Історичне найменування цього населеного пункту, що в Тячівському районі Закарпатської області, - Брустури. Нині воно залишилося тільки у назві держлісгоспу, одного з найбільших у країні. У його володіннях - 26,5 тис. га лісів. На заготівлі деревини тримається бізнес понад двох десятків підприємців, а з бензопилами та сокирами в руках щоденний хліб заробляють ще кількасот робітників-лісорубів. У чому притягальна сила цього села?

Про це наголосив на публічній презентації концепції "Інвестиційна реформа" Президент Віктор Янукович. Окрему увагу він звернув на слабкі місця в законодавчій сфері та вказав представникам виконавчої та регіональної влади траєкторію роботи у напрямку посилення інвестиційного клімату та залучення більшої кількості прямих іноземних інвестицій.

У далекій Мексиці нашу землячку, випускницю Івано-Франківського університету 25-річну Тетяну Михайлюк нещодавно обрали президентом міжнародної молодіжної організації AІESEK. Цю посаду дівчина посідатиме з липня 2011-го до червня наступного року. "УК" вдалося поспілкуватися з юною лідеркою, яка нині працює за кордоном, та дізнатися, чому молодь різних країн світу покладається саме на неї.

"Коротше, Скліфосовський!" - ця крилата фраза з культового кінофільму "Кавказька полонянка" зробила прізвище видатного хірурга відомим усім. От лише далеко не кожен з нас хоч щось знає про життя цієї непересічної і талановитої людини, яку відразу три народи - росіяни, українці і молдавани - вважають своїм.

"Є дві гри. Одна - джентльменська, а друга плебейська, корислива, гра всякої наволочі". Так Федір Достоєвський свого часу пояснював сутність азартних ігор, що грунтуються на миттєвому збагаченні і такому ж миттєвому програші. Хоча саме він, визнаний майстер внутрішнього психоаналізу людини і водночас нестримний гравець, дуже добре усвідомлював: ця згубна пристрасть зрештою призводить до морального каліцтва. Проте зізнатися в очевидному - що йдеться про бізнес, заснований на маніпулюванні людськими пристрастями, - письменник не зумів.

...Ось уже вкотре, в'їжджаючи в Чорнобиль (цього разу - в рамках організованого прес-службою МНС України журналістського пулу в 30-кілометрову зону відчуження навколо ЧАЕС, на саму станцію і в Прип'ять), ловлю себе на думці: як жорстоко і несправедливо склалася доля цього невеликого, колись затишного патріархального поліського райцентру. Мало того, що чверть століття тому його накрила розбурхана радіаційна хмара, так ще й назва на віки уособила собою найстрашніше, як тепер кажуть, техногенне горе в історії людства. Хіба в 70-ті роки минулого століття когось із тутешніх мешканців питали, коли вирішували будувати в цих благословенних місцях найбільшу в Європі атомну станцію, яку ще й назвали Чорнобильською?

Якщо придивитись, то майже все, що споживаємо (маю на увазі не лише продукти харчування), приготовлено на чужій кухні.

Жителі одного з мікрорайонів Луганська під назвою Стандартне містечко зателефонували Президенту України під час його розмови з країною у річницю від дня інавгурації. Їхнє питання-прохання ретельно записали і пообіцяли, що воно буде неодмінно розглянуте. Хоча в прямому ефірі про біди вісімдесятирічного будинку та його мешканців не йшлося.

Особливістю XVІІ Міжнародної туристичної виставки "Подорожі і туризм", яка днями завершила свою роботу в Києві, стала, за визначенням організаторів, більш помітна присутність на ній представників внутрішнього туризму. Однак серед них не загубилася Херсонщина. І хоч стенд області не вражав своїми розмірами, зате одразу привертав увагу відвідувачів зовнішнім оформленням і утримував її розмаїттям пропозицій відпочинкових та екскурсійних турів, уміло проведеною презентацією краю.

Я закінчувала школу у Дніпродзержинську, мешканці якого разом із свідоцтвом про народження отримували "мітку" земляків Небожителя. Це сьогодні про нього нагадує хіба що сценічний псевдонім Вєри Брежнєвої, а раніше - то була справді мітка! У нас розпитували про його будинок, про колишніх жінок і юнацькі походеньки, наче ми могли були свідками того. Але байками дніпродзержинець міг здобути певну славу в компанії. У мене теж була своя байка (цілком правдива, до речі!) - про те, як мене не взяли на відкриття його бюста.