Для завершення будівництва нового «Укриття» Чорнобильської АЕС, який насунуть на вже наявний саркофаг, додатково знадобиться щонайменше 500 мільйонів євро. Міжнародні експерти завершують розрахунки і найближчим часом назвуть точнішу суму. 
Про це нещодавно повідомив начальник управління ядерної безпеки Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Вінс Новак. За його інформацією, для завершення будівництва нового безпечного конфайнмента (НБК) над четвертим блоком ЧАЕС країни-донори вже внесли до фонду «Укриття» 1,54 мільярда євро. Нині, за словами експерта, детально аналізують, скільки саме потрібно додаткових коштів. Заявлені раніше терміни виявилися нереалістичними, завершити роботу тепер планують 2017 року.

Кабмін повернув 30-процентний норматив дивідендів для підприємств із держчасткою, який збільшив 1 квітня цього року до 50%. Це базовий норматив відрахування частини прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності в 2013 році і стосується підприємств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави. Таке рішення закріплено в урядовій постанові від 30 квітня. 

Оскільки з 22 квітня Європейський Союз скасував митні збори на вітчизняні товари, то перед нашими виробниками постало завдання якнайефективніше використати цілу низку вигідних торговельних преференцій, які надає Україні Старий світ. Чи готові наші господарюючі суб’єкти скористатися вигідними пропозиціями, які перешкоди стоять на їхньому шляху до одного з найбільших ринків світу, і чим спроможна допомогти виробничникам держава? На ці та інші запитання шукали відповіді за «круглим столом». 

Американські науковці з’ясували, що, маючи медичну страховку, людина може вдвічі менше перебувати на лікарняному завдяки ефективнішому і своєчасному лікуванню. Тоді працівник зазвичай не затягує з походом до лікаря. Крім того, його контролюють лікарня і страхова компанія (СК). Для українських реалій, за підрахунками страховиків, зменшення кількості лікарняних удвічі могло б привести до зростання ВВП на 20—30 мільярдів гривень щорічно.  

За квітень бюджет перевиконано — зібрано 16,7 мільярда гривень податків. На цьому наголосив перший заступник міністра доходів і зборів Ігор Білоус під час традиційного щомісячного спільного звіту керівників Міндоходів. За його словами, попри складну ситуацію, особливо на сході країни, бізнес вчасно перераховував платежі.
Але попередив, що в травні з цим можуть виникнути проблеми, зважаючи на мотивацію бізнесу, падіння на 5% обсягів промислового виробництва.

Логічно і дуже правильно в наш скрутний час намагатися хоч як-небудь заспокоювати пересічних громадян, знаходячи яскраві економічні показники та аналітичні дані. Адже українці повинні знати, що чекає країну в аспектах курсоутворення, депозитно-кредитної політики, чи взагалі спроможні банківські установи повноцінно працювати та чи вдарять погашення за зовнішніми зобов’язаннями України по їхніх кишенях. 
Сповнений оптимізму Нацбанк. Як зазначає директор генерального департаменту грошово-кредитної політики НБУ Олена Щербакова, регулятор сам дійшов висновку, що курс гривні повинен «піти у вільне плавання». «Ми надали цю можливість, щоб ринок сам визначився з цим. Проте ті пошуки було ускладнено непростою політичною ситуацією в країні. Тепер все стає на свої місця. Ми підняли розмір облікової ставки, посилили засоби валютного контролю. Усе це безумовно позитивно вплинуло на процеси курсоутворення», — додає вона.

Нещодавно непомітно для загалу, але цілком знаково відбулася подія — Верховний суд України (ВСУ) звернув свою увагу на пересічну людину.

Так, розглядаючи звичайну справу одного з українських банків (рішення ВСУ у справі №6-160цс13) щодо спірних питань припинення  поруки кредитоотримувача фінустанови (у кожного позичальника є його поручитель), суд дав таке тлумачення: «Згідно із частиною першою статті 559 Цивільного кодексу (ЦК) України підставою для припинення поруки є сукупність двох умов, а саме: внесення без згоди поручителя змін до основного зобов’язання та збільшення обсягу відповідальності поручителя внаслідок таких змін». 

В Україні державним контролерам завжди роботи не бракувало, а нині, коли бюджет ущент розграбовано, й поготів. За таких умов новий уряд вимушений був ухвалити постанову №65 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету». Документ стосується всіх державних структур, вимагаючи від них ощадливості. Є чим зайнятися й працівникам Держфінінспекції, 90% яких нині задіяні у перевірках щодо достовірності кредиторської заборгованості з оплати товарів, робіт і послуг у розпорядників та одержувачів коштів державного та місцевих бюджетів.  

В  Україні діє обов’язковий пенсійний збір під час операцій з купівлі валюти у безготівковій та в готівковій формах за ставкою 0,5 відсотка від об’єкта оподаткування. Про це йдеться в Законі «Про запобігання фінансової катастрофи і створення передумов для подальшого економічного зростання України», який набув чинності 1 квітня цього року. 

Нещодавно низка банкірів та експертів звернулися із закликом обмежити дохідність валютних та гривневих депозитів. Звісно, що він скеровувався до керівництва Нацбанку, який може вирішувати це як головний фінансовий регулятор або принаймні впливати на такий процес. Але, як повідомили «УК» у прес-службі регулятора, жодних заяв щодо цього від НБУ поки що не надходило.

А з банкірами і справді можна цілком погодитися, адже  різке підвищення відсотків за вкладами, приміром аж до 28% річних у гривнях та 12% у доларах, є ненормальним процесом, який руйнує фінансово-банківську систему країни.