Як відбувалося загальнодержавне святкування Дня Незалежності України
Суспільство
Як застерігав лікар Комаровський, після кору в Україну таки прийшла дифтерія. Днями у молодої хмельничанки підтвердили цей діагноз. Страшний і вбивчий у прямому й переносному значеннях. Адже смертність від хвороби сягає 50%, твердять лікарі. Та найстрашніше, що лікувати її в ХХІ столітті в Україні нічим.
Редакція «Урядового кур’єра» вітає громадян України з Днем Незалежності!
«Колектив створено два роки тому за участі Миколаївського військового оркестру 406-ї окремої артилерійської бригади ім. генерала-хорунжого Олексія Алмазова ВМС ЗСУ та за підтримки нашого командира. Це втілення його мрії. Музик у нас 14, є військовослужбовці й навіть жінка, яка грає на трубі.
Перед Днем Незалежності України ми завжди згадуємо, який нелегкий шлях боротьби пройшов український народ за право мати свою національну державу, де можна вільно жити за власними правилами і споконвічними традиціями. Були на цьому шляху події і роки, які назавжди увійшли в історію народу, його свідомість. Іноді вони були тяжкими і сумними, наповнені горем і политі кров’ю. Однак усі випробування неодмінно засвідчували прагнення українців до вільного і щасливого життя.
На хвіртці чужої дачі, яка після втечі з Луганська прихистила волонтерську родину Наталії Журбенко, причеплено табличку «Територія України». Ні, земля довкола будиночка у Станичнолуганському районі — територія підконтрольна Україні, але не затишна для людини, в якої серце сповнене любові до рідної землі, патріота. Щоб так думати, у Наталії чимало причин.
Нещодавно побачив в одному з телевізійних випусків новин сюжет з фронту. Кореспондент з оператором розповідали, що в районі Докучаєвська на Донеччині ділянку фронту тримають бійці збірної (як жартують наші морпіхи) країн НАТО. На шостому році війни! Відтак вирішив поцікавитися і сам, що спонукає іноземців іти воювати на Донбас за Україну?
Нові тротуари й переходи, світлодіодне вуличне освітлення, центр надання адмінпослуг, величезний зал для різних видів спорту й сучасне футбольне поле — усе це в буковинському селі Мамаївці з’явилося за останній рік, відколи тут утворено ОТГ. Сімейні лікарі тут їздять до пацієнтів додому, а найкращі учні отримують премії.
Після навколосвітньої подорожі Артемій Сурін нарозхват. Уклинююсь з інтерв’ю між телезйомкою і його відльотом до Монако. Наше спілкування почалося в яхт-клубі столиці й продовжилося в авто. Тьома, як звуть його друзі, — багатогранна особистість. А як він сам себе позиціонує?
Тоталітаризм — у нас це неможливо? Не варто розслаблятися, загроза тоталітаризму існує, доки є охочі його запровадити. Наочний приклад — наші східні сусіди, які після нетривалої спроби побудувати в себе демократичне суспільство радісно скотилися в болото дрімучої диктатури.
Майбутні покоління українців, як і завше, у серпневі дні відзначатимуть 100, 300 чи 500 років Незалежності України і, схоже, вкладатимуть трохи інший зміст у цю дату та її значення. А детально вивчаючи минуле, звернуть увагу, що перші 28 чи й усі 30 літ незалежності, які випали на нашу долю, мають ще й певні ознаки айсберга. Мовляв, на його видимій верхівці є прапор кольору чистого неба і стиглої пшениці. Тут і прадавній тризуб та гімн із рядками: «Ще не вмерла…» А поряд — люди, сповнені гордості за історичне минуле держави та віри у її краще майбутнє. І велика частина із них не сторонні спостерігачі, бо своєю працею активно розбудовували державу та зі зброєю в руках захищали її незалежність.
Журналісти, які їхали автодорогою Київ — Ковель — Ягодин (більш відома як варшавка) до Олевська на представлення Президентом голови Житомирської облдержадміністрації, змогли на власні очі пересвідчитись, що павільйони майже всіх автобусних зупинок обабіч траси обмальовані однотипними написами.