Газета Кабінету Міністрів України17 листопада 2026
17 листопада 2026

Фінанси

Бізнес мріє про дешеві кредити

Ставка кредитних ресурсів у комерційній банківській системі не повинна перевищувати 15%, вважає президент Українського союзу промисловців та підприємців (УСПП) Анатолій Кінах. Аргументує думку тим, що нинішня облікова ставка Нацбанку становить 7,5%, а дефляція за підсумками минулого року — 0,2%. Тож навіть за умови інфляції на рівні 8% це цілком прийнятна вартість кредитів. Натомість наприкінці минулого року вона сягала рекордних 30%. Це занадто дорого для промисловців і підприємців, кредити треба здешевити, констатував  Анатолій Кінах. Тоді пожвавиться й бізнес-діяльність, що позитивно позначиться на розбудові внутрішнього ринку та розширенні експорту, як це передбачено проектом державної програми активізації економіки на 2013—2014 роки.  

Його звати Бонд

На початку лютого Україна додатково розмістила єврооблігації на $1 мільярд (випущені у листопаді 2012-го). Організаторами розміщення виступили JP Morgan і VTB Capital. Термін погашення паперів — листопад 2022 року. Дохідність нового траншу становить 7,625%, хоч раніше вона передбачалася  на рівні  7,75% річних. Цей випуск євробондів став першим вдалим кроком Мінфіну в цьогорічному залученні зовнішнього фінансування бюджету. «Глобально макроекономіка трохи поліпшилась, тож можна очікувати нових спроб Мінфіну вийти на ринок найближчими місяцями», — прогнозує  директор департаменту інвестиційно-банківських послуг ІК «Альтана Капітал» Павло Мишустін. 

Борги сплачують не слабкі

Країни-учасниці Євросоюзу позичають ко­шти  на зовнішньому ринку саме під векселі. Як  показує світова практика, за своєю специфікою цей інструмент найбільш корисний для економіки в кризових умовах. Він заміняє банківське короткострокове кредитування комерційним, збільшує обсяг обігових коштів, «розшиває» неплатежі і знижує рівень дебіторсько-кредиторської заборгованості між суб’єктами господарювання. А міжнародне вексельне право (до якого Україна приєдналася в 1999 році) максимально захищає його учасників, що забезпечує довіру до цього інструменту в світі. 

Вадим МОСІЙЧУК: «Нині інвестори схильні більше ризикувати»

За результатами 2012 року друге і третє місця в ренкінгу інвестиційних фондів України за обсягом залучених коштів посіли два публічні фонди компанії з управління активами (КУА) «Райффайзен Аваль». Такі дані оприлюднив інвестиційний портал «Investfunds» (група Cbonds). Гендиректор КУА «Райффайзен Аваль» Вадим Мосійчук переконаний, що віра представників інвестбізнесу в продукт, які вони продають інвесторам, чи не найголовніше. Це та інші питання, які хвилюють нині учасників фондового ринку, і стали темою нашої розмови.  

Петро АНДРЄЄВ: «Торік удалось відшкодувати і поновити втрати ресурсів держави на 1,9 млрд гривень»

Кажуть, в одну річку двічі не входять. Голова Держфінінспекції України Петро Андрєєв ламає стереотипи. У 2006—2007 роках він вже обіймав посаду очільника ГоловКРУ, на яку повернувся у 2010-му. З жовтня 2011-го він керівник Держфінінспекції України (реорганізованої державної контрольно-ревізійної служби). Про роботу державних фінансових інспекторів, про труднощі, з якими вони стикаються, та резонансні справи наша розмова з її очільником напередодні 20-річчя контролюючого органу.

Набридла машина? Змінюйте хоч щороку

«Одна з найбільших відмінностей між клієнтом лізингової компанії за кордоном і в нас — як кожен з них сприймає машину. Якщо в Європі  користувачеві автомобіля не так важливо бути власником і його орендують, то в Україні все навпаки: люди надають перевагу його купівлі», — розповідає гендиректор компанії «Порше лізинг Україна» Йозеф Граф, який сам їздить на автівці у лізингу, що дає змогу змінювати її щороку. Такий фінансовий інструмент, як лізинг, наймолодший на території нашої країни. «Закон про лізинг» з’явився у нас 1997-го, тоді як інші фінансові послуги діяли не менш як 20—50 років. 

Не варто «купуватися» на високі відсотки

Минулий рік банківська система України пережила з труднощами, хоч і не з такими великими, як у перші кризові  роки (2009—2010 рр.). Торік перед фінустановами постали серйозні загрози щодо залучення ресурсів і втримання на потрібному рівні ліквідності. Це було непросто. Тому банки «віднайшли» дуже привабливий і для себе, і для клієнтів метод — різко збільшувати відсоткові ставки за депозитами, які в деяких установах зросли практично до 31% річних. Про це «УК» писав наприкінці року.  Як це позначається на пересічних громадянах, які «клюють» на такий «покращений сир»? І яка ситуація зі станом банків на початку 2013 року?  

