Те, що призначення на керівні посади нині відбувається шляхом відкритого конкурсу (нехай навіть умовно відкритого), — очевидний прогрес. Водночас процедурні питання у цій сфері потребують значного вдосконалення. Таких висновків можна дійти після ознайомлення з роботою конкурсної комісії Міністерства екології та природних ресурсів щодо призначення нових керівників на посаду директорів національних природних парків. 

Хто найефективніше сортує й збирає відходи упаковки? Вгадали — безхатьки. Невтомно перериваючи хто сміттєві баки, а хто — вже вивернуте вантажівками на звалища. Шерпи вторсировинного Евересту вибирають, пакують, несуть у пункти прийому. Скляні пляшки, папір, метал, пластик… Нерідко якусь копійчину намагаються так заробити й пенсіонери або інші малозабезпечені співвітчизники.

Є ще невелика група свідомих громадян, які відсортовують вторинну сировину, щоб зменшити забруднення довкілля або назбирати коштів на ліки пораненим в АТО. Та загалом більшість не переймається: все скидають в одне відро, а вміст — у контейнер. 

На Закарпатті найчисельніший етнос після українців — угорці. Їх тут проживає понад півтораста тисяч, і всі вони народилися на цій землі. З плином часу не асимілювалися з іншим національним оточенням, їхня кількість залишається стабільною.

Як почуваються угорці у незалежній Україні? Як держава дбає про задоволення їхніх культурних потреб? Чи вважають вони Україну своєю батьківщиною і як виконують свій громадянський обов’язок? Про це «Урядовий кур’єр» розпитував головного редактора угорськомовної газети Karpati Igaz Szo Елемира КЕВСЕГІ. 

На запитання, чому уряд визнав Слобожанську об’єднану територіальну громаду (ОТГ), що в Дніпровському районі Дніпропетровської області, однією з найкращих в Україні, її голова Іван Камінський скромно відповідає: «Не знаю, чому ми найкращі. Не надаю цьому значення. Просто хочеться зробити все так, щоб за мінімальних затрат люди отримали максимально зручні умови, жили в теплі і комфорті».

До речі, Іван Миколайович керує Слобожанською селищною радою з 1990 року, а на останніх виборах на посаду голови вже об’єднаної громади його підтримали 80,1 відсотка людей. Багато корисних ініціатив започатковано в попередні роки: приміром, 2012-го в селищі коштом місцевого бюджету реконструювали дитячий садок «Берізка». Та особливо помітних результатів досягнуто за останній рік — після об’єднання громад селища Ювілейного (нині Слобожанського) і села Степового.  

Цьогоріч найдовша й одна з найдавніших вулиць тисячолітнього Дрогобича —  імені Івана Франка — відзначає 90-річчя свого найменування. А Лішнянській (так вона називалася колись) — кілька століть. Стільки ж цю місцину «по-вуличному» називають Загороди, їх заснували років чотириста тому чотири українські родини, серед яких була й моя. Це до того, чому мені не байдужа доля вулиці і міста, де ступала нога Великого Каменяра і моїх родичів. 

Бойові дії на Донбасі зруйнували тамтешнім мешканцям звичне життя не лише в моральному плані, а й у матеріальному. Знищене або пошкоджене житло, понівечені водогони, лінії електропередач, а ще садочки та школи стали не придатними для того, щоб їх відвідували діти. Завдання військовослужбовців української армії — не лише захищати територіальну цілісність держави і мирне населення від нападу агресора, а й допомагати долати наслідки нападів ворога. Цим займаються офіцери структур цивільно-військового співробітництва (ЦВС). Їхню допомогу з часу створення підрозділу 2014 року вже відчули мешканці прифронтових районів Донецької й Луганської областей. Завдяки діяльності ЦВС для цивільного населення цих районів доставлено 4 тисячі 500 тонн гуманітарних вантажів, а лише за 10 місяців цього року — понад 2200 тонн.  

Трагедія сталася у Чернігові 12 грудня надвечір. У гуртожитку — чотириповерхівці на вулиці Попудренка, 16, де мешкали 196 осіб, переважно працівники місцевої фабрики «Елегант» — о 16-й годині 20 хвилин завалилися плити перекриття із четвертого по перший поверх (6 квартир) та зруйнувалася фасадна стіна. На місце події, звичайно ж, виїхали рятувальники. До аварійно-рятувальних робіт, як повідомляють у ДСНС, було залучено 68 осіб, а також 27 одиниць техніки. До роботи долучили підрозділи МВС, Мініфраструктури, комунальні служби міста. 

Сучасні ЗМІ, передусім телебачення і радіо, селу приділяють небагато уваги. Тематика вважається непрестижною. Причому не тільки серед власників і керівників каналів, а й серед журналістів. Ще зі студентської лави юні медійники мріють стати телеведучими, займатися виробництвом шоу, знімати і писати про спорт, культуру або ж такі серйозні речі, як політика й економіка. Аграрні проблеми, попри їх не меншу серйозність, мало кого приваблюють. 

Останнім часом в уряді приділяють дедалі більше уваги питанням розвитку експорту української аграрної продукції. Зокрема, минулого тижня відбулось одразу три зустрічі на високому рівні, присвячені цій темі. 

Тернопільщина й надалі утримує в країні першість зі створення об’єднаних територіальних громад. Узагалі в краї налічується 1050 населених пунктів. Торік 283 з них, що входили до складу 167 рад, активно розпочали процес децентралізації та об’єдналися у 26 громад. Цього року сформувалися ще 13. Щоправда, Товстенська, Хоростківська та Зборівська, де живуть понад 40 тисяч осіб, не зможуть у грудні провести перші місцеві вибори, бо ЦВК не погодилася з таким їхнім прагненням. Адже до цих територіальних об’єднань хочуть приєднатися деякі населені пункти з різних районів області. Отже, виникла проблема, яку законодавець мав би розв’язати. Що ж до тих ОТГ, які вже діють, працюють, за площею та кількістю жителів вони, звісно, надто різняться. Найменша громада налічує лише до трьох тисяч жителів, а от у Теребовлянській проживають понад 30 тисяч осіб.