Пам'ять

  • Інна ОМЕЛЯНЧУК

    Ті, хто зупинив ядерного монстра

    Біля пам’ятника жертвам Чорнобильської катастрофи в центрі Рівного зазвичай збираються двічі на рік: 14 грудня у День ліквідатора і 26 квітня, який поділив життя всього світу на до і після.

  • Віталій ЦИМБАЛЮК: «Внаслідок аварії на ЧАЕС у нас постраждали майже 2 мільйони людей»

    Коли вся увага прикута до пандемії, карантинних обмежень та порятунку хворих на коронавірусну недугу, здається, що інших проблем зі здоров’ям не існує. І якщо планові операції заморозили на певний час, то й хвороби зачекають. Однак для багатьох категорій пацієнтів, які мають хронічні захворювання, вроджені вади розвитку недоступність медичної допомоги означає інвалідність або й смерть.

  • Шанувати захисників — обов’язок суспільства

    У цьому місяці міністерства активно звітують про зроблене впродовж першого року роботи уряду під керівництвом Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. На березень припадає важлива для суспільства дата — День українського добровольця. Тож з якими досягненнями підійшло до нього Міністерство у справах ветеранів.

  • Віктор ТИХОМИРОВ

    «Експеримент над містом у величезних масштабах»

    «13 березня 1961 року о 8 годині 30 хвилин в м. Києві з верхньої частини Бабиного Яру сталось раптове сповзання значних мас розрідженого ґрунту гідронамиву, які затопили в районі Куренівки територію площею до 25 гектарів і призвели до людських жертв та значних руйнувань». Так починалося повідомлення урядової комісії про закінчення розслідування причин техногенної аварії, що отримала назву Куренівської трагедії. Про історичний контекст тих подій розповімо за допомогою архівних документів, що зберігаються у Центральному державному архіві громадських об’єднань України.

  • Вона жива і житиме вічно

    Цьогорічні заходи з нагоди 150-річчя з дня народження видатної української письменниці та громадської діячки вразили різноманітністю й масштабністю. У п’яти залах на трьох поверхах Українського дому в центрі Києва розмістили виставку «Леся Українка: 150 імен», яка діятиме до 8 березня. Вона про людей, які відіграли помітну роль у житті письменниці. Зала «Лінія життя» демонструє основні дати життєвого і творчого шляху Лесі Українки, вписані в культурний і політичний контекст кінця ХІХ — початку ХХ століття.

  • Ангели на сторожі пам’яті

    Революція Гідності стала знаковою історичною подією для України та ключовим елементом державотворення. Вона визначила незворотність європейського шляху України. А Герої Небесної Сотні стали уособленням відваги та самовідданості.

  • Любомира КОВАЛЬ

    Навічно в небі залишилися

    Уранці 8 січня 2020 року в столиці Ірану Тегерані зазнав авіакатастрофи український пасажирський літак, який виконував рейс Тегеран — Київ. На борту перебували 167 пасажирів і дев’ятеро членів екіпажу. Усі вони загинули. Екіпаж і двоє пасажирів були громадянами України.

  • Марина ТЕПЛЕНКО

    Не зрадив військовій присязі ні в Криму, ні на Донбасі

    2 грудня із сумом нагадали про себе шості роковини загибелі воїна зведеного загону Повітряних сил ЗСУ «Дика качка» Івана Бенери.

  • Голодне лихоліття

    28 листопада в Україні вшановують жертв однієї з масштабних, цинічних, жахливих і потворних трагедій у вітчизняній історії — людомору.

  • Олена ІВАШКО

    «День за днем у родині вмирали п’ятеро—семеро дітей»

    У ті роки в південному благодатному краю ніщо не провіщало голод. Колосилися ниви, родили сади, в лісових посадках можна було зібрати і гриби, і ягоди. Якби не колективізація, розкуркулення та політичні перипетії. Саме ці складові, як і скрізь в Україні, стали причинами штучного голоду. За даними Державного архіву Миколаївської області, тут було розкуркулено 12 тисяч місцевих успішних домогосподарств. Спочатку ярлики «куркулі» навісили на представників заможних родин. Згодом взялися за середняків, а коли вже не стало й таких, прийшла черга бідноти.