Днями Президент України підписав важливий закон «Про ринок електричної енергії». Цей документ, згідно з угодою про членство України в Енергетичному співтоваристві, повинен вирішити низку питань: гарантування незалежності повноважень Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП); дерегуляція цін на електроенергію та створення незалежних структур для передачі й розподілу електроенергії (розмежування видів економічної діяльності). 

То було захопливе, казкове дійство — «Класика для всіх при свічках» у напівтемряві зали для відвідувачів Будинку кіно. Неповторному, хвилюючому звучанню творів славетних  композиторів Йоганна Себастьяна Баха та Вольфганга Амадея Моцарта ще більшого таїнства надавали ледь помітні на сцені вогники індивідуального освітлення нот у виконавців — оркестру «Віртуози Києва», одних з найталановитіших представників української камерної музики. Не менш вражала чудова, справді віртуозна індивідуальна гра кожного майстра, адже все відбувалося… без диригента. Унікальна ситуація. Можливо, роль Дмитра Яблонського того вечора опосередковано взяв на себе Тарас Яропуд — перша скрипка, концертмейстер оркестру.

Подорожчання природного газу спонукало багатьох господарників відмовитися від традиційного палива й шукати йому альтернативну заміну. Зокрема дедалі частіше переходять на відходи деревини і дрова, що позначається на скороченні лісових насаджень, відновлення яких доволі тривале. Тож цілком очевидно, що потрібно шукати іншу дешеву енергетично цінну сировину. Яку саме і наскільки перспективний такий пошук?

У Сумському національному аграрному університеті мають відповіді на ці запитання і надбали відповідний досвід. Про це кореспондентові «УК» розповідає декан факультету агротехнологій та природокористування доктор біологічних наук Ігор КОВАЛЕНКО. 

Цього року завдяки фінансовим ін’єкціям з міського бюджету набагато привабливішими для харків’ян стануть кредити на енергозбереження у помешканнях. Як повідомив заступник директора департаменту економіки та комунального майна Харківської міськради Дмитро Гармаш, на це у скарбниці обласного центру передбачено 1,5 мільйона гривень, які буде спрямовано на відшкодування фізичним особам відсоткової ставки за «теплими» кредитами.  До 2020 року за програмою компенсації відсоткових ставок передбачено 7,5 мільйона гривень. 

З 2014 року область перебуває на енергетичному острові. Єдине джерело електроенергії — Луганська ТЕС — розташоване поблизу лінії розмежування. І повноцінної альтернативи йому немає. За даними департаменту регіонального розвитку, промисловості, інфраструктури та енергозбереження Луганської ОДА, в роботі єдина магістральна лінія ВЛ 220 кВ «Луганська ТЕС — Лисичанська», відремонтована у травні 2016 року. У разі відсутності генерації Луганської ТЕС мережі 110 кВ здатні забезпечити потужність до 105 МВт (40% потреби). Відповідно дефіцит потужності становитиме приблизно 165 МВт. За умови забезпечення Сєверодонецької ТЕЦ паливом (газ) існує можливість часткового покриття дефіциту потужності (до 50 МВт).

Останнім часом у світі точаться розмови про «зелену» економіку, яка повинна замінити так звану буру. У чому різниця між ними і які проблеми розв’язує такий перехід? У чому особливості «зеленої» енергетики як складової новітніх економічних змін? Яке місце в цих процесах посідає Україна? На ці та інші запитання кореспондента «УК» відповів завідувач кафедри економіки та бізнес-адміністрування Сумського державного університету Леонід МЕЛЬНИК. 

Черкащина належить до числа тих областей, які вважають енергодефіцитними. Тож збільшення енергетичної потужності регіону — стратегічне завдання. Як роз’яснюють фахівці, вже й нині подальше приєднання енергоємних споживачів до електричних мереж регіону або збільшення їхньої потужності практично неможливе без впровадження засобів автоматичного обмеження навантаження в аварійних ситуаціях. Особливо це стосується населених пунктів Уманської зони. Така ситуація значно звужує інвестиційні перспективи, адже нові виробництва потребують і нових енергетичних потужностей. 

Породні відвали колишньої шахти «Кремінна» являли собою сумне видовище, коли їх на аукціоні запропонували викупити у Мінпаливенерго, за яким була записана земля. Міська влада не була проти угоди, адже міністерство за землю під відвалами не сплачувало. А підприємець — вимушений переселенець з Кадіївки Володимир Жулинський не лише оформив оренду, а й запропонував бізнес-ідею, яка в майбутньому, можливо, виведе Кремінну в передовики з використання екологічно чистої енергії. Більше того, він обіцяє бути найбільшим платником податку на землю до міського бюджету. І до того ж підприємство, яке він планує тут створити, може позитивно позначитися на долях понад ста людей, у тому числі вимушених переселенців, які знайдуть тут довгоочікувану роботу.  

Нині, у час, коли зростання цін на імпортовані енергоресурси спричинило непосильні тарифи, кожна галузь господарювання намагається торувати свою стежку до енергетичної незалежності. Волинські лісівники ж наочно демонструють, що мають для цього необхідний ресурс.  

На виробництво одиниці валового продукту в Україні використовують енергії у 9—10 разів більше, ніж у Західній Європі, й навіть у півтора раза — ніж у Росії. Ці відомі, але від того не менш приголомшливі цифри назвав під час ІІ Українсько-німецького форуму «БЕА: біоенергетика, енергоефективність та агробізнес», який відбувся на Харківщині, голова правління Німецько-української промислової палати Александер Маркус.