Напевне, найпомітнішою економічною темою цього тижня була дуже непроста ситуація в одній з великих фінансових установ України — Брокбізнесбанку. 
Так, наприкінці першої — на початку другої декади лютого його керівництво заявило, що установа повністю переходить на обслуговування міжнародною платіжною системою MasterCard Worldwide і таким чином відмовляється від іншої відомої — Visa International. Звісно, це було дивиною і для експертів, і для пересічних клієнтів банку, які мали зарплатні, пенсійні й інші картки у Брокбізнесбанку. Перший заступник голови правління установи Петро Пекур повідомив, що повний перехід на продукти MasterCard дасть можливість активно брати участь в інноваційних проектах платіжної системи і впроваджувати нові високотехнологічні продукти й послуги. 

Наразі для внесення до Верховної Ради доопрацьовується проект закону України щодо системи гарантування інвестицій фізичних осіб на фондовому ринку. Він був схвалений на засіданні Кабміну в середині січня цього року і викликав жваву дискусію у фондовиків щодо його доцільності.

Розробник документа — Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) — пояснює його появу потребою доповнити існуючу законодавчу базу нормами щодо схем компенсації для інвесторів.  

Рішення Національного банку України (НБУ)  щодо зміни офіційного курсу, згідно з яким американська валюта подорожчала на 8,95% (або на 71,5 копійки) до 8,7080 гривні за долар,  стало  сюрпризом навіть для банкірів. За іронією долі, мій син-студент, напередодні «революційної» зміни блукаючи в Інтернеті, покритикував «застарілий» курс на сайті Нацбанку за те, що він істотно відрізнявся від позначок міжбанківського валютного ринку.
Курс гривні до долара за січень цього року просів на 5,5%, тоді як за 2013-й нацвалюта подешевшала всього на 2%. Останні два тижні  валютний ринок штормило, гривня дешевшала на очах до 9 гривень за долар, а люди панікували і перебували у розгубленості щодо подальшої вартості долара. У  четвер міжбанк закрився на позначці 8,88 грн/дол. Учора НБУ також повідомив, що його золотовалютні резерви на 1 лютого цього року становили 17,805 мільярда доларів, що на 12,8% менше аналогічного показника на 1 січня цього року.

У  середу 5 лютого котирування на міжбанківському валютному ринку на момент закриття торгів досягло позначки 8,95—9,05 гривні за долар (у вівторок вони завершилися на позначці 8,85—8,87). Національний банк України в цей день заявив про готовність продавати валюту за курсом 8,7 гривні за долар, тоді як на день раніше він продавав її за курсом 8,6. Після кількох років стабільності з початку цього року курс гривні на міжбанківському та готівковому ринку впав приблизно на 7 відсотків, попри спроби НБУ утримати його інтервенціями від настільки істотного зниження.

За січень-вересень минулого року в структурі торгів цінними паперами на біржовому ринку частка операцій з облігаціями (облігації підприємств, державних та місцевих позик) зросла з 80,18% до 83,85%. Згідно з даними українського рейтингового агентства «Рюрик», переважно вона збільшилася завдяки активізації торгівлі державними бондами. 

Муніципальними бондами майже не торгували через нездатність органів місцевого самоврядування розрахуватися за попередніми облігаційними випусками. Суттєво впливає на обсяги та структуру операцій з цінними паперами стратегія залучення коштів населення та приватних інвесторів до держбюджету з метою покриття його дефіциту, а також виплати за зобов’язаннями минулих років, в тому числі шляхом емісії державних облігацій. 

Є такі люди, що не довіряють свої кошти ані депозитним рахункам, ані зберіганню вдома під матрацом і «ховають» їх у так звані банківські скриньки. Хоча вони і розміщені у фінансових установах, проте на відміну від тих же вкладів забирати коштовності, гроші та інші цінності, які користувачі кладуть туди на зберігання, можна будь-коли. І треба зазначити, що такі скриньки мають неабиякий попит у населення, попри те, що на відміну від депозитів, де вкладники отримують за довірені банкам гроші відсотки, власники таких схронів, навпаки, сплачують фінустановам кошти за їх використання.  

За даними Національного банку України, 28 січня цього року обсяг торгів валютою на міжбанківському ринку досяг найвищого обороту в своїй історії — 5,1 мільярда в доларовому еквіваленті (з них доларів — 4,7 мільярда). Тенденція зростання оборотів на ринку накреслилася наприкінці листопада, коли уряд оголосив про відмову від підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Станом на 29 січня курс гривні до долара на готівковому ринку становив 8,5 (купівля), 8,4 (продаж). 
«Напружена ситуація на валютному ринку спричинена  очікуваннями того, як поставиться до  відставки Прем’єр-міністра України Миколи Азарова Росія і чи не відмінить другий транш кредиту обсягом $ 2 мільярди. Але коли Президент Росії Володимир Путін заявив, що домовленості РФ з Україною не переглядатимуться, курс гривні щодо долара 28 січня на міжбанківському ринку пішов униз», — сказав «УК» головний аналітик рейтингового агентства (РА) «Експерт-Рейтинг» Віталій  Шапран.  

— Нині ми повинні мінімізувати соціальні ризики, забезпечити стабільну роботу соцсфери та захистити вразливих громадян. А саме — мають вчасно виплачуватися всі види пенсій, державних допомог, надаватися соцпослуги. Розумію, що працювати у нинішніх умовах непросто. Але слід мобілізувати всі наявні ресурси. І кожен, хто потребує підтримки держави, має бути впевнений, що обов’язково вчасно та в повному обсязі її отримає.

Як відомо, іноземна валюта завжди дуже жваво реагує на будь-які політичні та форс-мажорні обставини, які складаються в країні. Не став винятком і наш неспокійний час — після нового року курс долара до української гривні почав постійно зростати.

Так, якщо в банках та обмінних пунктах України ще 29 грудня 2013 року долар продавали в середньому за 8,27 гривні (купували за 8,20), то вже 23 січня 2014-го курсові показники купівлі/продажу американської валюти мали такий вигляд: 8,37 та 8,44 гривні відповідно.

Курс української гривні щодо американського долара, який закладено у розрахунках показників державного бюджету України на 2014 рік, становить 8—8,5. 

П’ять років тому звістка про вигідний  контракт вітчизняних виробників бронетехніки, зосереджених у Харкові, стала однією з топ-новин багатьох ЗМІ. Пригадується, тоді розповідали  про успішно виконаний заводом імені Малишева попередній «пакистанський» контракт і пророкували таку  долю  «іракському». Це найбільша угода про зброю в історії незалежної України. Окрім 420 БТРів, наша країна зобов’язалася поставити танки і літаки Ан-32 на загальну суму 2,4 мільярда доларів.
Тому не залишилися поза увагою відправлення до Багдада першої, а потім і другої  партії бронемашин та іншої спецтехніки. А ось третя зчинила у пресі  галас. І все тому, що 42 бронетранспортери повернулися з Іраку на Батьківщину, так і не ставши колесами на іракську землю.