Національна потреба зменшити споживання природного газу і, зрештою, відмовитися від його імпорту має не лише політичний, а й економічний сенс. Так, директори вінницьких загальноосвітніх шкіл (в області вже 123 ЗОШ опалюють альтернативними джерелами енергії) запевняють, що використовувати тверді види палива, насамперед з місцевої біомаси, у 2—3 рази економічно вигідніше, ніж газ. При цьому забезпечується належний температурний режим у приміщеннях. Тож у підготовці матеріально-технічної бази освітніх закладів області до нового навчального року пріоритетом є впровадження енергоощадних технологій та дообладнання газових котелень котлами для альтернативних видів палива.
Дрова ближче, ніж газ
Торік Ситковецьку спеціальну загальноосвітню школу-інтернат, яку опалювали газом, перевели на місцеві види палива. «Якщо раніше (залежно від погоди) ми використовували в місяць 18—30 тисяч кубометрів газу, то, відколи перейшли на дрова, пелети і тирсу, затрати на опалення зменшилися приблизно у 2,5 раза, а в приміщенні тепло. Проблем із постачанням деревини немає: державне лісогосподарське підприємство доставляє її своїм транспортом згідно з укладеним договором», — розповів директор цього навчального закладу Михайло Гуцаленко.
В області багато зробили для енергоощадності у 21 школі-інтернаті. Лише протягом двох останніх років для встановлення котлів з альтернативними видами палива сюди спрямували понад 4,5 мільйона гривень. Це немало, і зроблене вже економить бюджетні ресурси. Наприклад, якщо раніше 6 шкіл-інтернатів споживали 663 тисячі кубічних метрів газу за рік на суму понад 5,3 мільйона гривень, то після переведення їх на інші види палива (дрова, пелети, вугілля тощо) витрати на опалення становлять приблизно 2,3 мільйона гривень, що у 2,3 раза менше. «Переведення котелень на альтернативні види палива у школах-інтернатах завершено. Найбільший обсяг робіт виконали у загальноосвітніх школах, де у 123 котельнях поряд з газовими котлами, які законсервували, встановили котли на твердому паливі. Завдяки цьому витрати на опалення зменшилися у 2—3 рази», — зазначив заступник директора департаменту освіти і науки облдержадміністрації Валерій Бачинський.
Денних ЗОШ (без шкіл-інтернатів) на Вінниччині 859 — це найбільша їхня мережа в країні. Із 675 шкільних котелень ще 220 працюють на газі, що немало. Щоб і їх перевести на альтернативне паливо, треба великі гроші, тому це непросто. Попри державну програму з енергоощадності, в основному роботи виконують коштом обласного і районних бюджетів залежно від підпорядкування закладів. Місцеву владу віднаходити резерви спонукає не лише потреба виконувати урядове завдання щодо зменшення споживання блакитного палива, а й те, що за децентралізації заощаджувати стало економічно вигідно. Тож і цього року в області планують перевести на альтернативні види палива 49 шкіл, на що потрібно майже 33 мільйони гривень. Як запевнила директор центру матеріально-технічного та інформаційного забезпечення закладів освіти області Лідія Мазур, роботи проводять згідно з графіком, тож у першому кварталі цього року в 13 шкільних газових котельнях встановили сучасні твердопаливні котли, які працюють на різних видах палива.
Училище гріє своя солома
Комаргородське вище професійне училище для забезпечення теплом приміщень використовує солому зі свого поля. «Минулого літа ми заготовили 12 тисяч тюків соломи вагою 12 кілограмів кожний, а також придбали 230 тонн вугілля — цього нам вистачило на опалювальний сезон. У приміщеннях тепло, до того ж завдяки соломі отримали значну економію коштів», — сказав директор училища Михайло Ковальчук. Аналогічно робить і Мазурівський центр аграрної освіти, який має тюкувальну машину та переобладнав твердопаливний котел так, що можна використовувати і вугілля, і солому.
У Гніванському училищі поєднують різні види палива: гуртожитки опалюють газом, навчальні майстерні — електроенергією, а в майстернях з ремонту техніки — пічне опалення. У найближчих планах департаменту освіти і науки облдержадміністрації перевести на електроопалення гуртожитки училища в райцентрі Теплик. Річ у тім, що в типовому училищі велика опалювальна площа (20—30 тисяч квадратних метрів), тому для обігріву приміщень лише одним енергоносієм, наприклад вугіллям, його потрібно чимало. Тому й комбінують.
Валерій Бачинський зауважив, що електроенергію за нічним тарифом економічно вигідніше використовувати, ніж газ. Однак є складність: обленерго бере немалі кошти за підключення до додаткової потужності. «Тому електроопалення ми зробили в тих училищах, де є трансформатор, тобто за підключення гроші не платили», — пояснив він.
Загалом профтехучилища, а їх в області 31, зменшили споживання природного газу на 30%, і тепер частина з них обходиться без нього. Але зупинятися на цьому не варто. «У профтехосвіті склалася не зовсім хороша ситуація щодо фінансування, тому що державну субвенцію не дали, і ПТУ фінансують з обласного бюджету та міст обласного значення. Втім, в обласних закладах ми продовжуємо роботи, і на цей рік з обласного бюджету спрямовано 1,2 мільйона гривень на завершення переобладнання котелень у п’яти училищах», — зазначив Валерій Бачинський.
Підхід комплексний
В обласній програмі з енергоощадності окремим рядком передбачено кошти на проведення відповідних заходів у закладах освіти. Аналогічно побудовано програми в кожному районі. Контроль за використанням цих коштів та виконанням робіт за графіком постійний, а підхід до енергоощадності комплексний. «Якщо новий котел поставити на стару опалювальну систему, то ефективності може й не бути. Звісно, на все коштів не вистачає, але працюємо послідовно і виходимо з того, що платити треба за спожите, — у всіх закладах є лічильники тепла, електроенергії та газу», — зазначив Валерій Бачинський.
Тож увагу приділяють не лише дообладнанню газових котелень котлами на альтернативних видах палива, зокрема: встановленню регуляторів споживання тепла, ремонту та утепленню будівель, дообладнанню систем опалення та реконструкції тепломереж, виведенню котелень з підвальних приміщень тощо. Так, протягом останніх років замінено вікна на енергоощадні у загальноосвітніх школах на 70%, інтернатних закладах на — 80, училищах — на 65, вишах — на 90%. Заощаджує бюджетні кошти й те, що замість старих насосів, які забезпечують циркуляцію води в опалювальній системі та споживають за годину 30 кВт електроенергії, ставлять італійські, утричі економніші. Також вимога — наявність генератора, який у разі знеструмлення запускає насоси, і тепло з котельні ще певний час подається у приміщення. Один із прикладів ощадливості — коледж у місті Барі (фінансують з обласного бюджету), де утеплили приміщення та встановили сонячні батареї, які використовують підігрівають воду для потреб їдальні.
ДОВІДКА «УК»
Із 859 загальноосвітніх шкіл Вінниччини у 60 використовують централізоване опалення та у 124 пічне. Решта отримують тепло з власних котелень, яких 675, з яких: 220 працюють на газі, 414 — на твердому паливі, 18 — на соломі, 23 — електричні. Цього року передбачено перевести на альтернативні види палива ще 49 газових котелень.
Заплановано: утеплити фасади в 14 навчальних закладах, реконструювати дахи — в 19, замінити вікна на енергоощадні — у 101 ЗОШ, вивести 9 котелень із підвальних приміщень, реконструювати 32 системи опалення, замінити технологічне обладнання у 30 закладах.
Ми в Google+