Відпочиваємо разом

  • Олена ІВАШКО

    Митець корабельного краю

    У Миколаївському художньому музеї ім. В. Верещагіна відкрито персональну ювілейну виставку заслуженого художника України члена Національної спілки художників Анатолія Завгороднього. Митця не стало у 2009 році, виставку організувала його донька Ганна, яка надала для експозиції частину робіт із приватної колекції родини. Тут представлено понад 100 картин, написаних із 1950-х років до 2005-го.

  • Олена ІВАШКО

    Митці, що малюють вогнем

    Уже в кількох містах країни побувала виставка миколаївських митців Володимира і Тетяни Бахтових «Античні коди України. Сакральні реконструкції». Побачили її і в Миколаєві, де художників добре знають і шанують. Відкриття виставки відбулося у залі муніципального Палацу культури і мистецтв. Вернісаж став підсумком багаторічної роботи митців над різними проєктами, які привертають увагу до художнього осмислення античної цивілізації.

  • Микола ШОТ

    Ще з дитинства в’яже свій хрест

    «Я ще з дитинства в’язала свій хрест», — так назвала персональну виставку тернопільська художниця Ганна Ткачик. І присвятила її своєму ювілею. Експозицію можна буде оглядати аж до 25 листопада в артгалереї в Тернополі.

  • Олександр ДАНИЛЕЦЬ

    Подарунок для тих, хто любить Україну

    У межах святкування 250-річчя основоположника літературної мови, письменника, громадського діяча Івана Котляревського у Полтавському художньому музеї (Галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка відкрито художню виставку «Енеїда», на яку прибули митці з майже 20 областей. Перша така виставка в Україні за участі тогочасної еліти відбулася у 1903 році в Полтаві. Її було приурочено встановленню пам’ятника Котляревському. Про ту виставку нагадують роботи її учасників — художників Григорія Мясоєдова, Олексія Писемського, Василя Кричевського, Григорія Цисса, Івана Мясоєдова, Василя Волкова, Миколи Ярошенка, Володимира Казанцева, виставлених у нинішній експозиції, — всього 27 творів.

  • Народний художник: секрет геніальності

    На його виставки утворюються черги, у нього беруть автографи на вулиці. Хоча його висновки стосовно держави, чию самостійність він обстоював у радянський час, збурюють громадськість…
    У всіх залах містяться QR-коди виставки. Експонується 100 невідомих творів, зокрема графіка й картини — притчі раннього періоду, живопис від 1990-х, пластика і роботи на дереві, в яких творчо осмислено архаїку біблейських образів і модерні світові тенденції.

  • Любомира КОВАЛЬ

    Квіткові історії про 14 чемпіонів

    Співоче поле нині милує око киян і гостей міста традиційною виставкою квітів до Дня Незалежності. Цього року її присвячено провідним українським спортсменам, які прославили нашу країну у світі здобутками та перемогами, ставши гордістю нації.

  • Кому підморгнув Богун

    Що ж, це добре, але ж хіба і так мало у Києві музеїв? Таких, як цей, досі не було. Це перший в Україні сучасний інноваційний музей історії, хоч за кордоном такі заклади вже існують.

  • Метр у карикатурі

    Володимир Висоцький — не просто поет, актор, виконавець. Це ціла епоха в культурному житті 1970-х років. У його вір­шах ямб і хорей розповідали про реалії життя, у них й досі живуть його переживання і сподівання. Володимир Висоцький для багатьох став символом непокори, бунтарства й одночасно був невиправним романтиком. Його енергетика надихає виходити з-під контролю й бігти за прапорці, адже жага до життя сильніша!

  • Олена ІВАШКО

    До моря на вихідні

    Тури вихідного дня повертаються. Багато жителів Миколаївщини, зокрема обласного центру, намагаються зекономити на відпустці, але й побувати на морі й пляжі хоч у суботу-неділю. Такий відпочинок не замінить повноцінного, однак, вдало обравши маршрут, можна встигнути і засмагнути, і покупатися. Найпопулярніші місця відпочинку миколаївців — Очаків, до якого можна доїхати за годину, трохи далі Лугове, Рибаківка, Коблеве, Южне Одеської області. І з Очакова, і з Миколаєва можна дістатися заповідної Кінбурнської коси, яка виходить у чисте й тепле Чорне море.

  • І смерть перетворюється на життя…

    Війна не має жалю і завжди приносить сльози, руйнування і горе. Тут життя і смерть настільки близькі й переплетені, що іноді лінія розмежування здається межею зіткнення не тільки протиборчих озброєних сторін, а й двох світів — добра і зла. Тут, як ніде в іншому місці, виявляється справжня сутність людей, вчинків і подій.