Черкаси протягом війни стали не лише транзитним пунктом на шляху тих, хто тікає від війни, а й домівкою для багатьох із них. Точної кількості таких людей в області чиновники назвати не можуть, адже цифри змінюються щодня, але лік іде на сотні тисяч. Одна з важливих галузей, яка, попри всі складнощі, стабільно працює, — охорона здоров’я. Саме працівники лікарень, поліклінік, амбулаторій, ФАПів та санаторіїв опікуються тими, хто прибуває з гарячих точок на карті України, та фахово їм допомагають.

У січні на Полтавщині зробили майже 30 тисяч щеплень від коронавірусної інфекції. Це більше, ніж у грудні чи листопаді. За період пандемії в регіоні зробили майже 1 мільйон 300 тисяч ін’єкцій, однією дозою щеплено 58 відсотків дорослого населення. Нині на Полтавщині населення отримує бустерну та додаткові дози щеплень. У краї працюють 113 стаціонарних пунктів щеплень, 69 мобільних бригад та 14 центрів вакцинації населення.

 Цілеспрямована модернізація приймальних відділень на Полтавщині розпочалася 2020 року з обласної клінічної лікарні в Полтаві та Хорольської ЦРЛ, які вже працюють і надають необхідний спектр послуг.
2021 року в області капітально відремонтували шість приймальних відділень — у Кременчуцькій та Горішньоплавнівській лікарнях інтенсивного лікування, Миргородській, Лубенській, Гадяцькій ЦРЛ та Першій міській лікарні Полтави, створивши на їхній базі відділення екстреної медичної допомоги. 

У середині листопада 2021 року Кабінет Міністрів України призначив Наталію Гусак на посаду голови Національної служби здоров’я України (НСЗУ), яка понад рік працювала без офіційного керівника. Саме Наталію Гусак за підсумками співбесіди визнав переможцем конкурсу міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка у часи пандемії став форпостом у лікуванні хворих на коронавірусну недугу, поєднану з цукровим діабетом. Про нинішнє життя інституту та плани на майбутнє цікавимося в директора члена-кореспондента НАНУ, академіка НАМН України, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки та академічних премій ім. О.О. Богомольця й В.П. Комісаренка Миколи ТРОНЬКА.

Занедужав, а до лікарів — десятки кілометрів. Власного транспорту немає, а з району без особливих причин його навряд чи пришлють. Село без медичної амбулаторії чи пункту здоров’я (так тепер називають колишні ФАПи) і зовсім занепадає. Ця проблема виникла ще й у зв’язку з вимогами Національної служби здоров’я України до організації роботи сільських медзакладів. Працювати із громадами, де на чималих територіях щільність населення невелика, лікарям не вигідно. Наслідок — виникають проблеми з кадрами. Чи можна змінити ситуацію?

Тільки протягом листопада в ОРДЛО надрукували 109 тисяч примірників підручників для шкіл та професійно-технічних училищ. Використовуючи книжки «Історія Донбасу: від древності до сучасності» та «Історія Великої Вітчизняної війни. Ч. 1», юним жителям краю вперто нав’язують переписану, викривлену і спотворену правду. Тобто учні шкіл та ПТУ мусять вивчати і знати, що Донбас — це «ісконно» російська територія, і затямити інші ідеологічні тези «рускава міра». 

Нещодавно скористалася нагодою перебути прогнозований у листопаді пік захворюваності в невеличкому Моршині на Львівщині. У контексті вакцинації його розрекламували вже, здається, по всіх усюдах. Але все-таки вирішила придивитися до ситуації зсередини.

Із доцентом кафедри медико-профілактичних дисциплін Рівненської медичної академії кандидатом медичних наук Анатолієм РЕЗНІКОВИМ  говоримо про нові виклики, які висуває пандемія коронавірусу.