Суспільство

  • Лариса УСЕНКО

    Без прокурора й адвоката, зате в наручниках

    Ні для кого не секрет, що в нашій країні до дітей та підлітків, які порушили закон або яких тільки підозрюють у його порушенні, застосовують насильство. Або, простіше кажучи, їх банально б’ють, використовуючи засоби, що не лишають явних слідів на тілі, а то й катують, надіваючи на голову поліетиленові пакети, протигази, від чого дитина елементарно починає задихатися.

    Проте наскільки це ганебне явище вкоренилося у вітчизняній пенітенціарній системі, достеменно не скаже ніхто, тож правозахисники — за підтримки Представництва ЮНІСЕФ в Україні, — аби з’ясувати, як усе є насправді, вирішили провести цілеспрямовані дослідження «Катування та жорстоке поводження з дітьми в Україні» і «Права дітей, які перебувають у закладах соціальної реабілітації». 

  • Підвищена стипендія для дітей-«чорнобильців»

    Мій син ще з народження отримав посвідчення постраждалого від аварії на ЧАЕС четвертої категорії. Цього року він вступатиме до технікуму. Діти моїх знайомих, які вчилися у вишах і коледжах у попередні роки, отримували підвищену стипендію за «чорнобильським» посвідченням до 18 років. Але нам у технікумі сказали, що ця норма вже не діє. Чи справді мій син уже не має права на підвищену стипендію? І які пільги в навчальних закладах для «чорнобильських» дітей ще залишилися?  

    Марина ЛІЩЕНКО,
    Вишгородський район, Київська область

  • Володимир НИКОНЕНКО

    Різні заборони не завжди вмотивовані

    Принцип «якби чогось не сталося», звичайно, допомагає уникнути відповідальності або неприємностей тим, хто приймає ті чи інші рішення. Але часто такий підхід гальмує або шкодить розвитку окремих галузей економіки. І це переконливо демонструє, приміром,  стан  коноплярства, яке в Україні існувало століттями, але не витримало анафеми під час боротьби з наркоманією.  При цьому далеко не всі, від кого  залежить розвиток цієї галузі, знають, що її продукцію  можна успішно використовувати як у харчовій, так і в будівельній, текстильній, енергетичній і целюлозно-паперовій промисловості. Заповнити цю білу пляму ми попросили відомих учених — директора Дослідної станції луб’яних культур ІСГПС НААН доктора технічних наук Рубіля ГІЛЯЗЕТДІНОВА,  доктора біологічних наук, професора Миколу МИГАЛЯ і  доктора сільськогосподарських наук Ірину ЛАЙКО. 

  • Чи можна прибудувати балкон на другому поверсі?

    Я живу на другому поверсі багатоповерхівки у квартирі без балкона. Разом із сусідкою, яка мешкає під нами, хочемо добудувати балкони. Однак мені сказали, що їх можна прибудовувати на першому поверсі, а на другому — ні. Чи правильно це?

    Марина ВАСЬКІВСЬКА,
    м. Київ
     

  • Ганна РОМАШКО

    Аура сміху між мишоловкою і капканом

    Вибір завжди є. Навіть коли здається, що його немає. Адже простіше скласти руки і звинувачувати всіх, окрім себе, в тому, що життя не склалося: не в тій країні народилися, не в той час, не ті люди навколо…
    Складніше почати щось робити, аби змінити ситуацію. Шукати альтернативу,  об’єднуватися задля досягнення мети.  А починається все з уміння  поглянути на проблему збоку й усміхнутися.
    Днями організатори Всеукраїнського конкурсу карикатур «Право на вибір» оголосили імена переможців. Першу премію отримав Сергій Вельможко із Запоріжжя, другу — Віктор Голуб (Здолбунів на Рівненщині), третю — киянин Сергій Рябоконь. 

  • Олена ІВАШКО

    Проти забудов — бульдозер і закон

    З початком курортного сезону знову стає актуальним питання про дотримання права громадян на вільний доступ до пляжів та користування ними. Прокуратура Миколаївської області здійснює перевірки додержання органами виконавчої влади та місцевого самоврядування вимог закону при наданні у власність і користування, продажу, зміні цільового призначення земель прибережних захисних смуг уздовж Чорного моря, використанні і забудові прибережних територій. Перевірки здійснюють на виконання доручення Генерального прокурора України. Звісно, такі заходи назріли давно. Громадяни справедливо нарікають на те, що не скрізь можуть безперешкодно дістатися берега моря чи річки, а пляжі в рекреаційних зонах часто-густо захаращені якимись незрозумілими спорудами, за якими й моря не видно.  

  • Світлана ГАЛАУР

    Завтра буде запізно

     Як тільки українське суспільство, шоковане звірячим убивством Оксани Макар, почало потроху оговтуватись, подібний випадок повторився знову — вже в Харкові. Сімнадцятирічну Юлю Ірніденко облили… самогоном і підпалили. Від сильних опіків, які покрили 90% тіла і спричинили важкі ускладнення, не сумісні із життям, дівчина померла.
    Немає сенсу, мабуть, зараз переповідати всі перипетії цієї трагічної історії, бо мало хто з наших громадян не стежив за ходом розслідування. Майже всі разом із батьками Юлі сумують за дівчиною, життя якої так раптово, безглуздо і жахливо обірвалося. Дехто співчуває матері підозрюваного 22-річного Павла, бо нібито саме він облив самогоном Юлю і підпалив її. 

  • Рейдерство здолають комплексні заходи

    Уряд робить усе можливе, щоб захистити права іноземних інвесторів в Україні, а також активізує боротьбу з протиправним поглинанням і захопленням підприємств. Про це заявив перший віце-прем’єр-міністр Сергій Арбузов під час зустрічі з послами держав-членів ЄС, а також іншими представниками дипломатичного корпусу. 

  • Людмила ПАВЛОВА: «Нотаріальна спільнота має відповідати за діяльність кожного представника професії»

    Перший установчий з’їзд нотаріусів України, який відбувся наприкінці березня цього року, став однією з найважливіших подій у діяльності людей цієї професії. Він, по суті, в одному ряду з такими важливими віхами в розвитку нотаріату, як Закон «Про нотаріат», завдяки якому почали працювати приватні нотаріуси, «мала реформа» 2008 року, що надала їм такі ж права, як і державним, та закон, згідно з яким в Україні запроваджується професійне нотаріальне самоврядування. Про роль з’їзду в житті нотаріальної спільноти та завдання, окреслені ним, розмовляємо із президентом Нотаріальної палати України Людмилою ПАВЛОВОЮ.

  • Лариса КОНАРЕВА

    Магія вогню від світових зірок

    На Співочому полі Минулими вихідними кияни мали можливість подивитися виступи найкращих світових театрів вогню та сольних виконавців  із Франції, Угорщини, Швейцарії, Росії та України, які стали учасниками шостого фаєр-фестивалю.