«Урядовий кур’єр» продовжує аналізувати затверджені бюджети. Свої кошториси ухвалюють як області, так і міста. На що ж витрачатимуть кошти ще в кількох регіонах?
Дніпропетровщина. Децентралізація чи ще більша залежність?
Наталія БІЛОВИЦЬКА,
«Урядовий кур’єр»
На Дніпропетровщині прийняли обласний кошторис цього року, але не задоволені новим порядком його формування. В області вважають, що під гаслами децентралізації залежність регіону від центру навпаки — посилюється.
Планується, що до обласного гаманця в 2015 році надійде 8 млрд 854 млн грн (на 37 млн більше, ніж торік). Найбільше фінансуватимуть охорону здоров’я — понад 1 млрд 707 млн, освіту — понад 1 млрд 261 млн, соціальний захист і соцзабезпечення — понад 221 млн. На будівництво виділили 168 млн, транспорт, дорожнє господарство, зв’язок, телекомунікації — понад 130 млн, культуру й мистецтво — майже 128 млн, сільське, лісове, рибне господарства і мисливство — трохи більше 76 млн, ЖКГ — майже 18 млн, фізкультуру й спорт — 21 млн з лишком, а на попередження та ліквідацію надзвичайних ситуацій і наслідків стихійних явищ — понад 12 млн.
За словами голови Дніпропетровської обласної ради Євгена Удода, раніше область залежала від Києва на 2 млрд грн, тепер — ще на 2 млрд. «Маємо великі касові розриви у соціальних статтях місцевих рад з медицини й освіти. Регіону не залишають мотивації для розвитку, а примушують ходити до столиці з протягнутою рукою. І це при тому, що Дніпропетровщина — це 3 мільйони людей, 20% ВВП держави, лідер за більшістю економічних та виробничих показників, — заявив Євген Удод. — Ймовірні великі ризики щодо вчасної виплати зарплати працівникам бюджетної сфери».
А директор департаменту фінансів Дніпропетровської обласної адміністрації Тетяна Шебеко додала, що екологічний податок зараховуватимуть замість спеціального у загальний фонд, тож він втрачає цільове використання.
В умовах проведення медичної реформи та за несприятливої екологічної ситуації на Дніпропетровщині видатки на охорону здоров’я раніше передбачали цільові кошти, за рахунок яких область могла придбати сучасне медичне обладнання, зокрема радіологічне. А тепер застосування такого екологічного коефіцієнта при розподілі обсягів медичної субвенції не передбачено.
Євген Удод пообіцяв, що разом із керівниками громад області боротиметься за зміни в Бюджетний і Податковий кодекси. На бюджетній сесії області депутати схвалили звернення до Президента України, Кабміну, Верховної Ради з вимогами переглянути положення бюджетної політики з урахуванням інтересів регіонів. Зокрема йдеться про збільшення субсидії на медицину і освіту та поновлення екологічного коефіцієнта.
Рівненщина. Змінилися підходи
Інна ОМЕЛЯНЧУК,
«Урядовий кур’єр»
Нинішній бюджет області — 3 млрд 242,5 млн грн, це на 6,8% більше, ніж торік. Оновлені Бюджетний та Податковий кодекси внесли свої корективи у формування кошторисів у регіонах. На Рівненщині змінено норматив відрахувань в обласний бюджет податку на доходи фізичних осіб з 25 до 15% із належних області 75 (раніше ж зараховували 100% цього податку); розширено перелік джерел доходів загального фонду обласного бюджету за рахунок передачі зі спеціального фонду екологічного податку та встановлення нормативу його зарахування у розмірі 55% із належних області 80 (торік цей норматив становив 35%, з яких в обласний бюджет надходило 10); закріплено за обласним бюджетом 10% податку на прибуток приватного сектору економіки, банківських і страхових організацій та їхніх філіалів, підприємств споживчої кооперації, кооперативів та громадських об’єднань.
— Цей бюджет не можна назвати економічно досконалим, і вже на наступній сесії, 27 лютого, коригуватимемо його відповідно до рекомендацій уряду, — каже голова обласної ради Михайло Кириллов. — Йдеться насамперед про скорочення видатків у бюджетній сфері не менш ніж на 3%. Але це буде не автоматичне скорочення фахівців, а насамперед адміністративних та інших непродуктивних витрат. На 20% має схуднути й апарат виконавчої влади, в апараті ж обласної ради скорочення штату на 25% пройшло ще торік. До речі, нині в області 144 установи, які утримують з обласного бюджету, а це 16,8 тисячі працівників.
— Оскільки фонд оплати праці залишається на рівні минулого року, попередньо обрахована економія становитиме 14 мільйонів гривень — ці кошти наші комунальні заклади можуть спрямувати на енергозбереження, розвиток матеріальної бази, — додає директор обласного департаменту фінансів Лідія Біляк.
Змінилися й підходи до надання субвенцій. Тепер усі вони — адресні, їх питома вага в обласному бюджеті 91% (у сумі це майже 3 млрд грн, з яких 2,1 мільярда — на соціальне забезпечення). Уперше передбачено освітню, медичну субвенції та фінансова допомога на підготовку робітничих кадрів для професійно-технічних навчальних закладів, зросла й субвенція на пільги та житлові субсидії населенню, поки що збережено її і на проїзд пільговим категоріям громадян у громадському транспорті. На рівні минулого року залишилися виплати сім’ям з дітьми та дітям-інвалідам і державна допомога дітям-сиротам; на 11% більше, ніж торік, передбачено цільових коштів для хворих на цукровий діабет. Тобто бюджет усе ще має доволі сильну соціальну складову. «Соціалізують» його й суто обласні програми: скажімо, «Діти Рівненщини» передбачає 1,2 млн на придбання медикаментів для пацієнтів онкогематологічного відділення обласної дитячої лікарні; 13,5 млн закладено на гемодіаліз для 160 планових хворих; 18,2 млн — на пільгове медобслуговування громадян, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС (через субвенції районним та міським бюджетам). Попри скруту, 500 тисяч гривень виділять на придбання квартири паралімпійській чемпіонці з вадами зору Наталії Ніколайчик.
