Про те, що наші будівлі, як і тепломережі, жахливо енергонеефективні, знають, мабуть, усі. І це одна з причин того, що за тепло за новими тарифами українцям, які не отримують субсидії, доведеться платити чимало. Утім, ситуація була б зовсім іншою, якби енергоресурси не розтринькували так, як це нині в нас: 9 мільярдів кубометрів блакитного палива становлять втрати в будинках, 2,4 мільярда кубометрів — у системах теплопостачання. Загалом це 11,4 мільярда кубометрів, які можна було б зекономити, і в виграші були б усі: і споживачі, які заплатили б набагато менше, і держава, яка не імпортувала б великі обсяги газу. Як кажуть, і тепло було б, і дешево. 

Справжнім подарунком до 20-річчя національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» стало розпорядження Кабінету Міністрів щодо зміни цільового призначення розташованих у Чорнобильській зоні земельних ділянок, ухвалене 5 жовтня (№721) на засіданні уряду. Цей документ дозволяє «Енергоатому» розпочати фактичне будівництво централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП).

Проект ЦСВЯП, реалізація якого має остаточно знищити залежність України від РФ із вивезення ядерного палива, «Енергоатом» розпочав ще у 2005 році, підписавши контракт із відомою американською компанією HoltecInternational. Але через потужний спротив п’ятої колони на різних ланках вертикалі влади реалізація проекту гальмувалася аж до сьогодні. 

Хабар завжди менший, аніж очікуваний з нього зиск. Три мільйони гривень для першого заступника голови державного підприємства «Західукргеологія» (НАК «Надра України» Держслужби геології та надр Міністерства екології й природних ресурсів) за сприяння у наданні спецдозволу на користування надрами мали б у підсумку принести хабародавцю значно більший капітал. Про затримання посадовця «на гарячому» оперативниками управління захисту економіки й слідства Нацполіції у Львівській області нещодавно повідомив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Тривають слідчо-оперативні заходи.

На чому сподівається «відігратися» підприємство, яке вирішило розпочати експлуатацію наф?тогазового родовища з кількамільйонного хабара? Приміром, на ухиленні від аукціону з отримання спецдозволу на право видобутку. Це заощаджує майбутнім надрокористувачам чималі кошти. Плюс емоційний бонус, що вдалося круто обійти усіх конкурентів. 

Український форум з енергоефективності «Фонд енергоефективності. Ключовий START-UP УКРАЇНИ» відбувся вчора на території НСК «Олімпійський». Він став своєрідною комунікаційною платформою для діалогу у сфері енергоефективності між владою, бізнесом, міжнародними партнерами, експертним середовищем, місцевим самоврядуванням і громадськістю.

Відкривав зібрання й презентував концепцію та мету Фонду енергоефективності віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко, який переконував, що ця структура — крок до європейських стандартів виробництва, постачання та споживання енергії в нашій країні. 

Національна потреба зменшити споживання природного газу і, зрештою, відмовитися від його імпорту має не лише політичний, а й економічний сенс. Так, директори вінницьких загальноосвітніх шкіл (в області вже 123 ЗОШ опалюють альтернативними джерелами енергії) запевняють, що використовувати тверді види палива, насамперед з місцевої біомаси, у 2—3 рази економічно вигідніше, ніж газ. При цьому забезпечується належний температурний режим у приміщеннях. Тож у підготовці матеріально-технічної бази освітніх закладів області до нового навчального року пріоритетом є впровадження енергоощадних технологій та дообладнання газових котелень котлами для альтернативних видів палива. 

Чергове засідання Національної ради реформ було цілковито присвячено актуальним нині питанням енергоефективності. Кардинальне зменшення залежності від російського газу, розширення його постачання з Європи, приведення тарифів до ринкового рівня — все це складові реформи, мета якої полягає у відчутному зменшенні рахунків домогосподарств. Відбутися це має саме завдяки енергоощадності та ефективному використанню енергоносіїв.  

Говорячи про певні здобутки Харківської області в енергоефективності та енергоощадності, варто акцентувати, що різновекторний підхід до розв’язання цієї проблеми дав змогу регіону знайти і внутрішні резерви, і значні закордонні інвестиції. 

У столиці стартував II Форум енергоефективного партнерства «Енергосервіс: інвестиції в енергоефективність бюджетної сфери та переваги для житлових будівель». Організатор заходу Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження запросило до участі в дискусіях представників Світового банку, міжнародних організацій, котрі готові вкладати кошти у відповідні українські проекти.

Думки щодо перспектив цієї реформи висловлювали представники вітчизняного та німецького уряду. А відкривав його Прем’єр-міністр Володимир Гройсман тезами про одне з головних завдань влади, громадського середовища та суспільства. Воно полягає у сприянні досягненню повної енергонезалежності України. Прем’єр вважає, що ресурсів країн вистачить, а управлінцям — можливостей. Формула успіху криється у трьох тезах: стати абсолютно енергонезалежними, розвивати альтернативну енергетику, заміщувати традиційні джерела енергії. Коли це буде здійснено? У середньостроковій перспективі. 

Як інтегрувати теплову енергетику України в нову модель енергоринку, запровадження якої планують після ухвалення парламентом відповідного законопроекту? Відповідь із конкретними пропозиціями для нового уряду шукали керівники енергетичних підприємств на форумі, організованому громадською спілкою «Всеукраїнська Енергетична Асамблея» (ВЕА) на підприємствах Харківщини та Донбасу.

Мета форуму — мобілізувати енергетиків для пошуку виходу з лабіринту фінансово-технічних проблем перед запровадженням нових правил енергоринку. Про катастрофічний масштаб проблеми свідчить заборгованість ДП «Енергоринок» перед усіма генеруючими компаніями, що становить 28 мільярдів гривень, з яких реальні активи — лише 5 мільярдів. 

«Нині Україна фактично в 10—11 разів споживає більше енергії, ніж у середньому Європа. Не лише тому, що трубопроводи старі й протікають, а й тому, що кілька осіб можуть фактично забирати певні обсяги газу, щоб їхні компанії, заводи працювали на належному рівні. І тут ідеться про шахрайство, панове, про справжнє шахрайство». Ця відверта заява Йоганнеса Гана, комісара ЄС з питань європейської політики сусідства та переговорів з розширення, яку він зробив у Києві торік у квітні на Міжнародній конференції на підтримку України, спричинила, пам’ятаю, великий резонанс у ЗМІ.

Відомий європейський політик закликав офіційний Київ не лише узгодити стан енергоефективності в країні зі стандартами Євросоюзу, а й зменшити апетити українських олігархів-монополістів на ринку газу та теплової генерації. І ухвалення вже восени Верховною Радою Закону «Про ринок природного газу» було своєрідною реакцією на заклики ЄС щодо прискорення реформ та виконання зобов’язань, які випливають з угоди про заснування Енергетичного співтовариства. У лютому 2010 року Україна приєдналася до нього.