На тлі багатьох реформ зміни, що відбулися з набранням чинності Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», одні з найуспішніших. Про терни, крізь які довелося пройти для обстоювання норм цього документа, особливості його застосування на практиці.

Триматися євровектора

Одним із зобов’язань України під час вступу до Ради Європи було те, що «статус правничої професії буде захищено законом та буде засновано професійну асоціацію адвокатів». Цю обіцянку було зафіксовано у висновку ПАРЄ від 26 вересня 1995 року. Тому Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» цілком логічно розглядати саме крізь призму євроінтеграційних зобов’язань України. Він набув чинності 2012 року, і тоді представники адвокатської спільноти створили власне професійне об’єднання — Національну асоціацію адвокатів України.

Створення цього об’єднання як професійного самоврядного інституту відбулося в руслі важливих рішень, ухвалених для узгодження вітчизняного законодавства з європейськими нормами. Його мета — додержання гарантій діяльності, захисту прав, забезпечення високого професійного рівня, дисциплінарна відповідальність адвокатів. В асоціації ми прагнули бачити сучасне самоврядне ефективне з європейським обличчям об’єднання професіоналів. Під керівництвом голови Лідії Ізовітової асоціація діє вже вісім років і налічує майже 47 тисяч професіоналів, має власні виборні органи, бюджет тощо.

Є очевидні переваги

Наша асоціація — саморегулятивний не залежний від держави (прокуратури та органів слідства, що виступають процесуальними опонентами в суді) інститут, і в цьому великий позитив. Адвокати позбавлені необхідності йти на компроміси, що може зашкодити інтересам підзахисних. За великим рахунком, це гарантія справедливого судочинства.

Щоб забезпечувати цей незалежний статус, асоціація наділена функціями. Це і скликання з’їзду адвокатів, на якому обирають всеукраїнську раду, і діяльність рад адвокатів у регіонах. Асоціація забезпечує роботу таких органів: кваліфікаційно-дисциплінарних палат адвокатури в регіонах і Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Положення Національної асоціації адвокатів містять вимоги іспитів і стажувань адвокатів. До гарантування їхньої діяльності належать адвокатські таємниця і запит, особливий порядок обшуків тощо. Однак є й додаткові зобов’язання та обмеження зокрема щодо додержання правил адвокатської етики, підвищення кваліфікації.

Одержавлення не відбулося

Спираючись на чинний Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», можемо реалізовувати конституційні гарантії громадян України на професійну правничу допомогу, що передбачена статтею 59 Основного Закону. Однак усе це стало б неможливим, якби було ухвалено сумнозвісний законопроєкт №9055. Запропонована попередня реформа судової системи та суміжних інститутів визначалася бажаннями очільників влади замкнути на собі правові структури, зробити їх ручними. Законопроєкт свого часу розхвалювали на різноманітних заходах підконтрольні тодішній президентській адміністрації громадські організації. Мабуть, багато хто розраховував на теплі посади в оновленій згідно з новим законом адвокатурі.

Але професійна спільнота повстала проти цієї моделі реформування, і прикметно, що опір розпочався саме на Закарпатті. З нашої ініціативи відбувся круглий стіл у столиці, де законопроєкт розглянули на відповідність світовим стандартам незалежної адвокатури. Тоді ми закликали керівництво Національної асоціації адвокатів висловити парламентаріям категоричну позицію щодо неприпустимості ухвалення проєкту №9055.

Після президентських виборів законопроєкт відкликано. З упевненістю нині можна говорити: якби запропоновану модель було реалізовано, українська адвокатура з незалежним статусом відійшла б у минуле.

Займатися є чим

Тепер адвокатському об’єднанню є чим займатись, обстоюючи права захисників. Адже мало не щодня доводиться стикатися із втручанням у діяльність адвокатів, професійні гарантії щодо яких ігнорують. Як свідчить статистка, торік правоохоронні органи надіслали 170 повідомлень про обшуки та затримання представників нашої професії. Через це місцеві ради Національної асоціації здійснили 229 виїздів до місць проведення обшуків і затримання колег. Зафіксовано 53 випадки слідчих дій, що сталися без повідомлення органів самоврядування. Це порушення чинного Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Регіональні ради 2020 року отримали 1532 звернення адвокатів про відмову їм у наданні інформації на запити. Реагуванням на них стали 360 адміністративних протоколів за відмову надати інформацію, її несвоєчасність або недостовірність. Рада адвокатів України та її регіональні структури отримали 233 звернення від колег про порушення інших їхніх прав.

На користь державі

Нікколо Мак’авеллі свого часу сказав: «Немає справи, влаштування якої було б складнішим, здійснення небезпечнішим, а успіх сумнівнішим, ніж заміна старих порядків новими». Але будь-який закон, навіть той, що запроваджує порядки, близькі до ідеальних, не вартий нічого без політичної волі або бажання і здатності учасників відносин забезпечувати його виконання.

У цьому разі Національна асоціація адвокатів продемонструвала і цілісність, і зрілість інституту адвокатури в Україні. Чому так вважаю? Тому, що всеукраїнське професійне об’єднання через самоуправління змогло протистояти намірам подрібнити адвокатуру на феодальні князівства, спростити доступ до професії неофітам. Під цим словом маю на увазі тих, хто без спеціальної освіти та досвіду претендував на адвокатську практику. Нічого доброго з того б не вийшло.

Незалежність адвокатури унеможливлює її використання з політичною метою, усуває маніпулювання у кримінальному судочинстві, рейдерстві, інших загрозах і непрозорих намірах. Усі ці питання лежать не лише у площині адвокатської професії, а й, що дуже важливо, дають змогу розбудовувати Україну як сучасну правову державу. Без незалежної адвокатури вона неможлива.

Олексій ФАЗЕКОШ,
голова Закарпатської ради адвокатів,
для «Урядового кур’єра»