Рік, що минув після анексії Криму й початку російської агресії на сході країни, для українських журналістів став роком випробувань не тільки професійних якостей, а й громадянської позиції. Колеги-патріоти України з Криму й Донбасу через закриття ЗМІ й реальну загрозу життю вимушені були долучитися до тисяч переселенців, облаштовуватися на новому місці, шукати роботу і нести слово правди про життя своїх земляків, також і тих, хто з різних причин залишився на окупованій території. Саме з цієї теми ми і почали розмову напередодні професійного свята журналістів з головою Держкомтелерадіо Олегом НАЛИВАЙКОМ.
З перших вуст
Сумщина традиційно вважається краєм самобутніх культурно-мистецьких фестивалів, конкурсів, оглядів. Варто назвати кілька з них, аби осягнути глибинну історичну суть і невичерпність місцевих духовних джерел: «Боромля» і «Кролевецькі рушники», «Глинські дзвони» і «Партизанські зірниці», «Червона рута» і «Барви рідного краю», «Білопільські візерунки» і… Щойно в Краснопіллі відлунали мелодії фестивалю «Чарівна мідь оркестрів», а в Жовтневому Білопільського району — «Веселих музик».
Як свідчить світова практика, країни, які нині стали зразком для наслідування в економіці та відповідають найвищим стандартам демократії, досягли цього передусім завдяки повноцінному функціонуванню місцевого самоврядування. Саме тому нова українська влада, орієнтуючись на досвід найрозвиненіших держав, визначила розвиток місцевого самоврядування одним із головних напрямків економічного й політичного розвитку країни. Нині процес децентралізації повноважень, реформи місцевого самоврядування вступили в один із відповідальних етапів — схвалення обласними радами та затвердження Кабінетом Міністрів України перспективних планів формування територій спроможних громад. Судячи з повідомлень у ЗМІ, цей процес відбувається непросто. Саме з питання про його особливості на нинішньому етапі розпочалась розмова із заступником міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України В’ячеславом НЕГОДОЮ.
Питання соціального захисту цікавлять та хвилюють, напевно, більшість українців. І кожному болить щось своє — субсидії, пенсії, допомога у працевлаштуванні, а переселенцям з Криму та сходу ще й пошук житла та виплата держдопомоги. З найгострішими з тих, які надійшли від наших читачів, «УК» звернувся до міністра соціальної політики Павла РОЗЕНКА.
Попри мінські домовленості, терористи не припиняють озброюватись та обстрілювати українські війська та мирні житлові квартали. Відлуння війни, яка триває уже понад рік на сході країни, чути й у сусідніх областях. Особливо це помітно на Харківщині, яка має найбільшу — 300-кілометрову — протяжність лінії зіткнення із зоною АТО. Додає напруги також понад 300-кілометрова смуга кордону з країною-агресором, яка стала режисером і водночас виконавцем розпалювання конфлікту в Україні, та дедалі частіші погрози терористів утворити на теренах центру Слобожанського краю так звану Харківську народну республіку.
напруженою, на чільне місце виходить проблема безпеки: як підприємств, де люди працюють, так і їхнього житла, а також особистої. І якщо раніше, поставивши, скажімо, на вході в квартиру надійні броньовані двері, ще можна було на цьому заспокоїтись, то тепер життя переконує: про безпеку доводиться дбати серйозніше. Про те, що може запропонувати громадянам України Державна служба охорони, і водночас як живе сама служба, чим переймається і над чим працює, «Урядовому кур’єру» розповідає її очільник генерал-майор міліції Сергій БУДНИК.
Легендарний український гурт «Океан Ельзи» відкрив у Парижі програму фестивалю «Україна – вільна сцена». Святослав Вакарчук і команда відіграли у концерт-холі Olympia в центрі французької столиці єдиний концерт«Океан Ельзи – 20 років разом!» Лідер гурту знайшов час, щоби поспілкуватися з кореспондентом Євроньюз.
Доки Україна відвойовує свої території на Донбасі, у Криму укріплює позиції окупаційна влада, яка у різний спосіб «зачищає» півострів від інакодумців та силоміць привчає людей мовчати. Усіх, хто підтримує Україну, контролює ФСБ, а журналістів допитують у Слідчому комітеті, кримські татари зазнають переслідувань і репресій. А щоб кримчани розуміли, що тут ніхто не жартуватиме, вриваються в їхні будинки, проводять обшуки і виявляють принаймні «заборонені» книжки. Після цього — арешт та ув’язнення. Інколи люди раптово зникають.
«У боротьбі з корупційною мафією головне — не зупинитися, не зламатися і йти далі. Вважаю, що ми на єдино правильному шляху. Дуже важливо, щоби Президент з Прем’єр-міністром працювали разом, як зараз», — це одна з думок глави уряду Арсенія Яценюка, озвучена в ефірі одного з телеканалів. Загалом він порушив чимало тем. Та найгрунтовніше зупинився на корупційній складовій. Мовляв, причетна до цього ганебного явища мафія навіть після Революції гідності не зникла. Новому керівництву держави вдалося відшліфувати лише владну верхівку, а в нижньому ешелоні корупціонери «окопалися, сховалися, перефарбувалися».
На традиційний звіт новообраного уряду за перші сто днів діяльності у Клубі Кабінету Міністрів зібралося чимало представників засобів масової інформації. За операторами телекамер не було видно членів уряду, які разом із Прем’єром прийшли розповісти, що вже зробили і над чим працюють нині. Першим узяв слово Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Він нагадав, що новий уряд сформовано за новою Конституцією, новими принципами, і він виконує дуже складну роботу в надскладній ситуації. Цей колегіальний політичний орган призначав не Президент, а Верховна Рада, коаліція із п’яти депутатських фракцій. І дарма що раніше хтось працював у бізнесі, а хтось був чиновником чи політиком. Нині всі об’єдналися в одну-єдину команду — команду українського уряду.
Міністром Кабінету Міністрів вона стала 30-річною, отримавши у спадок від попередників громіздку й неповоротку машину Секретаріату, головне завдання якого — забезпечувати чітку й безперебійну роботу Кабінету Міністрів. Адаптуватися до нової посади довелося, як кажуть, буквально у бойових умовах: грудень ознаменований бюджетним процесом, тож довелося вникати у роботу фактично на ходу. Сьогодні позаду вже майже сто днів роботи, тож наш гість Ганна ОНИЩЕНКО напередодні 8 Березня не тільки розповідає читачам «УК», що вже встигла зробити, а й ділиться секретами свого життя.
Кабінет Міністрів передбачив 1,8 мільярда гривень усім підприємствам для компенсації середньомісячної платні мобілізованим українцям. Після того як Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк підпише відповідну постанову, міністр фінансів Наталія Яресько профінансує видатки, а міністр соціальної політики Павло Розенко розішле інструкції-листи в регіони та поінформує суспільство про надання цих коштів.