На виробництво одиниці валового продукту в Україні використовують енергії у 9—10 разів більше, ніж у Західній Європі, й навіть у півтора раза — ніж у Росії. Ці відомі, але від того не менш приголомшливі цифри назвав під час ІІ Українсько-німецького форуму «БЕА: біоенергетика, енергоефективність та агробізнес», який відбувся на Харківщині, голова правління Німецько-української промислової палати Александер Маркус.
Німецькі рецепти заможності
Як підкреслив Генеральний консул ФРН в Донецьку Вольфганг Мьоссінгер, мета форуму — поінформувати регіональну та місцеву владу про інновації в галузі енергоефективності, передати досвід європейських експертів, створити умови для обговорення шляхів реалізації проектів і налагодити взаємно корисний спільний діалог. Він також розповів про підтримку в реалізації енергоефективних заходів, яку Німеччина надає Україні, й наголосив, що від цього залежить розвиток економіки. Вольфганг Мьоссінгер нагадав, що недавно Україна й Німеччина підписали угоду на 72 мільйони євро, які підуть на економічний та регіональний розвиток, енергоефективність і допомогу переселенцям. У межах проекту німецькі експерти надаватимуть технічну підтримку програмам енергоефективності на об’єктах соцсфери. А ще допоможуть українським місцевим громадам поліпшити показники енергоефективності в житловому та аграрному секторах.
У форумі, який відбувся за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини, взяли участь українські й німецькі експерти, представники міської влади й громадських організацій. Усього форум зібрав майже 300 учасників зі Східної й Центральної України, понад 100 з яких — представники органів місцевого самоврядування. Під час роботи дискусійних панелей учасники форуму ділилися досвідом, знайомилися з конкретними рішеннями і постачальниками.
Удвічі зменшили споживання газу
За підсумками минулого форуму, що відбувся в 2014 році, віддача від таких заходів позначається на багатьох галузях економіки. Скажімо, вже в 2015 році в житлово-комунальному секторі українці спожили на 57% газу менше, ніж у 2006-му. І ці показники, на думку експертів, можна поліпшити вдвічі, якщо провести термомодернізацію будівель, замінити котли і встановити індивідуальні теплопункти.
«На Харківщині всерйоз підходять до проблем енергоефективності. У нас три пріоритети: газозаміщення, створення міні-ТЕЦ і розвиток енергомашинобудування, — розповів заступник голови Харківської ОДА Євген Шахненко. — Наше завдання — переконати населення йти шляхом енергозаміщення. У нас є регіональні програми, зокрема щодо теплих кредитів. І депутатський корпус нас підтримує».
Він нагадав, що у 2015—2016 роках в області було реалізовано 140 проектів із газозаміщення в бюджетній сфері — школах, дитсадках, лікарнях. Це дало змогу скоротити споживання газу на 18%. Крім того, в регіоні вийшли на проектування міні-ТЕЦ у Куп’янську і Вовчанську.
Каталізатор місцевих ініціатив на регіональному рівні, за словами президента Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування, голови Харківської облради Сергія Чернова, — заснований у 2012 році облрадою конкурс міні-проектів «Разом в майбутнє». Його переможці отримують можливість реалізувати міні-проекти на засадах співфінансування, де обласний бюджет надає 50% необхідної суми, а інші органи місцевого самоврядування, громадські організації, спонсори забезпечують решту.
У цьому році спільно з Харківською обласною радою участь у реалізації міні-проектів беруть 200 органів місцевого самоврядування області — 17 районних, 12 міських, 25 селищних та 146 сільських рад; 337 ініціативних груп громадян, 40 громадських організацій, 12 ОСББ і майже 50 комерційних підприємств регіону. Пріоритетний напрям проектів — енергозбереження та енергоефективність.
За час проведення конкурсу «Разом в майбутнє» в ньому взяли участь громади з майже 3 тисячами міні-проектів, 780 з них було визнано переможцями і майже 500 реалізовано у сфері енергоефективності. Протягом двох-трьох років буде обрано кілька пілотних регіонів, де проводитимуть енергоаудит.
«Разом із німецьким фондом GIZ і ресурсним центром обласної асоціації органів місцевого самоврядування нам треба підготувати для кожної територіальної громади сучасних енергоменеджерів, — каже Сергій Чернов. — Саме вони зможуть готувати регіональні чи місцеві програми, відстежувати ситуацію й готувати проекти для отримання коштів міжнародної технічної допомоги».
Він відзначив провідну роль місцевого самоврядування у впровадженні заходів, спрямованих на підвищення енерго?ефективності, особливо на рівні громад. «Упевнений, що нам під силу змінити нашу ментальність, ставлення до питання енергозбереження. Адже зможемо домогтися істотних змін лише тоді, коли енергоефективність стане суспільним запитом», — підкреслив Сергій Чернов.
Із цим важко не погодитися. Бо й справді, досить вже нам нагадувати спраглого бедуїна, що схилився над джерелом, проте не в змозі донести до рота навіть ковток води, бо черпає її дірявим кухлем.
Ми в Google+