Стійка до хвороб, невибаглива до погодних умов, дуже поживна і досить урожайна. Так характеризують пшеницю cорту спельта науковці, зокрема й завідувач кафедри генетики, селекції та біотехнології рослин Уманського національного університету садівництва доктор біологічних наук Федір Парій. Вік цього виду пшениці — кілька тисячоліть. У стародавні часи спельта, якій приблизно п’ять тисяч років, панувала на полях Вавилона, Єгипту та на землі Ізраїлю, потім перейшла до Європи. Частина науковців уважає, що спельту вирощували трипільці. В Україні її активно вирощували аж до ХІХ століття. Потім вона поступилася м’якшим та урожайнішим сортам. 

Торік Україна експортувала в Євросоюз 19,9 тисячі тонн м’яса птиці, а лише за 5 місяців 2015-го — 13,5 тисячі, переважно у Німеччину та Нідерланди. Цьому сприяли надані Євросоюзом квоти на безмитну поставку 36 тисяч тонн м’яса птиці. Зокрема на 16 тисяч тонн  із «м’яса птиці в асортименті» та 20 тисяч тонн заморожених цілих тушок курчат-бройлерів. Про це «УК» розповів  виконавчий директор Асоціації «Союз птахівників України» Сергій Карпенко. 

Озимий хліб у цьому році радує селян.  Про це —  у матеріалах наших кореспондентів. 

Відтак, зможе побити свій минулорічний рекорд з експорту, який був на рівні 34,8 мільйона тонн. Нині вже експортовано  і підготовлено на експорт 4,5 мільйона тонн з нового урожаю. Зокрема пшениці — майже 2 мільйони тонн, ячменю — 1,4 мільйона тонн і кукурудзи — 1,135 мільйона тонн. Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко під час брифінгу в Кабміні. 

У першому півріччі 2015 року в Китай через Державну продовольчо-зернову корпорацію було поставлено 800 тисяч тонн зернових,  переважно кукурудзи. Маємо всі шанси експортувати через китайського оператора ще 2 мільйони тонн кукурудзи, ячменю та пшениці, якщо Китай буде готовий їх прийняти. Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Ярослав Краснопольський під час брифінгу у Кабміні, присвяченому підсумкам V засідання Підкомісії з питань співробітництва в галузі сільського господарства між урядами України та КНР. 

Збирання ранніх зернових культур у деяких регіонах добігає кінця, а в деяких — у самому розпалі. Про те, як нива віддячує аграріям цього року, читайте в матеріалах наших кореспондентів. 

На підконтрольній Україні території Луганщини жнивують. Середня врожайність пшениці — по 30 центнерів з гектара, ранніх зернових і зернобобових — по 28,3 центнера з гектара. Зібрати треба озиму пшеницю на 231 тисячі гектарів, ранні зернові та зернобобові — на 294 тисячах гектарів.

Весняно-польові роботи і жнива аграрії оплачують повністю зі своїх заощаджень. 

Малі ферми вже давно прийшли на зміну великим тваринницьким комплексам. Не виняток і  Херсонщина. Одне із проб лемних питань  галузі — те, що нині основними виробниками м’яса та молока в області залишаються особисті підсобні господарства населення, питома вага яких у виробництві м’яса становить 74,1%, молока — 86,5%. Але тепер не передбачено підтримки від держави цієї категорії господарств, особливо в ціновій політиці.

Вигоду від вирощування великої рогатої худоби на власному подвір’ї та організованої здачі молока селяни відчувають. Нині окремі перспективні домогосподарства обирають шлях перетворення на міні-ферми. У результаті поліпшуються умови утримання корів, збільшуються обсяги заготівлі молока, підвищується достаток родин. 

Навіть у часи спокійніші від нинішніх запуск нових потужних виробництв не був для нашої країни річчю буденною. А коли новий завод — від першої палі й до першої продукції — народжується у країні, охопленій суспільними потрясіннями, війною та економічною кризою, то його появу можна назвати маленьким дивом. Саме воно було презентовано 16 липня на Одещині — неподалік найглибоководнішого в нашій країні порту «Южний». Найбільший і найсучасніший в Україні й один із найбільших у Європі олійноекстракційний завод збудувала компанія Allseeds усього за 17 місяців. Нині його потужність становить 2400 тонн соняшнику на добу. Універсальне обладнання може переробляти і ріпак — у цьому разі потужність становитиме 1800 тонн на добу або 1500 тонн сої. На заводі встановлено новітнє обладнання італійського, німецького, бельгійського та швейцарського виробництва. Уже зараз тут 250 нових робочих місць.

Природній кмітливості та розпорядливості Миколи Сініченка можна лише щиро позаздрити: керівник господарства він уже 47 років і завжди мав гроші! Себто працював ефективно як за планової системи, так і в період розвалу економіки. Тепер, за ринкової моделі, він — справжній господар. «Від природи я економіст. І копійку, яка дається мозолями, не марную на забаганки, а вкладаю у виробництво», — ділиться секретами стабільного розвитку директор СТОВ «Хлібороб» Микола Сініченко.