Чи можна в багатоквартирному будинку, збудованому без урахування сучасних вимог до заощадження тепла, досягти відчутної його економії? Як переконує досвід жителів десятиповерхівки на Митниці в Черкасах, яка належить ОСББ «Гагаріна, 39», можна. До того ж, зауважує директор ОСББ Олена Міняйло, енергоефективність заходів, що їх здійснили в цьому будинку за якихось два роки, досить висока. Як зрештою й економія коштів на теплозабезпечення. 

Нещодавно в Києві відбувся ІІ «Український форум з відновлюваної енергетики-2017» з фокусом на інвестиційні можливості вітчизняного ринку чистої енергетики. У цьому заході брали участь понад 300 ключових гравців міжнародного та українського ринку альтернативних видів палива та енергії, представників державних установ і місцевої влади, міжнародних фінансових організацій, інвесторів і девелоперів інвестиційних проектів у галузі відновлюваної енергетики, інжинірингових і технологічних центрів. Великий інтерес до форуму був також від іноземних інвестиційних і технологічних компаній, зокрема з Німеччини, Данії, Норвегії та інших країн. 

Кабінет Міністрів підтримує політику спрощення дозвільних процедур передовсім у видобутку газу, а також пропозиції щодо зниження ставок ренти до 12% під час відкриття нових свердловин. Про це йшлося на нараді, присвяченій реалізації Концепції розвитку газовидобувної галузі. Захід відбувся у Полтаві в межах робочої поїздки Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана. 

Нинішній захід розпочинався хвилиною мовчання. У такий спосіб міністри разом із Прем’єром Володимиром Гройсманом вшанували пам’ять загиблих під час Революції гідності. Глава уряду наголосив, що влада відповідає перед кожним, хто віддав життя і здоров’я за те, щоб Україна стала на шлях демократичного європейського розвитку. 

Технічний прогрес, економічні та екологічні чинники спричиняють помітні зміни у світовій енергетиці. Загальний тренд — розвиток відновлюваної енергетики, в яку нині вкладають більше коштів, ніж у теплову та ядерну. В Україні, констатують експерти, прогрес у сфері відновлюваної електроенергетики спостерігається, щоправда, зі значним запізненням. Так, якщо у більшості західноєвропейських країн частка відновлюваної електроенергетики становить 20—25%, то в Україні вона в загальному виробництві електроенергії — лише 1%. У цьому відсотку більша частка сонячної енергетики, менша — вітрової. Водночас українці починають активніше використовувати потенціал сонця. Деякі приклади — в матеріалах наших кореспондентів. 

Природно, що з настанням холодів увага до енергетики зростає. Зокрема до електроенергетики, і навіть із випередженням, адже найкоротші дні настають раніше за найхолодніші. Тож аналізувати стан світової й вітчизняної електроенергетики доцільно саме тепер. 

Наприкінці липня під стінами Тернопільської міської ради з металевої бочки клубився чорний дим, довкруж витав, м’яко кажучи, своєрідний запах. Це громадські активісти палили торф — з протестною метою. Ще на початку минулого опалювального сезону міський голова Сергій Надал оголосив, що в обласному центрі природний газ поступово замінюватимуть альтернативним паливом, зокрема торфом. Знайшовся інвестор, готовий модернізувати в Тернополі сім котелень, облаштувати їх новим обладнанням для спалювання фрезерного торфу. Навіть збудував завод з переробки його на торф’яні крихти — сировину для котелень. 

Сонячні батареї чи цілі сонячні електростанції вже входять у наше життя, як раніше увійшли водогін чи автомобіль. Жителю міста Ватутіного на Черкащині, колишньому інженеру-геодезисту Борису Домницькому як першопрохіднику використання сонячних батарей у побуті довелося не лише приборкувати сонячну енергію, а й долати свої та чиновницькі сумніви, щоб домогтись успіху. 

Вельми цікавий факт для осмислення процесів, що відбуваються в енергетичній сфері провідних країн, оприлюднили ще три місяці тому кілька відомих українських інтернет-видань. Невеличкі інформації з ілюстраціями вражали змістом. Він, як на мене, заслуговує на те, щоб викласти його дослівно: «Три країни — Нідерланди, Данія та Німеччина — досягли угоди, яку буде підписано в Брюсселі 23 березня, про будівництво великого хабу вітрової енергетики в Північному морі. Про це йдеться у повідомленні данської компанії Energinet, яка бере участь у проекті. Новий штучний острів площею шість квадратних кілометрів створять на найбільшій піщаній мілині в Північному морі, яка називається Доггер-банка. Острів буде оточено вітряними фермами, він матиме злітно-посадкову смугу для повітряних суден і порт, вироблятиме електрику для 80 мільйонів європейців. Потужний хаб буде базою для передачі виробленої енергії вітру до Нідерландів, Данії, Німеччини, Великої Британії, Норвегії та Бельгії. 

Маючи доволі розвинену енергетичну систему, Україна досі не може похвалитися провідним становищем у когорті світових лідерів виробництва електроенергії. Серед головних стримувальних чинників, що гальмують входження країни у світовий енергоринок на правах одного із законодавців, — неоптимальна структура генеруючих потужностей, що зумовлює дефіцит і маневрових, і регулюючих джерел енергії. Якщо в енергооб’єднаннях розвинених країн з перевагою генерації ТЕС і АЕС у структурі потужностей ГЕС і ГАЕС становлять не менш як 15%, то в Україні цей показник не перевищує 9%, що спричиняє гострий дефіцит у покритті змінних складових добових графіків навантажень.