Прошу слова

  • Олег ГРОМОВ

    Чому так мало людей хочуть працювати?

    До роздумів на цю тему мене підштовхнули скупі цифри, які надала Державна служба статистики: лише 62,6% громадян віком 15—70 років економічно активні. Простіше кажучи, вони працюють або хочуть працювати. Тобто тільки дві третини наших співгромадян працездатного віку це роблять. Інші не мають такого бажання

  • Олександр КРЮЧКОВ

    Бетонні стіни за… $62 тисячі

    Мій знайомий вирішив купити дочці квартиру в Києві. Бо так, сказав, найкраще й найвигідніше вкладати капітал: «Гривня сьогодні то стрибає, то падає, а куплена первинна нерухомість у збудованому за сучасним проектом будинку стоятиме вічно й убереже заощадження від інфляції. Крім того, квартира може певною мірою гарантувати старість у достатку: за потреби її можна здати в оренду і отримувати щомісяця певний дохід»

  • Ольга ЛОБАРЧУК

    Явище: театр малого міста

    Коли в дитинстві зізналася, що мрію стати артисткою, мама моєї подруги мало не заборонила їй зі мною дружити. Я таки не обрала цю професію. Ні, не злякалася, не забракло здібностей. У невеликому, трохи патріархальному містечку шанувальники театру воліють, щоб поцілунки, стосунки на сцені були і пристрасними, і цнотливими

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    Булінг мобінгу — до пари

    Днями пригадався випадок із далекого шкільного дитинства: не те щоб курйозний, бо з елементами дитячого екстремізму, але й не настільки важкий, аби ототожнювати з чимось складним та драматичним. Одного дня в нашій школі з’явився новенький учень Павлик, батьки якого переїхали до селища, купивши хату. Як водиться, прибулий відразу опинився в центрі уваги ровесників. Начебто хлопець як хлопець — щоправда, сягнистий, довготелесий, рудий аж до вогненності. І неймовірно спокійний та незворушний

  • Олександр ДАНИЛЕЦЬ

    Соки землі

    Коли наша сім’я бралася навесні садити картоплю, за день перед тим у прохолодні сіни мати ставила кількавідерну емальовану каструлю, повну березового соку, до якого додавала трохи сирівцю і пересмаженого ячмінного зерна, зав’язаного у вузлик. Попрацюєш на сонці, натомишся, а тоді мерщій поспішаєш у сіни, до каструлі. І хоч мати й застерігала, щоб не пив одразу багато, бо можна й ангіну схопити, запах напою був таким принадним, що без передиху випивав глиняну кварту, а за нею й другу. Бо то не сік пив, а саме здоров’я. 

  • Василь БЕДЗІР

    Квіти у ямах — дяка дорожникам

    У Виноградові на Закарпатті на автомагістралі державного значення ями заповнили… горщиками із квітами. Очевидно, у виноградівців з гумором усе гаразд. Це вже, як прийнято казати, не квіточки — справжні квіти. Таке собі захоплення навиворіт. «Не приймає асфальту закарпатська земля!» — віджартувався один із місцевих користувачів Фейсбуку

  • Микола ШОТ

    Не поховати в закутках буття

    Християни у Великому пості. Кожен з нас замовляє в церкві сорокоусти, щоб помолитися, пом’янути родичів, які пішли в засвіти. Пам’ятати — одна з головних засад не лише духовності, а й українського життя, звичаїв та обрядів. Адже скільки часу пам’ятатимемо про людину, яку покликали небеса, згадуватимемо її, стільки житиме її ім’я на білому світі

  • Інна ОМЕЛЯНЧУК

    «А до нової школи не підемо!»

    1 вересня 2016-го навчальний рік у Степангородській загальноосвітній школі Володимирецького району на Рівненщині не розпочався: батьки не пустили дітей до старої начебто аварійної школи. І навіть перекрили варшавську трасу, яка проходить неподалік, щоб привернути увагу офіційного Києва. Вимагали негайно розпочати будівництво нового храму науки: чим, мовляв, наші діти гірші за інших?

  • Любомира КОВАЛЬ

    Немає нічого постійнішого,ніж тимчасове

    Дивно, але факт. Хочеш дізнатися про позитив у власному житті — не визирай у вікно, краще відкрий інтернет. Хоч би Фейсбук. З початком весни перше, що впадає в очі, — як дотичні до розвитку і благоустрою інфраструктури столиці організації одна поперед одної рапортують про власні трудові подвиги

  • Оксана МАЛОЛЄТКОВА

    Як розірвати трагічний кругообіг неповаги

    Невиправдано ризикована поведінка за кермом, усвідомлене порушення правил дорожнього руху, зокрема ігнорування дорожніх знаків та сигналів світлофора. Ці позиції серед перших у ТОП-7 причин дорожньо-транспортних пригод в Україні з вини водіїв. Винуватцями ДТП стають не лише водії, а й недисципліновані пішоходи, які теж цим грішать. Через несподіваний вихід пішохода на проїжджу частину (ризикована поведінка), перехід дороги в недозволеному місці (усвідомлене порушення правил) стається кожна третя ДТП. І однаково, чи смертельною вона була, чи тільки з постраждалими, адже надто часто зі зламаними ногами чи руками ламається й доля людей