Посол Румунії 
Корнел ІОНЕСКУ

До українсько-румунських відносин уже доволі тривалий час вітчизняні експерти додають епітет «проблемні». Наша газета не раз на своїх сторінках порушувала різні аспекти діалогу Києва та Бухареста. Ми запрошували до дискусії і посольство Румунії, але на прохання про інтерв’ю  надійшла відповідь на кшталт «Ми працюємо над вашим запитом». Проте нещодавно кореспондент «УК» особисто познайомився з послом Румунії в Україні Корнелом ІОНЕСКУ, і після дружньої бесіди дипломат запевнив мене, що відкритий до спілкування і готовий дати відповіді на всі мої запитання.

«УК» вважає некоректним і недружнім кроком будь-яким чином коментувати відповіді посла Румунії в Україні, оскільки позиція Києва з приводу порушених в інтерв’ю проблем на сторінках газети вже звучала. Проте ми закликаємо всі причетні до українсько-румунської співпраці міністерства, відомства, місцеві органи влади, громадські та освітні організації продовжити дискусію на шпальтах нашого видання.

Позитив на майбутнє

— Пане посол, наприкінці весни відбувся перший за шість років візит до Румунії міністра закордонних справ України. Чи означає це, що у відносинах між нашими країнами розпочато нову сторінку?

— Візит глави українського МЗС у Бухаресті розцінюють як дуже важливий момент у розвитку двосторонніх відносин. Під час нього відбувся щирий і конструктивний діалог двох міністрів закордонних справ. Він допоміг визначити комплекс заходів, які дадуть можливість  інтенсифікувати пошук взаємовигідних рішень тих питань, що наразі перебувають на порядку денному. Однією з принципових домовленостей став намір посилити у 2011 році наш політичний діалог. Це має вже конкретне відображення, зокрема у запрошенні главі нашого зовнішньополітичного відомства Теодору Баконські відвідати Київ восени цього року.  Найближчим часом очікується, що Київ на запрошення спікера Верховної Ради України відвідає і голова Сенату Румунії.

— Нагадаю, що взимку 2009 року, після історії з висланням українських дипломатів з Румунії, було відкладено у часі візит румунського Президента Траяна Бесеску до Києва.  Чи йдеться зараз про нову дату приїзду в Україну румунського лідера?

— Під час зустрічі Теодора Баконські та Костянтина Гри               щенка ішлося про те, щоб визначити двосторонній політичний діалог на майбутнє і спрямувати його на позитив. Це дало б нам можливість поглибити співпрацю у рамках проектів, які приносять відчутну користь громадянам обох країн. За такого підходу міжвідомчий діалог, політичний і секторальний, на всіх рівнях, у тому числі на найвищому, є надзвичайно важливим моментом. Тому ймовірність румунсько-української зустрічі на рівні глав держав постійно перебуває у центрі уваги, а її дату конкретизують тоді, коли будуть створені необхідні передумови за формою і за суттю.

— На ваш погляд, які проблеми наразі існують в українсько-румунських відносинах?

— Як ви знаєте, Румунія — член ЄС, а одним із зовнішньополітичних пріоритетів України є євроінтеграція  і завершення цього року переговорів щодо укладення Угоди про асоціацію з ЄС. Тому Румунія і Україна прагнуть унітарно і прагматично підійти до двостороннього та європейського сусідства шляхом відкритих відносин, які грунтуються на довір’ї та взаєморозумінні. Застосовуючи саме такий підхід і згідно з європейськими цінностями та практикою, Теодор Баконські та Костянтин Грищенко обговорили й ті питання, які вважаються чутливими для  нашого порядку денного: забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин, глибоководний суднохідний канал Дунай — Чорне море та інші питання, котрі стосуються Дунаю, підписання угоди про малий прикордонний рух, повернення інвестицій Румунії, вкладених у гірничозбагачувальний комбінат у Кривому Розі, та інші.

Громадянство без паспорта?

 — Пане посол, останнім часом Румунія найчастіше згадувалася в українських ЗМІ у зв’язку з тим, що після прий?няття у вашій країні поправок до Закону про громадянство нібито тисячі українців, зокрема у Чернівецькій області, стали власниками румунських паспортів. Що ви думаєте з цього приводу?

— Закон Румунії про громадянство має поновлювальну складову. Тобто він дає законні можливості для тих осіб, які не з власної вини були позбавлені румунського громадянства, а також їхнім нащадкам до третього коліна включно, поновити за власним бажанням румунське громадянство у спрощеному порядку. Бухарест не веде зумисної політики з надання громадянства етнічним румунам в Україні. Крім того, румунський закон не застосовується за етнічними критеріями і не враховує етнічного походження заявника. Румунське законодавство передбачає окремі полегшення процедурного характеру для осіб, які можуть довести, що були громадянами Румунії і були позбавлені цього громадянства проти власної волі. Ці положення відповідають міжнародному праву, в тому числі положенням Європейської конвенції про громадянство (від 6 листопада 1997 року) і аналогічні з іншим європейським законодавством.