Що ховається за «стриманим зростанням»?

Здавалося, тривожна тенденція — торішнє зменшення обсягів виробництва промислової продукції на Черкащині — настільки схвилює учасників сесії облради, що вони принаймні назвуть реальні причини такої ситуації. Однак почути довелося здебільшого констатацію фактів. Зменшення промислового виробництва, — читаємо в матеріалах сесії, — відбулося в основному через спад у машинобудівній галузі — на 12,9%, хімічній — на 6,6% і харчовій — на 4,4%.  Причина спаду у машинобудуванні — зменшення випуску автомобілів на ДП «Автоскладальний завод № 2» ПАТ «Автомобільна компанія «Богдан Моторс» через введення Росією утилізаційного збору з автомобілів, що імпортуються, та зменшення попиту на них на внутрішньому ринку. 

Затишшя перед грозою?

Для фінансової системи України 2012 рік був одним із найважчих за останній час. Посилення регуляторної політики з боку Національного банку, валютні коливання, охолодження економіки через світову рецесію — всі ці виклики банкіри, втім, подолали гідно. Втративши в цілому лише кількох гравців. Прогнози щодо року нинішнього у представників влади та опозиційно налаштованих експертів різняться кардинально.

Олексій ГАЧКІВСЬКИЙ: «Аудит — задоволення дороге й відповідальне, тож не може коштувати дешево»

Узимку Олексій Гачківський змінює свій Harley-Davidson на легковик. А влітку, щоб швидше добиратися з власного офіса до Аудиторської палати України (в ній він працює на громадських засадах), надає перевагу байку, якому не страшні столичні затори. На ньому він у 2007 році перетнув Австралію, а в 2008-му — Америку. Останні роки нові далекі подорожі на байку не планував, занурившись у сферу аудиторської діяльності. Ми розмовляємо з ним в офісному кафе для персоналу на п’ятому поверсі, оформленому в байкерському стилі, куди він легко піднімається з другого поверху — офіса для клієнтів з класичним британським ремонтом і картинами Подолу, в який давно закоханий. «Мої співробітники іноді обурюються, що немає ліфта, зате ми постійно рухаємося», — зізнається він за чашкою чаю. Про те, куди рухатиметься Аудиторська палата України і які перепони долає вона на своєму шляху, кореспондентові «УК» розповідає заступник голови Аудиторської палати України ??Олексій ГАЧКІВСЬКИЙ.  

Хоч купуй, хоч продавай — документи надавай

Із 1 січня 2013 року набере чинності законодавча норма (зміни до постанови Нацбанку №502 від 12. 12. 2002 року), за якою фізособи мають пред’являти внутрішній український паспорт під час купівлі й продажу валюти. Про це нещодавно повідомив директор департаменту з управління валютним резервом і здійснення операцій на відкритому ринку Нацбанку Олександр Дубихвіст. Це значно знизить попит населення на інвалюту, переконаний він (її «вигрібають» з ринку пересічні українці, намагаючись відкласти на «чорний» день. — Авт.). Крім того, це чи не найголовніший метод боротьби з тінізацією ринку обміну валют. До нього останнім часом долучився й інший — можливе введення збору з продажу валюти. Однак усе по порядку. Фактично нову «новорічну» норму щодо паспортизації обміну валют як українці, так і закордонні гості нашої країни вже виконували протягом певного часу (з жовтня 2011 року).   

Страхування життя може стати невигідним

Українська асоціація інвестиційного бізнесу 10 грудня звернулася до Президента Віктора Януковича з проханням не підписувати деяких змін до Податкового кодексу та вжити заходів для недопущення руйнації фондового ринку та погіршення стану багатьох сегментів фінансового ринку і реального сектору економіки. Йдеться про застосування права вето до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого вдосконалення адміністрування податків і зборів», прийнятого парламентом 6 грудня нинішнього року. Як наголошується в листі, цим документом замість змін до адміністрування податків вводиться новий податок — акцизний — на операції з відчуження цінних паперів (далі — ЦП) і деривативами та коригується існуючий режим їх оподаткування.  По суті, законом вводиться подвійне оподаткування операцій з ЦП: діятиме особливий податок на їхнє відчуження і податок на прибуток за такими операціями. Це призведе до невиправданого зростання фіскального навантаження. І замість очікуваної детінізації цієї діяльності та наповнення держбюджету матимемо протилежні наслідки, а саме знищення ринку корпоративних ЦП, оскільки сумлінні платники податків інвестори автоматично втрачають ліквідність своїх інвестицій.