ЕКСПЕРТИЗА

Український делікатес дешевший, але російський виготовляють  зі свіжої сировини

Важко уявити святковий стіл без червоної ікри. Проте на полицях супермаркетів цього вишуканого продукту аж надто багато, тож споживачі часто не знають, від якого виробника купувати делікатес та чим відрізняється дешевий від подекуди втричі дорожчого. Ще один момент, який дивує багатьох покупців: у якому такому морі виловлюють ікру українські виробники? На ці та інші запитання шукав відповідь «Урядовий кур’єр». 

Охолоджувати, але не заморожувати

Традиційно напередодні Нового року та Різдва фахівці центру експертиз «Тест» перевірили якість червоної ікри. До речі, напис «ікра лососева» зовсім не означає, що її взяли саме від цієї риби: зазвичай мається на увазі сімейство лососевих риб, а це і кета, й горбуша, і нерка, й форель. Тож аби з’ясувати всю правду про цей недешевий делікатес, у торговельній мережі вони закупили 10 марок ікри, з якої частину виготовлено в Росії, згідно з вимогами державного стандарту, а частину — в Україні. Наші підприємці у процесі виробництва дотримувалися технічних умов. Головна відмінність вітчизняної ікри від російської полягає в тому, що їхній стандарт дозволяє виробляти ікру лише зі свіжої сировини, натомість у нас можна із замороженої.

Проте у кожного з цих продуктів свої переваги. Українська ікра ближча до покупця, оскільки коштує дешевше, а російська як не як, а виготовлена зі свіжої сировини. Так чи інакше, але загалом обидва ці продукти мають право на життя.

Тож у це дослідження потрапили такі українські торгові марки: «Кета», «Анива», «Камчатська зерниста», «Охотське море», Flagman, а також російські  «Червоне золото», «Геліос», «Губернатор Камчатки», PREMIYA SELECT, «Шаланда».

— Перевіривши маркування, можу сказати, що зауваження у нас виникли такі: два виробники — «Охотське море» та Flagman — не вказали рибу, в якої взяли ікру. А це принципово, — зауважує президент центру експертиз «Тест» Валентин Безрукий. — Цікаво, що торік на баночці ікри Flagman відповідний напис був. Також у складі цього продукту виробник не вказав індекс «Е» біля сорбінової кислоти. Маркування ікри «Кета» нанесене золотистим шрифтом на червоному тлі, тому літери погано видно. Крім того, є напис «сырье ГОСТ», нанесений так, щоб усі могли бачити, хоч саму ікру виготовлено згідно з ТУ, проте це вказано дрібнішим шрифтом і на зворотному боці банки.

До пакування червоного делікатесу зауважень в експертів не було.

Чи не найважливіший етап досліджень — лабораторні, в ході яких фахівці перевірили масу нетто, вміст трьох консервантів — сорбінової та бензойної кислот (бензоат натрію) і уротропіну. Також експерти цього разу вирішили пошукати в ікрі кишкову паличку. На жаль, її виявили у Flagman.

Так смачно, що аби з батькових колін не з’їхати. Фото з сайту images.drive2.ru

Солона  і несмачна

Стосовно маси нетто, питання актуальне, адже ікра — продукт недешевий. Загалом відхилення в менший бік допускаються: згідно з чинними в Україні вимогами — до 3%, а згідно з російським стандартом — 4,5% маси нетто. Хоч були часи, коли відхилення «в мінус» для ікри зовсім не дозволялось. Як показало дослідження, всі зразки «вклались» у відхилення 3%, навіть ті, яким дозволялось 4,5%.

Чи не найцікавіший пункт тестування — перевірка на консерванти. Більшість споживачів з великою недовірою ставляться до цих добавок, тож вибираючи делікатес у магазині, звертають увагу на їх наявність чи відсутність. Варто знати, що ікру без консервантів не можна випускати: теплової обробки, тобто пастеризації чи стерилізації, продукт просто не витримає. Найменше недотримання температурного режиму під час заморожування призводить до того, що після танення продукт може перетворитися на кашу. Без консервантів термін зберігання червоного делікатесу не перевищує 30 днів, проте ми хочемо споживати цей продукт упродовж усього року, для цього консерванти й додають. Якщо виробник зменшить кількість консервантів, він буде змушений більше солити ікру, яка не всім смакуватиме.

— Традиційно для виготовлення ікри використовують суміш двох консервантів. В Україні це суміш сорбінової кислоти та уротропіну, — розповідає Валентин Безрукий. — У наших східних сусідів уротропін заборонено, тому червона ікра до нас приїжджає із сорбіновою кислотою та бензоатом натрію.

Про всяк випадок фахівці лабораторії перевірили всі зразки на наявність у них трьох консервантів. Це зробили для того, щоб подивитися, чи відповідає реальна картина обіцяному в маркуванні. Незаявлені консерванти виявили в продукті «Червоне золото» і Flagman. У «Червоному золоті», окрім заявлених сорбінової кислоти і бензоату натрію, насправді знайшли ще й уротропін. Тобто у цьому зразку є три консерванти. У Flagman спочатку виробники зазначили наявність уротропіну та сорбінової кислоти, а на кришечці банки зробили напис: «уротропін замінений на Е 211», тобто на бензоат натрію. В результаті Flagman містить три консерванти.

— Ми порівнювали ціну за 100 г продукту. Найдорожчою в тесті виявилась ікра «Кета» (124,87 грн), а також «Шаланда» (112,44 грн). Обидві марки за результатами тестування отримали по п’ятибальній системі найвищі оцінки, — зазначає Валентин Безрукий. — Також «відмінно» у «Геліос», «Губернатор Камчатки» і PREMIYA SELECT. Доступні за ціною «Камчатська зерниста» (59,13 грн) з оцінкою «добре» і Flagman (61,53 грн) з оцінкою «дуже погано».  Загальна оцінка «погано» у «Червоного золота» (86,54 грн), а «добре» отримала «Анива» (66,25 грн) і «Охотське море» (74,88 грн).