Медицина

  • Костянтин Руденко: «Майже 70 тисяч українців живуть, маючи у грудях міну уповільненої дії, яка може вибухнути будь-якої миті»

    Ви помічали, як часто кажуть: «Ой, як серце болить!»? А коли лікар встановлює діагноз «серцева недостатність» і рекомендує вживати ліки й частіше відпочивати, це мало кого насторожує. Серцеву недостатність сприймають як вікові зміни, від яких нікуди не дінешся.

    Так само легковажно реагують батьки, коли лікар повідомляє, що у дитини так зване велике серце. У нашому сприйнятті людина з великим серцем щедра і доброзичлива. Чого ж тривожитися? А мовою медицини це називається гіпертрофічною кардіоміопатією, що означає ураження міокарда, здебільшого лівого шлуночка. Коли повідомляють про раптову смерть школярів на уроках фізкультури або спортсменів під час тренувань, причиною таких трагедій якраз і було велике серце.

    За словами лікарів, ця хвороба — не вирок. Рання діагностика і своєчасне лікування дають змогу вивести таких пацієнтів із зони ризику раптової смерті.

    У нашій країні найбільший досвід лікування гіпертрофічної кардіоміопатії мають у Національному інституті серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова.

    Про особливості діагностики та лікування таких хворих, те, на що слід звертати увагу лікарям і батькам, ми говорили із завідувачем відділу хірургічного лікування серцевої недостатності та механічної підтримки серця і легень доктором медичних наук Костянтином РУДЕНКОМ. Він першим у нашій країні почав оперувати таких хворих, застосовуючи новітні методи. 

  • Заслужили самовідданою працею

    У житті трудового колективу ДУ «Полтавський обласний лабораторний центр МОЗ України» сталася знакова подія. Заклад переміг у регіональному відборі конкурсу на присудження відзнаки за професіоналізм та милосердя в номінації «Найкращий заклад охорони здоров’я». Відповідний диплом представникам центру вручив у Полтавському академічному обласному музично-драматичному театрі імені М.В. Гоголя перший заступник голови Полтавської облдержадміністрації Дмитро Лунін.  

  • Роман КИРЕЙ

    200 літрів крові — це мало чи багато?

    Люди, які дарують свою кров іншим, надзвичайні. І це щоразу доводять їхні життєві історії, про які можемо дізнатися хіба що раз на рік — у Всесвітній день донора, який відзначають 14 червня. Тоді в Черкаському обласному драмтеатрі нагороджували донорів і тих, хто має стосунок до популяризації донорського руху. Нікого в залі не залишили байдужими їхні добрі очі та щирі усмішки, світлі обличчя, що дивилися в зал з екрана, на якому демонстрували фотографії найвідоміших донорів міста і краю. Світлини зробив фотохудожник Ігор Єфімов.  

  • Вакцинація доступна всім охочим

    Україна відкриває останній п’ятий етап вакцинації населення проти COVID-19, на якому щеплюватимуть усіх охочих віком понад 18 років. Пріоритет надаватимуть вразливим групам населення, зокрема людям віком понад 60 років і тим, хто має супутні захворювання. 

  • Прискорення вакцинації та додаткові заходи від Кабінету Міністрів

    Минулої п’ятниці Президент Володимир Зеленський провів засідання Ради національної безпеки і оборони. На ньому було обговорено шість питань, одне з яких розглядали в таємному режимі. 

  • Василь ЛАЗОРИШИНЕЦЬ: «Найменша дитина, яку я оперував, важила 900 грамів. Тепер їй 18 років»

    Коли йдеться про інститут Амосова, зазвичай говорять, що тут рятують дорослих, які страждають від важких серцевих недуг. А про те, що тут лікують дітей із вродженими вадами серця, згадують нечасто.

  • Юрій АНТИПКІН: «Наш інститут може стати центром здоров’я сім’ї»

    Інститут педіатрії акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України відомий не лише в нашій країні, а й далеко за її межами. Саме тут трудиться здібна команда, цвіт вітчизняної педіатрії — 52 доктори наук, 31 професор, три члени-кореспонденти й академік НАМН України, а загалом 276 науковців та 162 практичні лікарі високої кваліфікації. Упродовж 14 років очолює цей заклад відомий вчений у галузі педіатрії, досвідчений організатор медицини материнства й дитинства, академік НАМН України Юрій АНТИПКІН. Розмовляли з ним про те, як увійшла в його життя педіатрія, про улюблену роботу та людей, які залишили в душі теплі спогади, і про інститут — головну справу його життя.

  • Роман КИРЕЙ

    У роботі з пацієнтами бачити насамперед людину

    На сучасному етапі перетворень в освіті України у процесі спрямування її до європейських стандартів загострюється проблема підвищення якості та змісту підготовки фахівців середньої ланки медичної галузі. Медичні заклади мають здійснювати професійну підготовку компетентного фахівця, спроможного не лише надавати медичні послуги, а й підвищувати рівень якості охорони здоров’я загалом.

  • Володимир КОЗЯВКІН: «Найбільшим своїм досягненням вважаю створення високоефективної методики реабілітації»

    Володимир Козявкін — доктор медичних наук, відомий науковець і дослідник, фахівець у галузі неврології та медичної реабілітації. Сформовану під його керівництвом Трускавецьку школу реабілітації добре знають не лише в Україні, а й у багатьох країнах світу. Міжнародна реабілітаційна клініка Козявкіна — це багаторічний досвід реабілітації пацієнтів з різноманітними неврологічними захворюваннями, йдеться і про дитячий церебральний параліч, наслідки травм і захворювань центральної нервової системи, затримку моторного розвитку в дітей, аутизм та інші розлади аутистичного спектра тощо.

  • Роман КИРЕЙ

    Кардіохірурги врятували серце льотчика

    До цієї операції готувалися особливо ретельно. І хоч усі ризики було вже добре зважено й продумано, все-таки залишався сумнів: чи не діють медики занадто самовпевнено, адже пацієнт має 91 рік? Колишній військовий льотчик Борис Грицевський від природи мав чудове здоров’я. Однак перевантаження, яким піддавав свій організм під час польотів, інші життєві випробування зробили свою справу. Його невтомне серце почало останнім часом підводити. А госпіталізувати дідуся змусили симптоми, які називають екстреними. Характерні ознаки загострення ішемічної хвороби серця зумовили невтішний діагноз: ризик інфаркту міокарда.