінчив із відзнакою Київський університет права при Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАНУ, отримав кваліфікацію юриста.
З березня 2008 року по жовтень 2011-го працював заступником начальника Головного управління Державної служби України з правової роботи, міжнародного співробітництва та модернізації державної служби. З жовтня 2011 року його призначено директором Центру правової реформи та законопроектних робіт при Мін’юсті, з липня 2012-го — директор Координаційного центру з надання правової допомоги.
Ми в Google+