Уже третій тиждень поспіль жителі міста Новий Буг і селища Казанка Миколаївської області блокують трасу Миколаїв — Дніпропетровськ, пропускаючи лише легкові авто. Кажуть, що дорогу, яку востаннє по-людськи ремонтували 33 роки тому, розбили вантажівки, які везуть товари до Миколаївського порту. Активісти переконують: деякі ями такі глибокі, що можна в них лягти й тебе не буде видно. Тож вимога капітально відремонтувати трасу державного значення не є чимось екзотичним. І місцева, і центральна влада з проблемою ознайомлені. Зокрема 2 березня Миколаївська облдержадміністрація заборонила перевозити шляхом вантажі понад 20 тонн, а наступного дня уряд ухвалив рішення надати 50 мільйонів гривень на ремонт. Звісно, цих коштів могло б вистачити хіба на ямковий — один з найнепрозоріших механізмів використання бюджетних ресурсів. Тож активісти наполягають: не знімуть блокування, доки не доб’ються кардинального рішення. 

Сьогодні війна триває не лише на військовому фронті, але й на інформаційному полі. Важливо відзначити, що Російська Федерація розв’язала проти України так звану «гібридну війну» передусім і для формування єдиного й повністю контрольованого інформаційного простору.

Завдання ж нашої держави полягає насамперед у створенні якісного вітчизняного інформаційного продукту для протидії агресивній російській пропаганді. Для цього передусім має бути посилена реалізація національної інформаційної політики на окупованих російськими військами територіях, створення ефективного телеканалу іномовлення в Україні для формування проукраїнських настроїв за кордоном тощо. 

Найкращий шлях для України та ЄС — синхронізувати український електроенергетичний сектор із європейським. Таку думку висловив під час зустрічі з віце-президентом Європейської комісії з питань Енергетичного союзу Марошем Шефчовичем Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Передусім глава уряду нагадав про ідеї створення так званих контрольних точок між українським і європейським електроенергетичними секторами. Мовляв, це стара російська ідея, яку він категорично не підтримує. 

Реформа Укрзалізниці, що здійснюється відповідно до Державної цільової програми реформування залізничного транспорту і розрахована на 2010-2019 роки, в останній час набуває нового етапу розвитку після минулорічного створення Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».

В очікуванні майбутніх перетворень від корпоратизації галузі залізничного транспорту, які мають створити нові якісні умови передусім для перевезень, пасажири залізничних потягів нині скаржаться не лише на низький рівень послуг, а й на роботу структури взагалі. Вони переконані, що менеджмент нинішньої Укрзалізниці працює не на задоволення потреб і попиту пасажирів, а на власну фінансову вигоду. Зокрема, наводять приклади скасування низки нічних та «зручних» потягів, в обмін на появу нових швидкісних потягів Hyundai, квитки на які перевищили усі очікування українського пересічного пасажира. 

Захист споживчих прав населення забезпечує Закон «Про захист прав споживачів». Саме він передусім регулює відносини між споживачами товарів (робіт, послуг) та виробниками, виконавцями, продавцями різних форм власності. Закон встановлює і права споживачів, які перебувають на території України (не лише громадяни України, а й інших країн), під час придбання, замовлення чи використання товарів (робіт, послуг). Серед них: захист прав споживачів державою; отримання продукції та обслуговування належної якості; право на безпеку продукції; відшкодування збитків, завданих продукцією неналежної якості; звернення до суду та інших уповноважених органів державної влади за захистом порушених прав тощо.

Тож якщо споживачеві було продано низькоякісний товар, продавець зобов’язаний замінити його на товар належної якості або повернути покупцеві сплачені кошти. Якщо ж порозуміння на цьому рівні не знайдено, споживач має право поскаржитися зокрема у Державну службу України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів, яка утворена шляхом приєднання Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, Державної інспекції з питань захисту прав споживачів і Державної санітарно-епідеміологічної служби України. 

Усе почалося зі звіту про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів у 2015 році, озвученого Прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком. Його 40-хвилинний виступ не мав політичного відтінку — був насичений фактажем і статистичними показниками в цифровому еквіваленті. Опісля, згідно з регламентом, критично висловлювалися щодо роботи міністрів за кожним із важливих для розвитку крани напрямів представники профільних комітетів. Ще по три хвилини отримали на виступи народні обранці від різних політичних сил. 

Що заважає і що сприяє змінам в економіці України, які завдання стоять нині перед владою, аби мінімізувати вплив зовнішніх чинників на внутрішньополітичні та внутрішньоекономічні процеси, — про це розмірковував Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк у традиційному телезверненні до співгромадян у звичному для себе десятихвилинному форматі. 

Прем’єр-міністр Турецької Республіки Ахмет Давутоглу відреагував на запрошення Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка і прибув до нашої країни з одноденним робочим візитом. Щоправда, посадовець привіз із собою чималу делегацію, у складі якої шестеро міністрів та близько двох десятків представників бізнесу й громадськості. 

Після прийняття Закону України «Про Національну поліцію», одним із підрозділів якої є патрульна служба, громадяни переконалися у тому, що нові поліцейські не лише борються зі злочинністю та вживають заходів для виявлення і припинення типових правопорушень, а й оперативно реагують на інші протиправні дії, виїжджаючи на місце подій і ретельно вивчаючи скарги громадян. Стосується це побутових правопорушень (наприклад, домашнього насильства), а також надання невідкладної допомоги потерпілим від суспільно небезпечних діянь, нещасних випадків, особам з обмеженими фізичними можливостями тощо. Окрім прямих обов'язків, патрульні поліцейські мають навики надання першої медичної допомоги та консультування населення з різних питань.

Політична ситуація останніх днів збурила не лише керівництво нашої країни як безпосереднього учасника змін і перетворень, а й мало не кожного українця, якому не байдужа доля держави. Називати це можна і проблемами зростання, і кризою. Так і охарактеризував поточний стан справ Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк під час традиційного спілкування зі співгромадянами у десятихвилинному форматі.