З ініціативи меценатки зі Сполучених Штатів Америки Олесі Говорун спільно з Національним музеєм гончарства 2016 року було засновано Міжнародну грантову премію Говорунів на підтримку молодих талановитих мистців кераміки.

За умовами гранта, художники-керамісти на базі майстерні при музеї створюють монументальні скульптури, які передають на постійне зберігання й експонування в музей. Від початку заснування гранта передбачено, що один рік — один лауреат. Але розпочалося широкомасштабне вторгнення. Щоб підтримати українських митців, Олеся Говорун профінансувала два роки поспіль (2022, 2023) грант аж для трьох лауреатів.

Цьогорічною арткомандою Говоруни-2023 стали: Юрій Мирко (Київ), Юрій Войтович (Малютянка, Київщина), Євген Євтушенко (Полтава).

Неймовірні монументальні скульптури встановлено на нещодавно освоєній території Національного музею гончарства, продовженні музейного майдану, присвяченого Незалежності України.

Юрій Войтович «Воїни»

«Нещодавно я їхав маршруткою з Києва. Попереду сиділи двоє військових. Я розумів, що їдуть вони на передову. Тому постійно на них поглядав, і наші погляди зустрічалися. На моїй зупинці вони вийшли на перекур. Дуже хотілося висловити їм вдячність, але не зміг вимовити ні слова. Лише простягнув руку, й вони відповіли потиском. Під час рукостискання відчув їхні сильні пальці.  І в цей момент у мене народилася ідея назвати свою роботу «Воїни» — сильні, мужні, які захищають і боронять нашу країну».

Юрій Мирко «Роздуми про гармонію»

«Ідея з’явилася з роздумів про гармонію в суспільстві, сім’ї, з Богом і природою. Побачив, що гармонії нині немає, а досягти її  дуже важко. Нині в суспільстві багато хибних думок, які збивають нас з пантелику. Вони заважають іти правильним шляхом, робити так, як від самого початку дано природою. Тому ця скульптура — символічний образ сім’ї. Але вона не з’єднана, розірвана. Тут двояке трактування: можна подумати, що все валиться або, навпаки, все налагоджується. Глядач в уяві може дозбирати цю гармонію повністю і розібратися в гармонії власного життя».

Євген Євтушенко «Бозони»

«Бозон Хіггса — елементарна частинка, яка, розпадаючись, утворює інші частинки.  Усе в світі складається з частин. І це приклад цікавої конструкції, як влаштовано всесвіт. Ці частинки проєктуються й на суспільство. Наприклад, є різні частинки, які по-різному взаємодіють, але разом створюють єдиний механізм. Так само й суспільство: всі ми створені ніби за одним принципом, але по-різному взаємодіємо. Особливо це чітко проявилося з початком повномасштабного вторгнення. Боротьба нас об’єднала й змусила працювати як один організм. Ми перетворилися на міцну структуру. Отже концепція: кожен із нас щось породжує й кожен із нас десь взаємодіє.

Мені завжди подобалася модульна кераміка. Якщо взяти один елемент, то він нудний, а якщо скласти в композицію, то виходить щось цікаве. А якщо подивитися на саму  композицію «Бозони» збоку, то можна побачити тризуб».

Світлана ПРУГЛО,
завідувачка інформаційної служби Національного музею гончарства,
для «Урядового кур’єра»

 

Фото
Тараса ПОШИВАЙЛА