Зайве говорити, наскільки непросто нині вітчизняним бібліотекам, а разом з ними й читачам. Надто це стосується жителів сільської місцевості й насамперед глибинки, де про книжки якщо і згадують, то здебільшого в минулому часі. У багатьох селах бібліотечний вогник давно згас. Однак, на щастя, така ситуація не скрізь.

В Охтирському районі на Сумщині Чернеччинська ОТГ спростувала тезу про неможливість чи непотрібність бібліотечного читання. Тут завдяки спеціалізованому проєкту «Бібліоекспрес «Читаюча громада» пересувна бібліотека обслуговує вісім населених пунктів громади, активними читачами залишаються майже 1,5 тисячі тамтешніх селян.

Від ідеї до реалізації

Починання ініціювала директорка публічної бібліотеки цієї сільської ради Людмила Шаргородська. За її словами, за роботу взялися позаторік у листопаді після того, як постанова Кабміну від 6 лютого 2019-го визначила державні соціальні нормативи забезпечення населення публічними бібліотеками. У двох старостинських округах Чернеччинської ОТГ їх зовсім не було.

Чернеччинська територіальна громада одна з найбільших на Сумщині, до її складу входять 32 населені пункти, і деякі з них за десятки кілометрів один від одного та стаціонарних бібліотек. Тому ідея виявилася доречною, корисною і вдалою. Реалізувати задумане вдалося у партнерстві з відділом культури, туризму, молоді та спорту Чернеччинської сільради, який допоміг транспортом. У визначені дні наданий в користування автобус облаштовують як «Бібліоекспрес». Для цього виготовили вивіску, яку за потреби прикріплюють на вікно.

Як згадує Людмила Шаргородська, єдиним капіталовкладенням у задум були 500 гривень, які заплатили саме за виготовлення цієї вивіски. І звісно, витрати на пальне.

До слова, дехто плутає поняття «бібліоекспрес» і «бібліобус», зауважує пані Людмила. Насправді йдеться про різні речі: бібліобус — спеціально обладнаний транспортний засіб зі стелажами для літератури, який має цільове призначення. Оскільки чернеччинські бібліотекарі не в змозі фінансово дозволити собі такий транспорт, тож і пішли іншим шляхом.

Тепер жителі сільської глибинки можуть щомісяця згідно з розробленим графіком, коли до них приїжджає бібліоексперс, обміняти книжки, ознайомитися з новинками літератури та періодичними виданнями, зробити читацьке замовлення.

Олександр полюбляє детективи

Серед найактивніших читачів Олександр Старков, який живе в селі Гай-Мошенка. Він пенсіонер, вільного часу чимало, і читати любив завжди. Коли жив у райцентрі, з доступом до бібліотеки проблем не було. А як переїхав із дружиною в село, стало складніше. Раніше, щоб дістатися до найближчої бібліотеки іншого села, доводилося долати чималу відстань. Тож дуже зрадів, коли до них став навідуватися бібліотечний експрес.

Як колишній військовослужбовець Олександр Старков особливо полюбляє гостросюжетні детективи, книжки про роботу оперативників, історичну літературу. Бібліотечні працівники вже знають його вподобання і заздалегідь готують відповідне замовлення.

Як розповідає ветеран, село Гай-Мошенка невелике, жителі переважно поважного віку, молоді небагато. Але є ті, хто теж любить читати. Зустрічаючись, вони обмінюються враженнями, рекомендують одне одному книжки — одне слово, така собі сільська читацька платформа, на якій почуваються однодумцями.

Від села до села

У проєкті беруть участь чотири бібліотеки-філії, які обслуговують вісім населених пунктів. Чернеччинська публічна бібліотека возить книжки у села Ясенове, Журавне, а її філії Хухрянська — в Лутище; Підлозіївська — в Михайленкове, Кардашівку і Гай-Мошенку; Пологівська — Бакирівку і Литовку.

Як залучали читачів? Спочатку на кольоровому принтері роздрукували оголошення з інформацією, якого дня в село завітає «Бібліоекспрес», розмістивши їх у приміщеннях старостатів, сільських клубів, крамничках. Залишили контактні дані, щоб за бажання люди могли зателефонувати і замовити літературу.

Зазвичай «Бібліоекспрес «Читаюча громада»» робить у кожному селі одну-дві зупинки — переважно у клубах та навчально-виховних закладах. Ось один із його типових маршрутів. Згідно з графіком, виїжджає до села Пологи, забирає бібліотекаря з тамтешньої філії й підготовлені комплекти літератури. Прямує до Бакирівки, де о 10.00 передбачено зупинку та зустріч із читачами у сільраді. Далі за графіком — село Литовка, зустріч в НВК, у складі якого дитсадочок і школа, де навчаються учні 1—9 класів. Спілкування з юними читачами відбувається під час великої перерви. Школярі, за словами Людмили Шаргородської, — дуже вдячні читачі. Вони були в захваті, бо ніколи не бачили стільки книжок і журналів.

Бібліотекарі — учасники проєкту не обмежуються обміном літератури. Зазвичай це зустріч і живе спілкування. Торік улітку до «Бібліоекспреса» долучалися представники КЗ «Центр культури і дозвілля» Чернеччинської сільради, які пропонували дітям ігрову програму. Читачів обслуговували на дитячих майданчиках: хтось обмінював книжки, інші в затінку переглядали періодичні видання, а з дітьми у цей час гралися.

На колір і смак товариш не всяк

У Людмили Шаргородської поцікавилася, яка література найпопулярніша. Як передбачала відповідь, смаки різні. Хтось надає перевагу розважальному читву, інші — фантастиці, треті — пригодницьким творам. А є й інший приклад. Читач із Кардашівки, до речі, людина немолода, цікавиться сучасною українською літературою. Втішає, що на будь-які запити бібліотекарі можуть запропонувати відповідну літературу, адже фонди поповнюють новітніми цікавими виданнями.

На жаль, упродовж 2020 року проєкт доводилося кілька разів ставити на паузу через COVID-19. Його призупинено і нині. Проте учасники впевнені, що невдовзі зможуть активізувати діяльність, адже мають чимало планів та ідей. А головне — у селах на їхній «Бібліоекспрес» чекають вдячні читачі.

Алла ЛИХОВОЗ
для «Урядового кур’єра»