За словами міського голови Рівного Володимира Хомка, який одночасно й голова асоціації міських та селищних голів Рівненщини, в цифрах бюджет обласного центру приблизно такий самий, як і торік, — 1 млрд 60 млн, але «долар подорожчав, тож за всіма параметрами будемо жити в 2,5 раза гірше: менше перекриємо дахів, менше заасфальтуємо доріг — це об’єктивна реальність і для Рівного, і для Луцька, і для всієї України. Важливо, що на міський рівень перейшов акцизний та інші податки. На бюджетній сесії тривала активна полеміка щодо цього. Коли реформа дійде до логічного її завершення і нам залишать 60% тих надходжень, які ми зберемо на місцях (бо це тільки перший крок), тоді всі зрозуміють, наскільки важливо сплачувати податки. А поки що маємо справедливо та прозоро розподілити ті крихти, які є. Тому, поза сумнівом, у цей непростий час багато залежить від кваліфікації місцевої влади, тих менеджерів, яких найняли громади».
Волинь. Акцент — на освіту і охорону здоров’я
Валерій МЕЛЬНИК,
«Урядовий кур’єр»
Фінансовий ресурс місцевих бюджетів сформовано з урахуванням змін, внесених у Податковий і Бюджетний кодекси України та інші законодавчі акти стосовно місцевих бюджетів та міжбюджетних відносин.
Як поінформував голова Волинської обласної ради Валентин Вітер, доходи обласного бюджету — 3 млрд 113 млн грн. Видатки — 3 млрд 110 млн.
Основою для формування прогнозних показників обласного бюджету на нинішній рік стало фактичне його виконання за минулий рік. У 2014-му в області діяло 5188 малих підприємств, що на 7,7% більше, ніж 2013-го. У секторі малого та середнього бізнесу зайнято майже 140 тисяч працюючих. Депутати обласної ради вважають, що процес зміцнення малого і середнього бізнесу продовжуватиметься. Прогнозується, що чисельність фізосіб-підприємців цього року становитиме 51,6 тисячі. Нарощує потужності й аграрний сектор. Обсяги виробництва за консервативним сценарієм зростуть на 0,8% і становитимуть 6,7 млрд грн. Область упевненіше почувається в ролі експортера в Євросоюз не лише підшипників і бортових кабельних мереж для автомобілів провідних європейських марок, але і як виробник зерна та м’яса птиці.
У 2015 році дотацію з держбюджету визначено в обсязі 2 млрд грн.
— При розрахунку міжбюджетних трансфертів враховано нові підходи до їх формування, розподілу та спрямування. Зокрема, передбачено субвенції на освіту — 1495 млн грн, підготовку робітничих кадрів — 151,9 млн, медицину — 1070,4 млн, — розповів керівник фінансового департаменту облдержадміністрації Ігор Никитюк. — Уперше для області зі спеціального фонду держбюджету виділено кошти на реформування регіональних систем охорони здоров’я для здійснення заходів з виконання спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» — 15,8 мільйона гривень.
З державної скарбниці місцевим бюджетам області передбачено всього 4689,3 млн грн цільових субвенцій, що на 2440,5 млн грн (або удвічі) більше, ніж торік. Це передусім зумовлено змінами у підході до фінансування освіти та охорони здоров’я.
Івано-Франківськ. Розвиток із конкретним планом дій
Світлана ІСАЧЕНКО,
«Урядовий кур’єр»
Доходи міста цього року — 999 млн 378 тис. грн, видатки — трохи більше мільярда.
Попри бюджетні новації, які обіцяють містам і селам фінансування закладів освіти і охорони здоров’я з державних субвенцій, Івано-Франківськ вирішив підстрахуватися. Ухвалюючи міський бюджет-2015, депутати міськради виділили на розвиток гуманітарної сфери 4 млн грн і ще мільйон — на культуру. Окремим рядком прописано 700 тис. грн, з яких у місті відкриють новий музей ковальського мистецтва.
Будуть і нові дитячі садочки. «Здамо в експлуатацію п’ять дошкільних закладів, зокрема в трьох приміських селах, а ще у двох продовжимо зводити садочки», — зазначає міський голова Віктор Анушкевичус.
Понад 12 млн грн спрямують на капітальний ремонт житлового фонду, ще п’ять мільйонів — на ремонти вулиць, дворів і кільцевих розв’язок міських доріг, якими бігатимуть нові тролейбуси і автобуси комунального підприємства «Електроавтотранс», закуплені за бюджетні 2,5 млн грн. Закладено й фінансування 27 програм на суму понад 28 млн грн. Резервний фонд міської скарбниці становитиме 500 тис. грн.
Оптимізму додає той приємний факт, що торік Івано-Франківськ отримав найбільше іноземних інвестицій за роки незалежності — майже 250 млн дол. (2013-й — 139 млн). Утримати позитивну динаміку покликаний новостворений при департаменті економіки міськради окремий інвестиційний відділ.
Ми в Google+