Багатонаціональні навчання «Чисте небо-2018» — це нарощування рівня взаємосумісності бойової авіації України та НАТО, наголосив під час робочої поїздки до Хмельницької області Президент Петро Порошенко.
Це найбільше навчання за останні чотири роки. Задіяно понад 50 літаків країн-учасниць. Країни — члени НАТО представлено трьома десятками літальних апаратів (літаками тактичної та транспортної авіації, пальнозаправниками). Україну на цих навчаннях представлено більш ніж двома десятками літальних апаратів (літаками тактичної та транспортної авіації, вертольотами й безпілотними літальними апаратами). До складу української групи входять також підрозділи протиповітряної оборони та кілька радіолокаційних підрозділів Збройних сил

10 жовтня 2018 року на Донбасі загинуло четверо українських військовослужбовців. За добу, повідомив штаб операції Об’єднаних сил, ворог 12 разів застосовував проти наших воїнів важке озброєння, заборонене мінськими угодами. Було обстріляно позиції ЗСУ під Кримським, Новотошківським, Золотим, Степним, Троїцьким, Новолуганським, Травневим, Зайцевим, Авдіївкою, Красногорівкою, Мар’їнкою, Новомихайлівкою, Старогнатівкою, Павлополем, Гнутовим, Лебединським та Широкиним

Уперше із Сергієм Коваленком мене звела доля зо три роки тому, коли він, повернувшись на рідне підприємство з  побратимами з АТО з війни на Донбасі, відразу потрапив у зону бойових дій, що розгорнулися нав­коло Харківського коксового заводу. Тоді виробничники цілими цехами виходили під стіни суду, щоб обстояти завод і своє право на працю та гідну заробітну плату через нападки так званої громадської екологічної організації «Екоцид.net», які коксівники розцінювали не інакше як рейдерство

Боєць 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» Віктор Гурняк загинув чотири роки тому 19 жовтня. Сталося це поблизу села Сміле на Луганщині. Разом з побратимом вивозив на автомашині з поля бою поранених бійців. Тривав мінометний обстріл. Мить — і осколок  вп’явся в його тіло

…Живе собі десь злий-презлий поганський цар Фашистон. Напік він якось злого печива, поклав його в мішок і віддав своїм помічникам, аби ті поїхали до країни Шарвар шукати поганючих людей. Прибули вони в найбільше місто згаданої країни, вийшли на головну площу і почали роздавати печиво. І кожен, хто його куштував, перетворювався на страшного і злого… різносека. А головними чудовиськами стали перші керівники Шарвару, бо засіяли всю країну чаклунським Укропом, який відбирає у людей сміх і радість. Виріс Укроп такий великий, що навіть сонце затулив. Жах! Не росте тепер хліб на полях, не цвітуть сади, а чисті річки перетворилися на болота. Та це ще півбіди. Бо почали злі керівники країни Шарвар кидати насіння Укропу ще й на …(тримайтеся міцніше) мирну Країну Пагорбів. І почав Укроп тут будинки руйнувати і людей убивати. А тому змушені тепер «папи» тутешніх дітей на кордоні стояти і Укроп до Країни Пагорбів не пускати…

Уряд удосконалив програму забезпечення українців доступним житлом, повністю мінімізувавши корупційні ризики під час її реалізації. Так, громадянам надано свободу у виборі майбутнього житла, спрощено та полегшено доступ до державного кредитування, розширено коло учасників. Такими аргументами віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко прокоментував ухвалення Кабінетом Міністрів постанови щодо порядку забезпечення громадян доступним житлом та порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання державної підтримки для будівництва (придбання) доступного житла

Пригадую військовий парад з нагоди 27-ї річниці проголошення незалежності України. Захід неординарний. Гордість за державу наповнює єство кожного українця. Слова Президента проникли в найглибші куточки свідомості, серця й душі. Очільник держави нарешті назвав речі своїми іменами, дав надію, що в країні все буде гаразд

Укотре після вибухів на артилерійських складах силовики запевняють, що  вжито всіх заходів для запобігання подальшим ускладненням, ліквідації наслідків, посилення охорони об’єктів тощо. Укотре про це звітують Президентові й Верховному Головнокомандувачу Петрові Порошенку, який так само вкотре вимагає не виправдань, а пояснень: як таке могло статися у країні, яка ось уже п’ятий рік перебуває у фактичному стані вій­ни із зовнішнім агресором?

Реформування комунальних друкованих засобів масової інформації, як вимагає закон України та курс на європейську інтеграцію, на Миколаївщині, як і в усій країні, відбувалося непросто. Справа для газетярів нова, готових рецептів ні­хто не прописав. Та й редакції, що звикли постійно бути «під прикриттям» (інколи нав’язливим) органів влади, не зовсім уявляли, як вирушать у «вільне плавання»