В управлінні державної пенітенціарної служби в Запорізькій області відкрили музей з унікальною експозицією розвитку служби з часів царської імперії до наших днів.
Справжньою родзинкою музею став розділ, присвячений Нестору Махну. Тут представлені не тільки його фотографії та матеріали його справи, а й камера № 10 з нарами і пересувним відхожим місцем, в якій в Олександрівському тюремному замку сидів відомий запорізький анархіст. А головна дивина — батька Махна знову ув’язнили. Фігуру і обстановку, відповідну тодішній, за півтора місяця відтворив засуджений Ігор Грибов.
Цікавий факт з біографії Махна: свого часу Нестор Іванович встиг побувати в’язнем двох запорізьких тюрем —Бердянської та Олександрівської. Восени 1919 року за його наказом їх підірвали, а всіх тодішніх в’язнів відпустили на волю.
— Експозиція нашого музею вдосконалюватиметься, плануємо організовувати тематичні виставки, запрошуватимемо сюди майбутніх юристів, підлітків, що порушили закон. Вже сьогодні у нас є заявки на відвідування групових екскурсій студентами та школярами, — повідомив начальник управління генерал-майор внутрішньої служби Олександр Крикушенко. — Прагнемо відновити історію служби області і показати, чим живемо сьогодні.
Відомчий музей має унікальні і раритетні експонати. Тут є дерев’яні колодки — спеціальна конструкція з отворами для рук і ніг, в яку близько 10 в’язнів заковували на час сну. Колодки скасували в 1870 році, після того, як при потопі в Санкт -Петербурзі, коли Нева вийшла з берегів, у підвалах Петропавлівської фортеці загинуло близько 200 арештантів, які належали до знатних родин царської Росії.
У музеї також представлені матеріали, присвячені історії ГУЛАГу, історії часів будівництва Дніпрогесу, який, до речі, зводили, в тому числі, і ув’язнені, що відбували покарання у в’язницях на території області. Є в музеї й експозиція заборонених предметів, вилучених при спробі передати ув’язненим. За словами начальника відділу охорони, режиму, нагляду та безпеки управління ДПтС України в області Олексія Селявіна, наприклад, мобільні телефони намагалися передавати ув’язненим в підошві черевика, в сигаретних пачках або й навіть у колоді дерева, сім-карту для телефону — в порожньому тюбику з-під зубної пасти, саморобні ножі — в отворі, вирізаному в товстій книзі.