У тому, чого найбільше прагне український народ, окрім Москви, мабуть, не сумнівається ніхто. Нам потрібен мир. Щоправда, якою ціною і якими шляхами йти до омріяної мети, в суспільстві нема єдності. Одні вважають, що з Росією про жодне справжнє примирення, а тим паче про мир, домовитися неможливо. Тому маємо відстоювати свободу, незалежність і територіальну цілісність зі зброєю в руках. І аби вистояти у цій нерівній боротьбі, треба переконати світ, що на своїх кордонах захищаємо і його від ворожої навали. 

У перерві між сесіями 11-ї щорічної Ялтинської європейської стратегії YES, що цього року проходила у Мистецькому арсеналі, «УК» чудом вдається зловити голову Донецької облдержадміністрації Сергія ТАРУТУ, з яким хоче поспілкуватися чи не кожен присутній на форумі. Поки доходимо до виходу з павільйону, де йде трансляція і неможливо писати інтерв’ю через гамір, до нього встигає підійти чимало людей, хто з підтримкою, хто з пропозиціями. Оскільки столики в імпровізованому кафе зайняті, беремо стільчики і влаштовуємось поряд буквально на асфальті. Сергій Олексійович тримається на рівних та одразу попереджає, що на спілкування у нас 10 хвилин. 

Сьогодні Грузія посідає 8-ме місце за легкістю ведення бізнесу. Натомість Україна в цьому рейтингу не входить навіть до сотні. Більшість вітчизняних підприємців працюють у «тіні». Так вигідніше. Адже в нашій країні кількість податків завелика, так само як і кількість контролюючих органів. Усі вони вважають за потрібне прийти до представників малого, середнього та великого бізнесу і ретельно їх перевірити. Подекуди це роблять настільки часто й ретельно, що потім ці підприємства закриваються або активно починають шукати «тінь», аби там сховатися від усіх цих перевіряльників.

Звичайним громадянам теж непросто. Особливо коли вони стикаються з необхідністю оформлення довідок або документів. Цей процес перетворюється на проходження всіх кіл пекла. Щоб отримати один документ, доводиться обійти по 5-6 чиновників та вистояти в довжелезних чергах.

Проте Україна — не єдина країна на пострадянському просторі, що має такі проблеми. Наприклад, у Грузії до проведення масштабних реформ ситуація була аж ніяк не краща за нашу, а навіть гірша. Як свого часу вдалося побороти корупцію в Грузії, ділиться досвідом екс-заступник міністра юстиції Грузії, керівник Національного виконавчого бюро, керівник Служби доходів Грузії Георгій ВАШАДЗЕ.  

Відомий державний діяч Анатолій Кирилович Кінах в інтерв’ю для «Урядового кур’єра» розмірковує про те, як зміцнюється Українська держава.

Анатолію Кириловичу, неодноразово доводилося чути вашу оцінку нинішнього політичного, соціально-економічного стану країни як надзвичайно складного. Крім того, в країні йде справжня війна, яку розв’язала колись братня держава. У цій ситуації важливо не втратити силу духу.

У 2014-му виповнюється 10 років відтоді, як Збройні сили України перейшли на тривидову структуру. На основі потенціалу Військово-Повітряних сил та Військ протиповітряної оборони створено якісно новий вид Збройних сил України. Про його сьогодення розповів командувач Повітряних сил Збройних сил України генерал-полковник Юрій БАЙДАК. 

Кілька тижнів тому закінчила свою роботу Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з розслідування трагічних подій 18-20 лютого в Києві. Під час розслідувань з’ясувалися жахливі факти добре спланованого знищення учасників Революції гідності. Чимало з цих фактів наведено у звіті ТСК, який надіслано до Генеральної прокуратури, але багато що залишилося, як кажуть, за кадром, потрапило в робочі матеріали комісії. В запити, скажімо, та листи до різних структур, науково-дослідних установ, у їхні відповіді народним депутатам, членам ТСК. У контексті всіх цих документів у нас і відбулася розмова з Геннадієм Москалем, головою Тимчасової слідчої комісії, першим заступником голови Комітету Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

Про посаду керівника Управління інформаційної безпеки Національної гвардії України, напрямки і методи інформаційної війни, про кадри і фінансування, про інформаційну політику, національну ідею та її розвиток – про все це у розмові з Юрієм СТЕЦЕМ. 

В умовах підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги для споживачів на одне з перших місць за актуальністю виходить енергозбереження. Адже державними пільгами і субсидіями, за законами соціальної справедливості, охоплені лише незахищені верстви населення. Однак і для решти українців способів скоригувати суми у своїх платіжках у бік зменшення чимало. Важливо, щоб були охочі ними скористатися.

Найперше, що варто зробити, щоб побачити економію на оплаті за житлово-комунальні послуги, — встановити прилади обліку. Про лічильники електроенергії тут не говоримо — за їх показниками платимо давно, і це вже справа звична. А ось лічильники на воду та газ нині як ніколи на часі. Вони дають змогу економити гроші істотно: за воду платитимете приблизно вдвічі менше, ніж за нормами, а за газ — майже втричі! 

Міністерство фінансів можна беззаперечно назвати одним з найефективніших у складі нового Кабміну, адже ним керує професіонал, під управлінням якого працюють висококваліфіковані службовці. Нині Мінфін плідно співпрацює з комітетами Верховної Ради та депутатськими фракціями щодо ухвалення важливих законопроектів у банківській, податковій, міжбюджетній сферах тощо. Кореспондент «УК» розпитав про це та інше міністра фінансів Олександра ШЛАПАКА. 

Події на Майдані, а потім боротьба з агресією сусідньої держави засвідчили, наскільки потрібна людям України власна віра, власна церква, яка не залишить на самоті у скрутний час випробувань, буде поряд на передовій і втамує біль втрат. Незалежна і державницька. І вкотре на порядку денному постає питання створення єдиної Помісної православної української Церкви. 
Історія церковних відносин в Україні пройшла різні періоди. За роки існування незалежності віряни УПЦ (МП) у своєму ставленні до вірян УПЦ (КП) пережили цілу гаму почуттів — від зневаги до «розкольників» або співчуття «бідним розкольникам» до чіткого усвідомлення своєї однаковості з ними і потреби об’єднатися. Віряни різних православних церков України стільки зазнали і зазнають нині, що доросли до розуміння: громадяни України, попри різні церковні юрисдикції, значно ближчі між собою, ніж це видається ієрархам сусідніх держав.