АПК

  • Галина ІЩЕНКО

    Микола БЕЗУГЛИЙ: «Україна може долучитися до гуманітарних і продовольчих програм ФАО і ООН»

    Торік завдяки рекордним урожаям зернових, бурхливому розвитку агровиробництва та визнанню вкладу вітчизняних учених у світову аграрну науку Україні випала хороша нагода — її обрали головувати у Союзі європейських аграрних академій. Це значить, що цього року президент цієї поважної міжнародної установи, академік НААН Микола Безуглий озвучить свої ініціативи під час VІІ Генеральної асамблеї Союзу європейських аграрних академій, що відбудеться днями у Швеції. Що Україна запропонує Європі та які наслідки це матиме для держави? Про це наша розмова напередодні наукового зібрання з президентом Національної академії аграрних наук України, першим заступником міністра аграрної політики та продовольства Миколою БЕЗУГЛИМ.  

  • Євдокія ТЮТЮННИК

    Від відтоку ресурсів рятують переробники

    Коли звучать нарікання, що збільшити виробництво сільгосппродукції — не проблема, проблема — вигідно її продати, досвідчені аграрії вбачають вихід із ситуації у будівництві переробних підприємств, а також виробничій кооперації. І мають рацію: на готові продукти завжди є попит, та й ціна враховує всі затрати, починаючи з поля чи ферми. А якщо врахувати, що кожна десята тонна молока, котра виробляється в Україні, припадає на сільгосппідприємства Чернігівщини, то його переробка в регіоні набуває особливої актуальності.  

  • Галина РАДІОНОВА

    Кому вигідний посередник?

    хвалення закону «Про внесення змін до статті 3 Закону «Про державну підтримку сільського господарства України» (щодо регулювання закупівельних цін на молоко) може призвести до блокування закупівель молока і зниження цін для його виробників. Про це повідомила «УК» Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ), коментуючи прийняття у другому читанні парламентом законопроекту № 10456.
    За розрахунками УКАБ, внесення молока до переліку об’єктів, які підлягають державному ціновому регулюванню, призведе до щорічних утрат селянами півмільярда гривень. 

  • Леонід САМСОНЕНКО

    Орест ФУРДИЧКО: «Агроекологія як наука потрібна всім»

    Шукаючи в Інтернеті терміни «агроекологія», «полезахисні лісові смуги», побачиш безліч повідомлень найрізноманітнішого змісту — від «рятуйте лісосмуги» до «шляхів вирішення полезахисного лісорозведення». Тривогу щодо цієї проблеми вже неодноразово висловлювали автори нашого видання. Зокрема в матеріалах під промовистими назвами «Земля не просить, а волає…», «Спустошують природу і бюджет» («УК» №2 від 5 січня 2012 р.). Наведені в них факти є черговим свідченням численних негараздів у природокористуванні, використанні земель для вирощування продукції сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва.

    Яких заходів потрібно вжити на державному рівні, щоб запобігти цим проблемам у майбутньому, жити в гармонії з природою? Відповісти на ці запитання редакція запросила директора Інституту агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України, академіка НААН О.  І. ФУРДИЧКА. 

  • Валерій МЕЛЬНИК

    Худоба в цінових ножицях

    У рамках виконання Національного плану дій щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010—2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» виконавча влада особливу увагу закцентувала на проблемах тваринництва.  Негативну тенденцію до спаду поголів’я великої рогатої худоби (ВРХ) на Волині вдалося нарешті переламати. Торік регіон мав найвищий темп зростання агросектору за останні 20 років. Порівняно з 2010-м виробництво сільгосппродукції зросло майже на 9%, у т.ч. в сільгосппідприємствах — на 13,5%, господарствах населення — 7,2%. Волиняни виробили продукції на майже 3,3 млрд гривень.   

  • Микола ШОТ

    Українська ягода у французькому йогурті

    Село Лосятин розкинулося за кілька кілометрів від славнозвісної Почаївської лаври, що на Тернопіллі. Духовності тут надають великого значення, але останніми роками цей населений пункт відомий в області радше завдяки дієвій господарській діяльності. Ключем для пожвавлення економічного життя  у селі вибрали сільськогосподарський кооператив. Ця структура зараз перейнялася і тваринництвом, і картоплярством, і ягідництвом.  

  • Людмила ЩЕКУН

    Посуха оголила проблеми зрошуванняПосуха оголила проблеми зрошування

    Під час робочої поїздки до АР Крим міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк ознайомився з ходом весняно-польових робіт, побував на племінному заводі з вирощування і розведення української червоної молочної породи корів тощо. Керівник підприємства «Партизан» Петро Калин звернув увагу міністра на низку проблем, з якими стикаються кримські аграрії. Зокрема йшлося про потребу збільшення виплат дотацій на підтримку розвитку молочного і м’ясного тваринництва, проблеми з подачею води для зрошування полів та високу ціну її перекачування.  

  • Вадим ПРОЦИШИН

    Глобальне потепління дає шанс захопити зернові ринки

    Останніми роками точиться багато розмов про глобальне потепління. З цього приводу презентовано не одне наукове дослідження і майже кожне з них критикують скептики. Проте є очевидні факти зміни клімату, які, якщо уважно придивитися, неозброєним оком може побачити кожен. Скажімо, ми всі помічаємо, що рік у рік зима в Україну приходить пізніше, а стовпчик термометра в холодний період піднімається трохи вище, ніж зазвичай.

    Кліматичні зміни найбільше відчуває сільське господарство, зокрема рослинництво. Тож «УК» спробував дізнатися думки з цього приводу представників профільних відомств та наукових установ.    

  • Лариса ДАЦЮК

    Чим більший пул тим менший ризик

    З агрострахуванням в Україні не склалося. Кілька спроб впровадити випробуваний в усьому світі механізм захисту вітчизняного товаровиробника від примх погоди не увінчався успіхом. Непростою була й доля Закону «Про особливості здійснення страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою». Ухвалений наприкінці минулого року, в січні цього він був заветований Президентом. Однак уже в лютому депутати знову проголосували за документ, а вже 2 березня глава держави підписав рамковий закон, який дає можливість для гнучкого розвитку системи аграрного страхування, не прив’язуючись до жорстких норм і правил.

  • Іван ШЕВЧУК

    Давати треба так, щоб можна було взяти

    300 млн грн виділила цьогоріч держава на компенсацію втрат аграріями посівів озимих. На початок березня площі втрат оцінювались Мінагропродом у 3,5 млн га, та завдяки сприятливим погодним умовам деякі посіви вдалось реанімувати, тож під пересів підпало 2,1–2,2 млн га. Щоправда, як зазначають власкори «Урядового кур’єра», господарства не поспішають вишиковуватися в чергу на відшкодування. Бо механізм його надто вже складний і непевний.