Повірте, кількість заяв, отриманих від українських громадян для поновлення румунського громадянства відповідно до спрощеної процедури, не відповідає тому рівню уваги і значенню, якого надають цьому в Україні, у тому числі й у ваших ЗМІ. Хочу також зауважити, що згідно з румунським законодавством про громадянство проїзні документи, або, як пишуть в українських ЗМІ, румунські паспорти, особам, що поновили громадянство, не надаються. Цей закон регулює виключно повернення румунського громадянства. Для отримання проїзного документа застосовуються інші положення, котрі передбачають виконання низки окремих умов.

— А чи є офіційна румунська статистика щодо осіб, які набули румунського громадянства чи поновили його?

— Існує румунська державна статистика щодо кількості осіб, яким було надане громадянство, у тому числі й шляхом його поновлення. Але вона не включає в себе даних про те, якого походження чи які інші громадянства має особа, яка набула громадянства Румунії. Статистика Євростату за 2008 рік свідчить, що поміж країнами ЄС Румунія перебуває серед тих, які надають своє громадянство найменшій кількості людей у порівнянні з кількістю їх населення.

Асиметрія прав

— Чи планує керівництво Румунії продовжити моніторинг під егідою ОБСЄ щодо дотримання прав українців у Румунії і румун в Україні?

— У ході останньої зустрічі румунського й українського міністрів закордонних справ одним з найважливіших питань була проблематика національних меншин. Адже тут важливо узгодити наші підходи до форматів діалогу і співробітництва. Внаслідок обговорення міністри домовилися про поновлення у цьому році роботи Міжурядової спільної комісії — політичного механізму, що визначений у цій сфері, — яка могла б розглянути всі аспекти стану і ставлення до меншин в обох країнах, у тому числі і щодо продовження моніторингу.

— Пане посол, вам, напевне, доводилося бувати у тих регіонах України, де компактно проживають представники румунської діаспори. На ваш погляд, чи належним чином забезпечені їхні гуманітарні потреби?

— Румунська меншість в Україні є місцевим населенням, а термінологія, яку ви використали для її визначення у своєму запитанні, має інше значення. Бухарест зацікавлений у тому, щоб і румунська меншість в Україні, і українська в Румунії користувалися визначеними європейськими правами відповідно до єдиного стандарту. При цьому ми хотіли б проводити неупереджений аналіз тих шляхів, за допомогою яких ми могли б поліпшити стан румунської та української меншості, надати їм усю можливу підтримку для збереження та ствердження їхньої культурної, мовної та релігійної ідентичності.

Під час моїх візитів у регіони України, де компактно проживають етнічні румуни, я виявив низку проблем,  з якими вони щодня стикаються. Наприклад, у плані безперешкодного доступу до освіти рідною мовою, офіційного використання румунської мови в органах влади та юстиції, а також належного фінансування культурних заходів і румунськомовних ЗМІ, у збереженні релігійної ідентичності. Крім того, румунська меншість не представлена у парламенті, є проблеми з реституцією майна, яке належало організаціям румунської общини, та інші.

 Чи могли б ви розповісти, як забезпечуються права українців у Румунії?

— Асоціація етнічних українців у Румунії користується істотними ресурсами, які їй надаються за рахунок держбюджету. Союзу українців Румунії цього року виділено 5,33 млн леїв (близько 1,3 млн євро) на проекти, спрямовані на підтримання української ідентичності. До цього також додаються окремі бюджетні асигнування на охорону здоров’я, освіту, культуру, які виділяються для кожної нацменшини. Напрямки, за якими Союз українців Румунії має змогу здійснювати ці проекти, такі: організація конгресів, виставок, конференцій щодо пропагування української мови та культури; видання літературних творів сучасних українських авторів у Румунії; придбання ділянок землі та будівництво культурних центрів тощо. 

У Румунії функціонують відділення української мови та літератури у трьох головних державних університетах: Бухареста, Клуж-Напокова і Сучави. Преса на мовах нацменшин фінансується також за рахунок держбюджету. У Румунії є чотири українськомовних видання: «Український вісник» (видається паралельно і українською, і румунською мовами), «Наш голос», «Вільне слово» і «Дзвоник». Крім того, наша Конституція передбачає одне місце депутата у румунському парламенті для кожної нацменшини, у тому числі й української. 

Звичайно, є чимало аспектів з життя українців у Румунії, про які можна було б розповідати. Але для того, щоб подолати формальні рамки, я запропонував би вам особисто побувати у Румунії. Тоді ви як журналіст могли б самі ознайомитися з повсякденним життям українців у моїй країні. Ваш візит був би на користь обох держав і підвищив би вашу позитивну роль у зближенні наших культур і народів.

— Дякую вам за запрошення, пане посол, і за зручної нагоди обов’язково ним скористаюся.

ДОСЬЄ «УК»

Корнел ІОНЕСКУ. Народився 1958 року. У 1981 році закінчив факультет іноземних мов і літератури Бухарестського університету. Свій шлях у дипломатії розпочав у 1990 році з посади аташе МЗС Румунії. Працював на різних дипломатичних посадах у Посольстві Румунії в РФ, генконсулом у Ростові-на-Дону. 2000 — 2003 рр. — радник, заступник посла Румунії в Україні. З листопада 2010 р. — Надзвичайний і Повноважний Посол Румунії в Україні. Має дипломатичний ранг радника-посланника. Одружений. Володіє російською, французькою та англійською мовами.

Вікторія ВЛАСЕНКО,
«Урядовий кур’єр»